Методологічні новації у сучасному науковому пізнанні
Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
Подобные документы
Співвідношення понять "наукове" і "позанаукове" знання з погляду становлення самої проблеми. Перехід від позиції наївного раціоналізму, що відстоював безальтернативність наукового знання, до позиції нового образу пізнання. Позитивне ставлення до знань.
статья, добавлен 08.10.2018Розширення сфери знання за межами безпосереднього спостереження за допомогою наукової теорії. Структура сучасної методології наукового пізнання. Типи тверджень та основні функції наукової теорії. Вивчення емпіричних та теоретичних наукових законів.
реферат, добавлен 19.04.2015- 103. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Специфічна кантівська філософія. Природжені (допитні, апріорні) форми підходу до дійсності. Трансцендентальна єдність апперцепції. Обмеженість можливостей в пізнанні формами чуттєвості і розуму. Воля як рушійна сила розуму. Граничні підстави метафізики.
курсовая работа, добавлен 29.10.2014Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.
реферат, добавлен 01.12.2012Філософський зміст й сутність процесу осягнення суперечностей, що відображають розвиток духу, матерії, свідомості і пізнання. Поняття зв’язку між речами й явищами, розділеними у просторі і часі. Відмінності законів природи від законів суспільства.
реферат, добавлен 29.10.2015Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018- 115. Лекції з філософії
Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.
курс лекций, добавлен 16.07.2017 Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.
статья, добавлен 01.09.2018Підходи в історії наукової думки в частині визначення поняття "філософія права". Її структура, функції і значення в підготовці юристів. Проблеми осмислення та пізнання правових істин. Сутність філософсько-правової рефлексії. Види праворозуміння.
реферат, добавлен 02.02.2017Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Дослідження пізнання по Арістотелю та його уявлення про душу та тіло. Місце та значення вчення про чесноти в етиці мислителя. Теологічні властивості етики філософа. Щастя людини як прагнення до вищого блага. Співвідношення душі і тіла як форми і матерії.
статья, добавлен 26.07.2022Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.
доклад, добавлен 04.03.2013Розвиток мислення в гуманітарному пізнанні. Теорії інтерпретації щодо виявлення сутності історичного та культурного процесу. Досвід інтерпретації як способу реалізації творчих інтенцій мислення. Типи історичних текстів. Види ціннісної інтерпретації.
статья, добавлен 13.10.2018Роль епістемології для наукового пізнання господарських процесів. Взаємозв'язок економічного аналізу і найважливіших категорій діалектики. Методи дослідження ідеалізованого об'єкта як основа створення раціональної системи інформації економічного аналізу.
реферат, добавлен 26.02.2015Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Аналіз творчості та головних наукових праць відомого німецького філософа Артура Шопенгауера. Роздуми філософа про походження та сутність світу, аналіз способів його пізнання. Безцільність людського існування як вища міра пізнання сущого по Шопенгауеру.
реферат, добавлен 17.03.2010