Методологічні засади осмислення людини у вимірах історико-культурологічного дослідження
Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
Подобные документы
- 101. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Фундаментализм як класична й найдавніша стратегія обґрунтування знання. Знайомство з сучасними дослідженнями Декартової спадщини. Розгляд головних особливостей співвідношення історико-філософського й спеціально-філософського підходів до вчення Декарта.
статья, добавлен 19.07.2021Самореалізація особистості як філософська проблема. Теоретико-методологічні засади філософського аналізу самореалізації. Постмодерністська альтернатива традиціоналістській методології дослідження самореалізації, її особливості в постсучасному просторі.
автореферат, добавлен 27.07.2015Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Теоретико-методологічні засади гайдеггерівської соціальної онтології. Кінець гуманістичного саморозуміння людини в її універсалістсько-космополітичному образі, яка розкривається в приховано-соціологізованій онтології, яку обґрунтував Гайдеггер.
статья, добавлен 05.12.2018- 107. Феномен творчості: трансформація смислових вимірів в європейській історико-філософській традиції
Категоріально-дефінітивне осмислення поняття "творчість" в історико-філософській перспективі. Зміст феномену творчості як іманентно-духовного виміру людського буття, світоглядні детермінанти прояву та значення у самоздійсненні й самоствердженні особи.
автореферат, добавлен 13.08.2015 Дослідження феномену самоідентичності та його ролі в бутті людини, як приватному, так і соціокультурному. Головна особливість залежності ситуації людини та її стану від ідентичності. Характеристика гносеологічних можливостей людини та природи знання.
статья, добавлен 18.07.2018Комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я. Данилевського в контексті європейської та російської філософської традиції. Аналіз законів історичного розвитку, етнопсихологічної концепції культури, геополітичної доктрини.
автореферат, добавлен 24.09.2013Дослідження феномену гри у роботах філософів різних часів. Роль та місце людини у соціальному просторі. Тенденції змін у розумінні гри. Проникнення ігрових елементів до площини різних сфер. Виокремлення категорії гри в історико-філософській ретроспекції.
статья, добавлен 10.08.2020Психолого-педагогічні аспекти формування загальнолюдських моральних цінностей. Методологічні засади проблеми формування загальнолюдських моральних цінностей шляхом оперування сукупністю базових філософських, педагогічних, етичних та естетичних ідей.
статья, добавлен 24.12.2020Дослідження проблеми розуміння, пов’язане зі становленням нового філософського напрямку – герменевтики – науки про мистецтво тлумачення історико-філософських, релігійних текстів, розкриття смислу тексту в культурі, що сприяє розвитку духовності людини.
статья, добавлен 27.07.2016Зовнішній та внутрішній аспекти логічного моделювання. Історико-філософський аналіз логіки як функціональної моделі міркувань людини. Методологічні функції семантичної моделі в структурі логічної теорії. Основи диференціації формальних семантик.
автореферат, добавлен 15.11.2013Досліджуються особливості філософсько-правової категорії "гідність людини". В рамках дослідження проаналізовано погляди античних мислителів, мислителів епохи Середньовіччя та Нового часу та відповідно наведено їх трактування категорії "гідність людини".
статья, добавлен 22.05.2024Осмислення трансформацій "зовнішнього", пов’язаних із (само)конструюванням образу й тіла людини крізь призму дихотомії штучне / природнє. Розгляд проблеми меж допустимого втручання штучного в біологічну природу людини для збереження її природної сутності.
статья, добавлен 08.08.2022- 116. Історико-філософський зміст філософсько-герменевтичного вчення В. Дільтея (методологічний аспект)
Здійснення теоретичної реконструкції Дільтеєвого розуміння методології історико-філософського пізнання. З’ясування культурно-історичних передумов й теоретичних джерел формування історико-філософських праць В. Дільтея, їх значення у концепції мислителя.
автореферат, добавлен 26.08.2015 Дослідження людини постсучасного культурного простору. Аналіз її здатності стати активним суб'єктом творення та оновлення вищих духовних цінностей. Розгляд філософських інтерпретацій осмислення людського існування з точки зору вибору ціннісних орієнтирів.
статья, добавлен 01.12.2017Осмислення метафізичної рефлексії "надії" і визначення її культурно-антропологічної, онтологічної та історико-філософської ролі. Порівняльний аналіз метафізики надії мислителів античності Сенеки та апостола Павла, як представників різних світоглядів.
автореферат, добавлен 14.10.2013Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023Особливості функціонування київської академічної філософії ХІХ - початку ХХ ст. Статус історико-філософського знання в системі духовно-академічної та університетської освіти в Києві. Здобутки київських академічних філософів у галузі історії філософії.
автореферат, добавлен 22.04.2014Інтерпретація трансформації держави в широкій історико-філософський ретроспективі. Аналіз вчень античних філософів (Платона, Арістотеля), мислителів Нового часу (Т. Гоббса, Дж. Локка) та представників німецької класичної філософії (І. Канта, Гегеля).
автореферат, добавлен 22.07.2014- 122. Дилема етатизму та антиетатизму у сучасній французькій філософії (історико-філософський аналіз)
Фiлософсько-методологiчнi засади етатистської та антиетатистської традицій, їх специфіка по відношенню до суспільства та людини. Причини та закономірності зміни проблематики держави у французькій соціально-філософській літературі другої половини ХХ ст.
автореферат, добавлен 23.11.2013 Огляд образу людини у ракурсі філософської антропології. Осмислення природи людини, її внутрішнього світу Усвідомлення взаємозв’язку та взаємодії природного, соціального й духовного в людському існуванні у філософсько-антропологічних концепціях XX ст.
статья, добавлен 21.07.2018Дослідження природи та антропологічних параметрів людини. Осмислення й узагальнення її місця, ролі та перспектив трансформації в умовах техногенної цивілізації. Визначення специфіки "техногенної людини" як суб'єкта якісно нового етапу соціоантропогенезу.
статья, добавлен 28.12.2017Визначення методологічних засад вивчення спадщини київського книжника митрополита Іларіона. Обґрунтування залучення до соціально-філософського дослідження концептів картини світу та образу світу. Характеристика історіософських поглядів митрополита.
автореферат, добавлен 22.07.2014