Постмодерна делегітимація історичного знання і проблема довіри
Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
Подобные документы
Визначення змісту самодетермінації (самовизначення). Дослідження поняття епістемології — розділу філософського знання, філософсько-методологічної науки про знання. Характеристика сутності людської особистості, як осереддя людського початку в людині.
лекция, добавлен 20.08.2017Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.
автореферат, добавлен 13.10.2013Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
автореферат, добавлен 30.09.2013- 55. Природний фактор історичного розвитку у класичній, некласичній та постнекласичній інтерпретаціях
Еволюція теоретико-методологічних підходів до розуміння природного фактору історичного підходу в контексті загальнонаукових метапарадигм. Виявлення складових методології парадигмальних підходів до дослідження природного фактору історичного процесу.
статья, добавлен 30.07.2024 Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018- 58. Генезис науки
Головні проблеми досліджень у філософії техніки. Генезис науки й закономірності її розвитку. Планетарні масштаби діяльності людини, що спирається на наукові знання. Універсальність, багатогранність і глибина впливу науки на сучасну людину і суспільство.
реферат, добавлен 11.05.2016 Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації.
статья, добавлен 20.10.2024Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.
автореферат, добавлен 28.09.2015Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Філософія історії, розуміння революційного суб'єкту, вчення про етику, ролі авангарду та інтелектуалів.
статья, добавлен 31.01.2018Роль філософії у марксизмі та раціональних й етичних підвалин ідентичності до компаративістики соціальних теорій та проблеми легітимації. Екологічний та антропологічний баланс. Теорема кризи легітимації, мотивації. Головні політичні наслідки авторитету.
статья, добавлен 19.07.2018Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.
статья, добавлен 16.09.2021Характеристика концептуально-методологічних особливостей філософсько-історичного аналізу. Генезис проблеми поліваріантності в соціальній філософії. Альтернативний розвиток об'єктивних поліваріантних можливостей процесу і суб'єктивних шляхів вибору цілей.
автореферат, добавлен 18.07.2015Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.
автореферат, добавлен 23.11.2013Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
статья, добавлен 09.01.2019Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Осмислення проблеми ідентичності в період трансформаційних змін сучасного суспільства. Аналіз зв'язку історичної ідентичності та історичної пам'яті. Аналіз процесів самоідентифікації особистості або соціальної групи в сучасному культурному просторі.
статья, добавлен 17.10.2022Дослідження комунікології як цілісного підходу до розуміння основних принципів соціальної комунікації у форматі навчального курсу та її зв'язку з міждисциплінарними науковими теоріями як синтезу методологічних підходів у їхній практичній реалізації.
статья, добавлен 05.04.2019Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014