Історія становлення філософії науки

Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.

Подобные документы

  • Необхідність і довести можливість використання метатексту як особливої гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу. Тенденції дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості.

    автореферат, добавлен 27.08.2014

  • Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.

    автореферат, добавлен 26.09.2013

  • Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.

    статья, добавлен 30.10.2021

  • Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.

    статья, добавлен 09.03.2023

  • Основна філософія, як мудрість та форма суспільної свідомості. Альтернативні способи осмислення проблем буття. Особливості діалектики і метафізики. Характеристика світогляду, науки, релігії та права. Процес пізнання зміни розвитку та всього сутнісного.

    реферат, добавлен 26.02.2015

  • Суть гносеологічних ідей твору українського мислителя XVIII століття Я. Козельського "Міркування двох індійців, Калана і Ібрагіма, про людське пізнання" в контексті філософії епохи Просвітництва. Аналіз вітчизняних пріоритетів у цій сфері філософування.

    статья, добавлен 06.11.2018

  • Розгляд принципів буття та принципів пізнання, на основі яких аналізуються онтологічні та гносеологічні принципи філософії права. Отримання онтологічних принципів філософії права з онтологічних принципів права. Гносеологічні принципи філософії.

    статья, добавлен 29.10.2016

  • Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.

    контрольная работа, добавлен 23.09.2010

  • Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Посвячення лекції Романа Інгардена філософії Едіт Штайн. Характеристика основних причин, завдяки яким відбувається трансформація поглядів Штайн: від реалістичної феноменології до містичного богослов'я. Відчуття як спосіб пізнання досвіду Іншого.

    статья, добавлен 28.08.2020

  • Наукознавство, його предмет і галузі. Філософські засади сучасної освіти. Вивчення специфіки і структури наукового пізнання. Освітня раціональність та її генезис. Розгляд основних історичних етапів розвитку науки. Наукові революції: традиції й новації.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Роль науки в розвитку суспільства. Філософські пошуки Ф. Бекона, Р. Декарта та Т. Гоббса. Індуктивний шлях в пізнанні істини. Методологічні розвідки у філософії Нового часу. Перспектива створення єдиного для всіх людей методу достовірного пізнання.

    реферат, добавлен 29.07.2017

  • Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.

    статья, добавлен 10.05.2018

  • Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.

    реферат, добавлен 23.07.2011

  • Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.

    статья, добавлен 28.03.2023

  • Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.

    автореферат, добавлен 24.06.2014

  • Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).

    статья, добавлен 10.01.2023

  • Види знань у гносеології Платона. Аристотелізм у європейській гносеологічній традиції. Зв'язок гносеології і логіки Аристотеля, основні типи знань. Пізнання як згадка. Неоплатонізм як продовження і розвиток теорії ідей Платона в європейській філософії.

    реферат, добавлен 03.10.2014

  • Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.

    автореферат, добавлен 23.11.2013

  • Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.

    реферат, добавлен 09.03.2015

  • Характеристика спостереження, порівняння, вимірювання і експерименту як основних методів емпіричного пізнання. Умови застосування операцій абстрагування, індукції і дедукції. Переваги методів теоретичних досліджень - аналогії, екстраполяції і ідеалізації.

    реферат, добавлен 31.10.2011

  • Структура наукового пізнання. Наукові методи емпіричного дослідження: спостереження, опис, вимірювання, найпростіший вид експерименту та вимірювальний або кількісний експеримент. Методи пізнавальної активності, їх роль в практичній діяльності суспільства.

    задача, добавлен 27.05.2014

  • Досліджується концепт деконструкції, один з головних методів філософії постмодернізму. Роль і місце деконструкції в аналізі філософії історії і художніх творів. Значення деконструкції для розвитку методології соціального пізнання та філософії історії.

    статья, добавлен 13.07.2021

  • Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.

    статья, добавлен 27.07.2016

  • Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.

    статья, добавлен 30.03.2018

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.