Тетрадна система злічення і символіка сонати Ш. Алькана "Чотири віки"
Визначення виразності Великої сонати оп. 33 "Чотири віки" Шарля Алькана, виходячи з традицій тетраїчності обчислення явищ і процесів, прийнятих в Стародавні часи й освячених біблійними цифровими уподобаннями. Використання Альканом івриту у своїх творах.
Подобные документы
Аналіз сонати як жанри інструментальної музики, а також музичної форми, яка називається сонатною формою, що створюється для камерного складу інструментів і фортепіано. Ранні фортепіанні сонати Л. Бетховена. Пізні сонати Л. Бетховена. "Місячна" соната.
доклад, добавлен 26.03.2020Теоретичне узагальнення, через стильовий компаративний аналіз Великої сонати для гітари і фортепіано Н. Паганіні, суті бідермайєрівських і романтичних торкань. Речовість гітарного камерного звучання і вписаність гітарної гри у мистецький вжиток Італії.
статья, добавлен 30.09.2020Розуміння трагічності та неоднозначності реальності буття 20–30 рр. ХХ ст. під призмою символічної аури. Зв’язок з фольклорними джерелами та їх інтонаційний прояв у творі. Стильова символіка сонати, як символ минулого часу та віддзеркалення епохи.
статья, добавлен 30.10.2016Аналіз сонат для труби, струнних і basso continuo ор. 35 М. Каццаті в контексті інструментальної музики капели Сан-Петроніо. Ор. 35 як новий етап у розвитку жанрів сонати і концерту для труби в Італії. Роль М. Каццаті у розвику жанрів церковної сонати.
статья, добавлен 13.03.2023Дослідження одночастинної композиції фортепіанної сонати №1 українського композитора Ігоря Щербакова. Розділи класичної сонатної форми - експозиція, розробка, реприза та код. Характер музичних тем в них. Синтез сонатної форми та ритмічних варіацій.
статья, добавлен 11.06.2024- 6. Соната для тромбона, 12 струнних і фортепіано Й. Матея: монументально-концертна репрезентація жанру
Розкриття особливостей жанру тромбонової сонати в її монументально-концертному варіанті на прикладі Сонати для тромбона, 12 струнних та фортепіано Й. Матея. Домінантні ознаки сонати концертного типу, що відрізняються діалогічністю у побудуванні фактури.
статья, добавлен 27.09.2023 Дослідження особливостей творів Ф. Шуберта і Ф. Шопена, які були біля витоків драматургії одночастинної фортепіанної сонати. Розгляд принципів композиційно-драматургічного руху у творах композиторів-романтиків. Аналіз фантазії "Блукач" Ф. Шуберта.
статья, добавлен 06.04.2019Встановлення історичного генезису китайської фортепіанної сонати упродовж 1915-1939 років. Визначення основних жанрів, в яких відбилися фрагменти національного звукового образу фортепіано, що віднайде цілісне втілення в китайській фортепіанній сонаті.
статья, добавлен 29.09.2020Взаємодія всіх теоретико-методологічних підходів у дослідженні символіки як інструмент розкриття нових смислів, що інтертекстуально завуальовані у музичних творах. Характеристика механізмів виокремлення теми побічної партії у сонаті І.Ф. Карабиця.
статья, добавлен 29.07.2021Аналіз перекладення та транскрипції музичних творів епохи бароко. Шляхи поповнення репертуару бандуриста. Використання дуетної поліфонії композиторами Й. Бахом та Г. Генделем. Естетичні, музичні та технологічні особливості сонати для гобою Г. Телемана.
статья, добавлен 20.07.2018Якiснi змiни фактури вiолончельних сонат Бетховена в зв’язку з розвитком ансамблевого типу мислення. Специфiка та стильовi властивостi жанру вiолончельної сонати в творчостi Бетховена. Взаємозв’язок “жанр - ансамблеве виконавство”; ансамблева цiлiсність.
автореферат, добавлен 25.02.2014Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.
статья, добавлен 06.04.2019- 13. Трансмузична медійність "Крейцерової сонати" Людвіга Ван Бетховена (Дмитро Бузько VS Лев Толстой)
Текстовим каталізатором трансмузичної медійності "Крейцерової сонати" Л. ван Бетховена стала однойменна повість російського прозаїка Л. Толстого, художня самобутність якої спровокувала авангардистську реакцію молодого покоління українських письменників.
статья, добавлен 19.04.2023 Аналіз музично-драматургічних параметрів та структурно-композиційних складових фортепіанної сонати Ф. Ліста h-mol у сучасному виконавському мистецтві. Можливість взаємодії композиторських та виконавських критеріїв жанрової оцінки досліджуваного твору.
статья, добавлен 16.08.2023Дослідження стильових, композиційних, виконавсько-інтерпретативних властивостей Сонати для кларнету і фортепіано Ф. Пуленка. Виявлення специфіки композиторської поетики з точки зору проекцій класичних різностильових інтенцій як особливого виду естетизму.
статья, добавлен 26.02.2024У дисертаційному дослідженні аналізуються найбільш показові для еволюції жанру сонати для скрипки і фортепіано, створені у 1970-1990 рр. В. Бібиком, Ю. Іщенком, В. Птушкіним, В. Сильвестровим, М. Сильванським, М. Скориком, Є. Станковичем, О. Щетинським.
автореферат, добавлен 25.07.2014Проаналізовано музичну мову Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 A. Косенка з погляду символіки. Розглянуто зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна і B. Рахманінова. Знайдено паралелі з образами пісень "Ой, журавко, журавко" та "Не буду ся віддавати".
статья, добавлен 05.04.2020Вивчення творів великої форми композиторів української діаспори, які значно розширюють уявлення молоді про особливості розвитку жанру сонати на національному ґрунті. Введення їх до навчального процесу вищої школи та використання на концертній естраді.
статья, добавлен 24.08.2018Життя і творчість великого німецького композитора середнього періоду музичного романтизму. Розвиток ним жанру фортепіанної сонати разом з Ф. Шопеном. Принцип побудови циклу сонати fis–moll, пісенна тема середнього розділу. Головна партія та тональність.
реферат, добавлен 02.12.2014Зародження жанру соната. Виявлення індивідуальних композиторських підходів щодо формотворення та взаємодії сонатної форми на жанр. Вивчення жанрово-стилістичних, фактурних, ритмо-формульних, тембральних та фольклорних особливостей баянної сонати.
статья, добавлен 20.07.2018Аналіз музичної мови Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 В. Косенка з погляду символіки. Зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна, В. Рахманінова, стилістичні ознаки фольклорного мелосу. Паралелі з образами українських пісень "Ой, журавко, журавко".
статья, добавлен 20.07.2018- 22. Виконавська інтерпретація Люка Дебарга як новий горизонт осягнення Сонати М. Метнера f-moll, op. 5
Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.
статья, добавлен 18.04.2023 Жанрово-стільові, формоутворюючі та драматургічні особливості Сонати №2, e-moll, op. 108 Г. Форе. Особливе втілення форми в творі, різноманітність його ансамблевої фактури. Чуйність до ладо-гармонічного компоненту музичної мови як ознака письма Форе.
статья, добавлен 10.07.2023Виявлення та дослідження особливостей трактування музичного жанру крізь призму сучасного композиторського мислення. Розгляд характерних тенденцій розвитку жанрової природи Сонати для альта соло, композиційних особливостей, формотворення, образного змісту.
статья, добавлен 24.09.2022- 25. Виконавські особливості клавірних творів Карла Філіпа Емануеля Баха (на прикладі Сонати ля мажор)
Розгляд педагогічних поглядів, виконавських принципів К.Ф.Е. Баха, характеристика його клавірної музики на прикладі Сонати ля мажор, особливості її виконання. Аналіз значення творчості композитора як представника нової музичної мови передкласичної епохи.
статья, добавлен 18.11.2023