Легітимація історичної пам’яті
Актуалізація когнітивного компоненту в структурі історичної пам’яті. Цілеспрямована політика з переписування історії з метою використання її легітимаційного потенціалу. Лінгвістично-риторична трансформація історіології в сучасну постметафізичну добу.
Подобные документы
Питання методології історичної науки в контексті дискусій щодо шляхів інтеграції української історіографії до світового інтелектуального простору. Аналіз взаємозв’язку формування історичної свідомості і духовних запитів сучасного українського суспільства.
статья, добавлен 22.09.2017Вивчення змістового навантаження поняття "документ", визначення його ролі у формуванні соціально-історичної реальності. Зовнішні і внутрішні ознаки документально-інформаційного ресурсу як засобу комунікації у міждисциплінарному дискурсі історичної науки.
статья, добавлен 25.10.2022Характеристика діяльності основних української історичної науки у Львові міжвоєнного періоду. Функціонування Таємного університету, Наукового товариства імені Шевченка Богословського товариства. Розвиток української історичної науки в австрійський період.
статья, добавлен 15.05.2018Метою є аналіз специфіки історичної пам’яті мешканців сходу України на другому році повномасштабної агресії Росії проти України. Методи дослідження обумовлені особливостями джерельної бази вивчення проблеми. Основу становлять дані соціологічних обстежень.
статья, добавлен 25.09.2024Поняття історичного знання. Аналіз сучасної української історіографії та тенденцій, що позначилися на її змістовному та методологічному характері. Розгляд підходів до використання історичного знання для легітимації суб'єктності Української державності.
статья, добавлен 17.06.2022З’ясування епістемологічного аспекту категорії "наукова школа". Визначення ролі учених у становленні як концепцій історії історичної науки взагалі. Спроба постмодерністської історичної науки розширити горизонти теоретичного моделювання в історіографії.
статья, добавлен 03.08.2017Проблема історичної події з куту зору істориків і філософів. Процес верифікації джерел історичного пізнання. Методи історичної інтерпретації та вчення про критику історичних джерел. Фази проведення історичної розвідки, виділення структурних елементів.
статья, добавлен 25.01.2023Використання відродження української мови та історичної пам’яті для мобілізації мас, побудови національної ідентичності, ідеологічного обґрунтування позицій політичних сил у боротьбі за владу. Ідеологічна переорієнтація української партійної номенклатури.
автореферат, добавлен 13.10.2013Внесок сільських музеїв України у формування спільної історичної пам’яті українського та польського народів у сучасний період. Визначення основного потенціалу музейних закладів на селі, особливості перспектив для їх міжнародної культурної діяльності.
статья, добавлен 29.11.2016Вплив топонімічної політики на процес становлення історичної пам’яті. Причини, передумови та ідеологічні особливості перейменування 12 жовтня 1943 року давньоруського міста Переяслава у місто Переяслав-Хмельницький. Розгляд постаті Б. Хмельницького.
статья, добавлен 05.03.2023Знайомство з феноменом кризи сучасної української історичної науки, розгляд основних проблем методології та джерелознавства. Загальна характеристика марксистсько-ленінської методології. Аналіз особливостей методологічних рівнів кризи історичної науки.
автореферат, добавлен 14.09.2013Сучасний стан використання новітніх технологій задля збереження української історичної спадщини. Чинники, що сприяють розвитку збереження історико-культурної спадщини України. Визначення напрямків роботи та проблематика оцифрування історичних джерел.
статья, добавлен 06.04.2018- 63. Використання ключових подій Другої світової війни для замулювання історичної пам'яті м. Переяслава
Визначення ролі переяславців у процесі перейменування міста Переяслава на Переяслав-Хмельницький. Роль російського впливу на процес збереження радянської історичної пам’яті в незалежній Україні. Ідеологічні особливості перейменування м. Переяслава.
статья, добавлен 30.03.2023 Дослідження обставин походження, змісту та структури історико-правових "Записок" про права українського дворянства як пам'яток історичної думки. Археографічно-джерелознавчий та історіографічний аналіз пам'яток історичної думки українського дворянства.
автореферат, добавлен 16.09.2013- 65. Теоретико-методологічні аспекти дослідження проблеми "Українці на фронтах Першої світової війни"
Характеристика проблем "Українці на фронтах Першої світової війни". Основні здобутки в аналізі ролі й значення сучасної історичної та військово-історичної науки. Структура вітчизняної наукової військової історії, сутність категорії "військовий чинник".
статья, добавлен 19.07.2018 Дослідження генезису національної історичної освіти у дискурсі еволюції державної політики України на зламі ХХ-ХХІ ст. Обґрунтування періодизації формування історичної освіти в Україні та здійснення ретроспективного аналізу особливостей її розвитку.
статья, добавлен 22.03.2023Теоретичне та історіографічне дослідження кризи сучасної української історичної науки. Вивчення марксистсько-ленінської, діаспорної, радянської традицій та праць сучасних дослідників. Аналіз поняття "криза сучасної української історичної науки".
автореферат, добавлен 12.02.2014Аналіз наукових студій в галузі історичної медієвістики, які проводили працівники кафедри та Інституту в міжвоєнний період. Внесок вчених Я. Птасьніка та Т.Е. Модельського у розвиток історичної реґіоналістики, топоніміки, ономастики та сфрагістики.
статья, добавлен 30.10.2016Дослідження специфіки змін в парадигмі розвитку швейцарської офіційної політики історичної пам’яті про Другу світову війну у зв’язку з результатами діяльності Незалежної комісії експертів Швейцарії - "Друга світова війна". Проєкт усної історії "Archimob".
статья, добавлен 18.11.2023Вплив подій в Україні, пов’язаних з Євромайданом та Революцією Гідності, на гуманітарну сферу, розвиток дискусій навколо проблеми національної пам’яті. Еволюція резонансних тем української історії XX ст., представлених у шкільних підручниках з історії.
статья, добавлен 25.06.2023Дослідження подій, фактів, постатей бурхливого ХХ століття - наукова проблема історичної науки. Діяльність гетьманського уряду Павла Скоропадського - дискусійне питання при вивченні розвитку України в час революційних перетворень 1917-1921 років.
статья, добавлен 21.12.2020Коментар до політоніму "Гетьманщина". Імперська економічна політика щодо української автономії. Перевидання В. Пришляком праці І. Джиджори "Економічна політика" як надзвичайно актуальна та цінна для сучасної історичної науки, його підхід до републікації.
статья, добавлен 05.07.2021У статті розглядаються особливості історичної політики щодо пам’ятників радянської доби, і в першу чергу пам’ятників Леніну, в Україні після здобуття незалежності. Встановлена цікавість Вінницької області в контексті аналізу історичної політики.
статья, добавлен 07.02.2019Комплексне дослідження процесу співробітництва України та Ради Європи у галузі реформування шкільної історичної освіти. Розкриття мети, завдання і принципів діяльності Ради Європи у сфері викладання історії. Рівень застосування рекомендацій Ради Європи.
автореферат, добавлен 27.07.2015Характеристика основних іманентних властивостей риторики президента Російської Федерації В. Путіна, що апелює до історії Росії та України. Висвітлення особливої ролі історичної та комеморативної політики у тоталітарних та авторитарних державах.
статья, добавлен 17.09.2024