Проблема значення логіки
Необхідний зв'язок мислення і мови. Загальна теорія знакових систем. Традиційна логіка при здобутті нових знань. Аналіз, синтез, індукція, абстрагування, конкретизація, аналогія та порівняння. Теоретичний й практичний аналіз розумових структур.
Подобные документы
Аналіз істинності і правильності міркування в логіці. Зміст мисленої, природної, штучної і формалізованої мови. Етапи розвитку пізнання. Відбиття дійсності думок людей у формі умовиводів. Судження, як характер відображення предметів і явищ реальності.
контрольная работа, добавлен 26.07.2015Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.
автореферат, добавлен 29.09.2014Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.
статья, добавлен 04.03.2019Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики. Розуміння, пояснення позицій філософії науки "критичний розум" щодо проблеми діалектичної логіки марксизму. Містико-ірраціоналістична сутність діалектичного матеріалізму як політичної релігії.
статья, добавлен 12.07.2018Аналіз системи "Людина-велосипед". Графічна ілюстрація системної "призми". Теоретичний аналіз взаємодії елементів. Односторонній зв'язок між системоутворювальним чинником та елементами. Конкретно-науковий метод наукового та навчального пізнання.
доклад, добавлен 28.07.2017- 81. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 Функції філософії. "Філософія життя". Діалектика та її альтернативи. Людина як міра усіх речей. Проблема пізнання у філософії Ф. Бекона. Загальна класифікація релігій: фетишизм, іудаїзм, буддизм, орієнталістські релігії. Поняття формалізації у логиці.
контрольная работа, добавлен 05.11.2008Дослідження етапів формування логіки у контексті напрямів її розвитку в Україні на прикладі розвитку математичної логіки у Новоросійському університеті. Виявлення спільних та відмінних персоналій в історії філософії та історії логіки на початку ХХ ст.
статья, добавлен 05.09.2023Розгляд різниці праксеологічної соціальної теорії та теорії суспільства, їх стосунку. Суть логіки загального та особливого, їх співвідношення. Опис того, як ці логіки можуть бути способом інтерпретації підстав суспільних практик різних етапів Модерну.
статья, добавлен 07.09.2024Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Вивчення історії взаємозв'язку логіки та юриспруденції. Дослідження ідейного внеску видатного теоретика права Л.Й. Петражицъкого до юридичної логіки. Роль Петражицького у формуванні логіки норм і оцінок. Визначення ключових типів помилкових рішень.
статья, добавлен 05.12.2018Компаративістський аналіз видів діалогу у філософських і логічних концепціях епох Античності, Середньовіччя, Відродження та Модерну. Вплив мотивів Постмодерну на сучасні філософські та логічні дослідження діалогу. Напрями розвитку інтеррогативної логіки.
автореферат, добавлен 08.11.2013Критичний аналіз філософської традиції справедливої війни, пов'язаної з намаганням морального виправдання війни. Аналіз зв’язку справедливої війни з ідеєю права держави на війну в рамках класичного міжнародного права. Традиційна теорія справедливої війни.
статья, добавлен 04.03.2019Об’єктивні і суб’єктивні фактори формування духовної особистості. Реконструкція стихійно-сформованої системи категорій мислення. Принцип єдності історичного і логічного. Логіка розвитку семантики поняття "дух" та основи досліджуваної термінології.
статья, добавлен 29.01.2016Аналіз п'яти основних ступенів розвитку: ступені невизначеного, визначеного, наявного, реального і дійсного буття. Основні їх ознаки. Обґрунтування тези, що логіка Гегеля і логіка "Капіталу" Маркса є крайнощі, які однобічно відображають дійсність.
статья, добавлен 30.08.2016Особливості пізнавального процесу людини. Аналіз евристичного потенціалу освітніх інтенцій у розвитку мислення релевантного й співмірного потребам сучасної епохи. Використання проблемно-діяльних методів отримання знань для формування критичного мислення.
статья, добавлен 16.05.2024Аналіз історичних, методологічних та світоглядних особливостей технократичних концепцій. Дослідження технократичного погляду на суспільну динаміку. Сучасна постіндустріальна теорія. Характеристика сутності технократизму як способу метафізичного мислення.
статья, добавлен 31.08.2018Аналіз множинності форм досвіду. Розуміння нерозривної єдності мислення, мови й діяльності. Межі досвіду та роль символу у ствердженні єдності досвіду. Зв’язок буття і символу. Особливості метафорології Ганса Блюменберга та богомислення Г. Сковороди.
статья, добавлен 28.06.2012Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.
статья, добавлен 27.09.2013Освіта та її сприйняття як сфери постійного продукування та перегляду знань, які повсякчас виникають у принципово нових умовах і є релевантними у мінливих ситуаціях-переходу. Культивування продуктивного мислення за умови ліквідації авторитету правил.
творческая работа, добавлен 24.12.2020Поняття як форма мислення, що відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Аналіз ознак та особливостей, елементів обсягу понять. Класифікація понять за основними видами. Порівняння шляхів та ознак для визначення понять та їх обсягу.
контрольная работа, добавлен 11.06.2009Математичний апарат філософії. Теорія нечітких множин та нечітка логіка як найбільш адекватний математичний апарат. Дисципліна "Теорія нечітких множин та нечітка логіка" - обов’язкова в планах університетів для студентів з спеціальності філософія.
статья, добавлен 06.02.2019Місце та значення логіки як методу в аналізі теологічних проблем. Головні теологічні проблеми та методи їх логічного аналізу на традиційному етапі розвитку логічного знання. Підходи логічного аналізу класичних аргументів доведення божественного існування.
автореферат, добавлен 29.08.2015Когнітивні процеси у філософсько-правових знаннях. Виявлення закономірностей розвитку права. Теорія Г. Харта як визначальна для ілюстрації глибоко інтелектуальної теорії, що сформована на міждисциплінарній конгломерації філософії, логіки і юриспруденції.
статья, добавлен 27.11.2016Розгляд суперечностей принципу технологічного детермінізму і технократичного способу мислення. Вивчення проблеми співвідношення реального та віртуального. Аналіз феномену відчуження в аспекті культури технологічного споживання, логіка його поширення.
статья, добавлен 29.09.2016