Обґрунтування пропозиційного знання в сучасній аналітичній епістемології
Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
Подобные документы
Обґрунтування філософії осмислення сучасної світоглядної парадигми космофізики. Аналіз культурно-історичної динаміки світоосягнення. Розгляд теоретично-фізичного знання космоцентризму та еволюціонізму. Характеристика базових концептів космології.
автореферат, добавлен 29.10.2013Обґрунтування необхідності поряд із логіко-гносеологічною оцінкою наукових знань розглядати не менш важливий аспект, представлений в соціокультурній та екзистенційно-антропологічній філософській традиції. Перформативні соціотехнічні уявлення про майбутнє.
статья, добавлен 30.03.2023Форми, методи і закономірності розвитку космологічного знання за весь час його існування, їх систематизація. Гносеологічна унікальність сучасного знання, його специфічність і різниця з попередніми парадигмами. Лінійно-послідовна космологічна матриця.
автореферат, добавлен 26.09.2013Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).
статья, добавлен 21.04.2018Контекст появи і зміст дискусій щодо поняття "неспівмірність" у постпозитивізмі. Історико-критичний комплексний аналіз поглядів, які висловлював П. Феєрабенд. Полісемія поняття раціональності. Шлях обґрунтування знання, обраний аналітичною філософією.
статья, добавлен 09.01.2019Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.
статья, добавлен 04.03.2018Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
статья, добавлен 21.05.2023Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019- 109. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.
автореферат, добавлен 16.09.2013Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.
статья, добавлен 09.09.2024Специфіка філософських проблем, характер та структура філософського знання. Історія розвитку філософії, видатні філософи, їх погляди та принципи. Сутність та основні форми діалектики, проблема буття та свідомості в філософії. Еволюція уявлень про матерію.
шпаргалка, добавлен 07.05.2014Визначення й аналіз необхідності презентації навчального процесу як практики відкритого знання, що здобувається шляхом самостійної взаємодії суб'єктів навчання. Дослідження можливостей використання методологічного потенціалу концепції "життєтворчості".
статья, добавлен 19.12.2021Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.
статья, добавлен 29.01.2016Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Обґрунтування концепції дослідження утопії і футурології як систем знання, що впливають на формування соціальних ідеалів, орієнтирів, цінностей і пріоритетів на основі різного розуміння історії та усвідомлення суперечностей суспільного співіснування.
автореферат, добавлен 27.07.2015Суть нездійсненності проявлення суб’єктивності як самототожної в горизонталі міжособистісної комунікації, відстороненої від її вертикалі. Прояв межі осягнення особистісності у персонально-суб’єктному саморозкритті. Визначення трансцендентності знання.
статья, добавлен 23.08.2018Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.
автореферат, добавлен 22.04.2014Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023- 123. Людина і пізнання
Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015 Аналіз сучасного стану філософії у контексті співвідношення "академічність - публічність" при поширенні знання в умовах глобалізації та становлення медійної реальності. Виникнення нових публічних форм презентації філософії поза академічними інститутами.
статья, добавлен 13.12.2020Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.
статья, добавлен 27.07.2017