Логічний аналіз в системі аргументацій "філософії мови"
Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.
Подобные документы
Формально-логічний та специфічний метафізичний дискурс щодо проблеми істини. Синтаксичний, семантичний та прагматичний рівні мови і мовлення. Опис радикального скептицизму про значення, відмови від активного оперування концептом значення мовних виразів.
статья, добавлен 30.03.2018Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики. Розуміння, пояснення позицій філософії науки "критичний розум" щодо проблеми діалектичної логіки марксизму. Містико-ірраціоналістична сутність діалектичного матеріалізму як політичної релігії.
статья, добавлен 12.07.2018Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.
статья, добавлен 04.03.2019Особливості та природа феномену мислення, поняття терміну "логіка". Історичні умови виникнення формальної логіки, етапи її розвитку та загальна характеристика як науки про закони і форми правильного мислення. Схема розвитку та структура сучасної логіки.
лекция, добавлен 14.09.2010Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011Особливості логіки міфорелігійного мислення, яке пов’язане з чуттєвим сприйняттям дійсності. Сутність смислової кризи сучасної цивілізації, що породжує потребу в нових духовних орієнтирах. Виявлення особливостей логіки міфорелігійного мислення людини.
статья, добавлен 08.04.2019Логічний позитивізм або логічний емпіризм (М. Шлік, Р. Карнап, Г. Райхенбах). Сцієнтичні напрями у зарубіжній філософії XX ст. (неопозитивізм та постпозитивізм). Відмінні риси релігійної філософії XX ст. - неотомізму, теософії, вчення "живої етики".
реферат, добавлен 05.11.2013Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.
реферат, добавлен 23.04.2015Особливість філософії другої половини XX ст. Подолання догматичної віри в те, що вираження істини в мові залежить від ступеня формалізації мови. Допустимі межі формалізації мови. Процес формалізації і математизації знання. Вираження істини в мові.
статья, добавлен 24.07.2013Теоретичні здобутки представниці канадської школи неформальної логіки Труді Говьє в сфері теорії аргументації, бачення сутності неформальної логіки та процесу аргументації, ключові моменти критики логічного формалізму, поняття раціональної конфронтації.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз гегелівської логіки стосовно його вчення про право. Особливі і характерні риси гегелівської філософії. Поняття права, що розглядається Гегелем через суб’єктивність, об’єктивність і ідею. Буття як сутність, його риси та зміст, трактування.
статья, добавлен 27.09.2013Образ навчання у аналітичній філософії Казимира Твардовського. Метою навчання мислитель вважає освіченість, під якою він розуміє формування системи понять, оволодіння знаннями, формами мислення й поведінки. Виховання внутрішньої потреби у знаннях.
статья, добавлен 04.03.2019Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014- 40. Логіка як наука
Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.
реферат, добавлен 19.02.2014 Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020З'ясування логіки, специфіки та якісного характеру методологічних змін, що відбуваються у сучасній філософії. Відокремлення онтології від її метафізичного коріння. Роль запущеного М. Хайдеггером проекту "фундаментальної онтології" у розвитку філософії.
статья, добавлен 31.03.2023Тотальність як спосіб подолання абстрактної односторонності розсуду. Сутність і значення категорії тотальності як засадничого принципу філософії Гегеля. Аналіз категорії тотальності як системотворчого принципу онтології, логіки і філософії історії Гегеля.
статья, добавлен 04.03.2018Дослідження давньогрецького поняття істини щодо мови та мовних контекстів. Програма дослідження поняття істини у давньогрецькій мові. Реконструкція алетіології давньогрецької філософії класичного періоду. Контексти використання поняття alhoeia.
статья, добавлен 07.09.2023Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки. Спроба виявити і обґрунтувати вимоги, яким повинне задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності. Створювання символічной логіки. Становлення діалектичної логіки.
реферат, добавлен 15.06.2009- 46. Види мислення
Поняття "мислення" в концептуальних системах представників класичної німецької філософії і філософів Нового часу. Види мислення за різними класифікаціями, її форми. Аналітико-синтетичний характер процесу мислення, що здійснюється шляхом мислительних дій.
реферат, добавлен 12.05.2010 Розгляд сутності процесу становлення світоглядної та методологічної аксіоматики філософії історії в Августина внаслідок розкриття логіки інтерпретації основних історіософських проблем. Визначення місце мислителя у генезі ідей християнської філософії.
автореферат, добавлен 25.07.2014- 48. Проблема "істини" в контексті співвідношення гуманітарних і природничих наук у філософії Г. Гадамера
Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук та їх фактичне формування в ХІХ столітті. Філософія, мистецтво і історія як способи осягнення істини, в яких вона сповіщає про себе безпосередньо і не підлягає верифікації методологічними засобами науки.
статья, добавлен 10.05.2018 Дослідження поєднання наукового та релігійного світоглядів як однієї з актуальних тенденцій філософії ХХ століття. Проблема поєднання наукового та містичного шляхів пізнання законів світобудови в доробках представників філософії російського космізму.
статья, добавлен 05.04.2019Інтерпретація філософії Нового часу (і історичного типу мислення) як структурно обумовленого конфлікту декількох мислительних стратегій. Специфічна інтерпретація текстів Б. Паскаля, яка коректує загальноприйняті уявлення про характер філософії XVII ст.
автореферат, добавлен 12.11.2013