Інтерпретативний потенціал метафори
Розгляд природи метафори як когнітивної форми і способу пізнання. Аналіз її участі у релігійних та художніх практиках. Виявлення епістемологічного статусу метафор. Гносеологічні аспекти метафоризації. Місце і роль метафор у соціально-гуманітарному знанні.
Подобные документы
Визначення онтологічного статусу «емпатії» як проблематики, що стосується відповідей на питання про природу ментальної реальності. Розуміння свідомості після зауваг Райла. Приписування онтологічного статусу феноменам, які належали до ментальних об’єктів.
статья, добавлен 11.07.2023Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.
реферат, добавлен 01.12.2012Аналіз тенденцій розуміння історії як фундаментального способу людського існування. Вивчення культурного, соціального й політичного досвіду людини ранньомодерної України. Здійснення рефлексії щодо природи історичного пізнання через філософські підходи.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.
реферат, добавлен 23.07.2011Проблема типу й типології в соціально-гуманітарному пізнанні. Розвиток ідеї культури у філософії Нового часу в контексті сучасних стратегій. Евристичний потенціал типології як епістемологічний і культурний феномен, пов'язаний із конституюванням смислу.
автореферат, добавлен 26.08.2015Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.
статья, добавлен 15.05.2018Аналіз соціально-політичних та ідеологічних змін в суспільстві, які безпосередньо впливають на духовний потенціал людини. Розгляд релігії як значущого елементу соціуму, активізує творчий потенціал людини, її прагнення до духовно-душевної самореалізації.
статья, добавлен 09.01.2019Фактори, які можуть спричинити появу харизматичного лідера в Україні. Обґрунтування феноменологічного характеру становлення харизматичного лідера. Аналіз епістемологічного змісту формування світогляду харизматика у контексті філософської теорії пізнання.
статья, добавлен 04.11.2018Концепції сім’ї в різних методологічних орієнтаціях. Еволюція інституту сучасної української сім’ї, соціально-філософський аналіз її функцій. Економічне положення молодого українського сімейства, його роль і місце в соціумі. Проблема нестабільності шлюбу.
автореферат, добавлен 29.09.2013Найважливіші етапи становлення й розвитку західноєвропейської духовно-культурної парадигми. Роль християнських цінностей у формуванні європейської цивілізації. Аналіз значення релігійних норм у процесі створення духовних алгоритмів світського типу.
статья, добавлен 29.03.2020Здійснення логіко-понятійної аналітики міфу як специфічної форми свідомості і способу організації людської поведінки. Розгляд концепту міфу як чинника історичного процесу, виявлення двох векторів його розуміння, що певною мірою виключають один одного.
статья, добавлен 12.07.2018- 113. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Значення поеми "Енеїда" для формування ідеології державності в Україні. Філософський аналіз наявних у поемі образів права. Евристичний потенціал раніше обґрунтованих положень про художню літературу як особливу форму правової свідомості і спосіб пізнання.
статья, добавлен 26.07.2023Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.
реферат, добавлен 26.02.2015Розгляд структури курсів логіки у Києво-Могилянській академії у XVII-XVIII ст. Обґрунтування філософського змісту, щодо питань пізнання природи та розрізнення наук. Оцінка впливу єзуїтської колегії Речі Посполитої на погляди професорів-філософів.
автореферат, добавлен 29.10.2013Дослідження змісту поняття "метатекст" як філософської категорії у контексті художньої творчості. Її місце в системі соціально-філософського знання. Можливість використання метатексту як гносеологічної конструкції пізнання й розуміння соціального світу.
автореферат, добавлен 16.10.2013Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Предмет, категорії та історія розвитку релігієзнавства як галузі філософського знання. Роль науки як засобу пізнання. Основні історичні етапи розвитку вільнодумства, його гносеологічні джерела та соціальні потреби. Закономірності розвитку вільнодумства.
реферат, добавлен 02.11.2014Соціальне пізнання, як відповідь на реальні суспільні потреби. Розгляд пізнавальної позиції суб’єкта, врахування ним історичних, соціально-філософських здобутків, що, у свою чергу, координується із питаннями свободи суб’єкта соціальної творчості.
статья, добавлен 25.02.2020Філософський аналіз конструктивізму як методології наукового дослідження крізь призму проектування на стан сучасного наукового дискурсу. Основні концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями.
статья, добавлен 23.12.2022Методологічні засади дослідження феномену кризи культури у соціально-філософських концепціях Е. Дюркгейма та П. Сорокіна. Дослідження способу буття індивіда, позбавленого підтримки традицій та омани "псевдоколективності". Сучасні форми солідарності.
автореферат, добавлен 12.02.2014Здійснюється аналіз феномену палімпсесту як метафори культурної пам’яті. Розглянуто феномен розірваної перспективи та кінематографічного полотна, мерехтіння архетипного горизонту. Описано формування "ареалу сліпоти" у культурі тотальної візуалізації.
статья, добавлен 08.10.2018Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Розгляд морфологічного характеру у розумінні когнітивно-вітального суб’єкта, що, перш за все, дає можливість усвідомити траєкторії його трансформацій. Формування суб’єкта метафізичного зразка та його остаточне розуміння в метафізичній традиції мислення.
статья, добавлен 23.05.2020