Трансформація епістемологічних концепцій у філософії ХХ ст.: тенденції та проблеми
Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
Подобные документы
Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.
реферат, добавлен 18.03.2013Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.
реферат, добавлен 08.03.2010Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
статья, добавлен 25.12.2022Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.
автореферат, добавлен 24.02.2014Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
реферат, добавлен 07.01.2023Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.
реферат, добавлен 01.12.2012Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Дослідження класичної проблеми доксатичної логіки та формальної епістемології. Філософська суть проблеми, її відношення до різних формальних систем. Слабкі й сильні сторони методів вирішення. Новий метод вирішення проблеми, позбавлений зазначених мінусів.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Філософська думка середньовічної України. Аналіз наявних у могилянських філософських курсах концепцій інтелектуального пізнання, використання"Traktat o duszy" Касіяна Саковича. Особливість людської природи, як схильність і здатність ставити питання.
статья, добавлен 31.07.2021Базові поняття філософії історичного пізнання — історичної дійсності та історичного факту — у світлі філософсько-методологічних ідей Л. Вітгенштейна. Проект "некласичної історіографії" польського історика В. Вжосека як ціннісний вимір історичної оповіді.
статья, добавлен 06.05.2019Порівняння ідей про Буття, порожнечу і Бога М. Гайдеґґера і Л. Шестова. Визначення онтотеології як третього шляху філософії, альтернативного до епістемології та метафізики і такого, що відкриває сучасній думці можливості позаметафізичного філософування.
статья, добавлен 12.05.2018Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.
учебное пособие, добавлен 18.10.2011Сутність поетичного пізнання людського світу в теоріях Аристотеля. Уявлення західної естетики про трагічне порівняно з класичним його розумінням. Визначення загального підґрунтя комедії. Характеристика прояву концепції прекрасного у працях Платона.
реферат, добавлен 31.10.2016Характеристика філософії як дисципліни, що вивчає найбільш загальні суттєві характеристики і фундаментальні принципи реальності і пізнання, буття людини, відносини людини і світу. Призначення філософії. Філософія як засіб виховання духовності, мислення.
реферат, добавлен 04.04.2021У статті подано короткий огляд головних тем досліджень та найбільших контроверсій епістемології чеснот. Авторка розглядає респонсибілістський тарелаєбілістський підходи до визначення інтелектуальної чесноти, а також демонструє значення проблеми Ґетьє.
статья, добавлен 26.04.2023Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.
реферат, добавлен 19.12.2011Історико-філософський аналіз становлення і розвитку філософії науки в Україні кінця ХХ - початку ХХІ століття. Завдання методологічного забезпечення пізнання та освоєння світу. Методологічна основа відкриття невідомих законів природи, теорій, знань.
статья, добавлен 04.03.2019Взаємодія гносеологічних досліджень з онтологією, аксіологією, етикою, естетикою та іншими розділами філософії. Найвідоміші епістемологічні і методологічні концепції філософії науки XX ст. на Заході, що демонструють сцієнтистський характер філософії.
статья, добавлен 18.02.2014Дослідження міста і ролі людських цінностей у процесі становлення та еволюції наукового пізнання від античності до наших днів. Наука - як форма духовної діяльності людини, її розвиток у взаємодії з іншими формами (філософія, мораль, мистецтво, релігія).
статья, добавлен 10.01.2023