Аналітична філософія історії Артура Данто: парадокси історичного знання
Концепція аналітичної філософії історії А. Данто як послідовної систематичної спроби аналітичного осмислення процесу історичного пізнання, визначення меж і можливостей пізнання минулого. Постпозитивістський підхід до вирішення епістемологічних питань істо
Подобные документы
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013Філософія трансценденталізму як перша спроби привернути увагу філософії до пізнання реального людського досвіду. Аналіз «пуританізму» як історичної особливості американської філософії. Вплив еволюційної теорії Ч. Дарвіна на розвиток філософії прагматизму.
статья, добавлен 15.05.2018Необхідність розробки методологічної бази для вивчення філософії А. Платонова. Визначення способів отримання наукових знань, які відображають динамічні процеси та явища. Створення системи наукової інформації і логіко-аналітичного інструменту пізнання.
статья, добавлен 20.08.2013Характеристика філософії як дисципліни, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу. Призначення філософії. Філософія як засіб виховання духовності, мислення.
реферат, добавлен 04.04.2021Визначення поняття, роль та функції філософії. Вивчення її історії (генеалогії). Онтологія та феноменологічний напрям у філософії. Основи гносеології, діалектики, соціології, культури і культурології, антропології та аксіології, прогнозології та історії.
курсовая работа, добавлен 21.11.2014Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Філософське осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць. Роль і місце нормативних структур мови і мовлення у людській культурі і пізнанні. Аналіз співвідношення нормативності і оцінювання в історії філософії.
автореферат, добавлен 30.09.2013Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.
автореферат, добавлен 29.09.2013Розгляд здійснених Гайдеґґером теоретико-методологічних експлорацій феноменології в розкритті культурно-антропологічних горизонтів історичного буття, евристичного потенціалу підходу для вирішення проблем філософської концептуалізації історичного буття.
статья, добавлен 16.11.2018Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.
статья, добавлен 16.08.2013Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.
автореферат, добавлен 24.06.2014Пізнавальна проблематика як один з головних елементів будь-яких філософських досліджень. Основні джерела знання та пізнавального процесу, що виділяють у філософії. Істина - процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя.
статья, добавлен 19.08.2017Розкриття змісту і вивчення історії розвитку науки як системи систематизованих і об'єктивних знань про дійсність. Дослідження історії філософії і розвитку уявлень про відношення науки і філософії. Опис і аналіз відмінностей і єдності філософії і науки.
реферат, добавлен 30.05.2012Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.
статья, добавлен 24.03.2020Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014Предмет філософії, її місце серед інших наук. Особливості філософського знання. Природа математичних і філософських понять та суджень. Об’єкти математичного і філософського пізнання. Загальні принципи побудови математичних і філософських концепцій.
статья, добавлен 06.05.2019- 98. Основи філософії
Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017 - 99. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Проблеми міжцивілізаційної взаємодії та спроби її вирішення в посттойнбіанській філософії історії. "Закрита" й "відкрита" моделі в розумінні цивілізаційної взаємодії. Можливість і результати зіткнення цивілізацій на прикладі східноукраїнського конфлікту.
статья, добавлен 02.12.2017