Ноосферна епістемологія та ноо-методологія представлення знання і здійснення пізнання на засадах ноо-науки
Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.
Подобные документы
Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.
статья, добавлен 29.01.2016Необхідність сутнісного розрізнення між філософією й теологією Марітеном. Дослідження неосяжної величі та незбагненності найвищого, містичного рівня пізнання в інтерпретації Марітена Ю.Т. Характеристика фізико-математичного та спекулятивного знання.
статья, добавлен 16.06.2024Специфіка гносеологічних засад і соціокультурні детермінанти процесу становлення ідеї науковості гуманітарного знання. Особливості і характеристика трансформації основних епістемних критеріїв науковості в структурі гуманітарного пізнання та знання.
автореферат, добавлен 14.10.2015Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Теоретичні витоки і засади феміністської епістемології. Її значеннєва спадкоємність із постпозитивізмом, соціологією знання, постмодерністською теорією. Евристичні можливості феміністського мислення. Постнекласичний етап у розвитку методології науки.
автореферат, добавлен 31.01.2014Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Соціокультурна обумовленість понять "фундаментальне" та "прикладне". Фундаментальне і прикладне знання як складова частина науки, через яку здійснюється опредметнення результатів наукових досліджень, та способи його включення в культуру суспільства.
автореферат, добавлен 14.09.2013Роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Визначення ролі освіти, в основі якої, як і у центрі процесу історичного, стоїть людина, обґрунтування зв’язку між знаннями.
статья, добавлен 23.07.2017Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.
статья, добавлен 23.12.2020- 37. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Сучасні методологічні уявлення про наукове знання. Дослідження зі штучного інтелекту та проблема моделювання знання. Класифікація засобів імітаційного моделювання. Перспективи розвитку й використання методів імітаційного моделювання знання у філософії.
автореферат, добавлен 21.11.2013Дослідження філософських аспектів науки, яка є лише одним із способів осягнути реальність природи, суспільства та людини. Принцип системності знання, як найважливіший принципом наукового пізнання. Вивчення предмету та завдання науки відомими філософами.
статья, добавлен 30.03.2018Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
статья, добавлен 16.08.2022Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
статья, добавлен 28.09.2022Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017