Евристичний потенціал конструктивізму як методологічного принципу філософії науки
Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.
Подобные документы
Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.
статья, добавлен 10.05.2018Аналіз концепту "інформація" як категорії науки. Доведення багатовимірність цього поняття. Розмежування реальності на суб’єктивну та об’єктивну, що, безумовно, є основою для пізнання та інтерпретації інформації та перетворення її на якісні знання.
статья, добавлен 21.07.2018Розгляд проблеми філософії культури в контексті сучасного філософського дискурсу. Характеристика різних гносеологічних підходів до трактування філософії культури та її місця в системі філософського знання. Аналіз головних тенденцій розвитку культури.
статья, добавлен 20.09.2013Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.
презентация, добавлен 29.04.2020Соціокультурний зміст постановки В.І. Вернадським проблем методології науки. Перебільшення наївно-реалістичного витлумачення природи емпіричних та індуктивних засобів наукового пізнання як один з характерних поглядів цього вченого в галузі логіки.
автореферат, добавлен 29.08.2014Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.
автореферат, добавлен 13.08.2015Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015аналіз сучасних підходів до трактування творчості і технічної грамотності як окремих категорій педагогічного знання. Оцінка взаємозв'язку і взаємовпливу цих категорій в організуванні якісного освітнього процесу в сучасному закладі вищої освіти.
статья, добавлен 15.12.2023Аналіз стосунків науки і політики з позиції соціальної філософії науки, репрезентація політичного повороту у філософії науки й епістемології. Стратегії і підходи соціальної філософії науки. Аргументація соціальної філософії науки в осмисленні історії.
статья, добавлен 25.12.2022Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Проблема смислу як одна з провідних тем сучасної філософії та методології наукового пізнання. Характеристика логіко-філософської думки ХІХ-ХХ століть. Способи визначення взаємозв'язку понятійно-категоріальних утворень "смисл", "значення" та "вираз".
автореферат, добавлен 05.11.2013Сучасна філософія знання. Нові образи дійсного та можливих світів. Конкуренція фундаменталізму та релятивізму. Місце конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Захисники об’єктивності та кумулятивної парадигми розвитку науки.
статья, добавлен 29.01.2016Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
статья, добавлен 14.09.2020- 65. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.
статья, добавлен 16.09.2024Дослідження місця конструктивізму та релятивізму на території епістемології релігії. Зміст і когнітивні імплікації конструктивізму та релятивізму як взаємопов’язаних парадигм у теорії пізнання. Методологічна несумірність теології та релігієзнавства.
статья, добавлен 04.11.2018Особливості онтологічних засад постнекласичної науки як дискурсивної онтології у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Процес історичної трансформації змісту поняття"дискурс". Екзистенційні інтенції суб’єкта дискурсу комунікації.
автореферат, добавлен 29.10.2013Дослідження поєднання наукового та релігійного світоглядів як однієї з актуальних тенденцій філософії ХХ століття. Проблема поєднання наукового та містичного шляхів пізнання законів світобудови в доробках представників філософії російського космізму.
статья, добавлен 05.04.2019- 70. Філософія науки
Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.
шпаргалка, добавлен 22.01.2014 - 71. Герменевтичне коло нормативної структури науки: між професійним етосом і екзистенційним досвідом
Герменевтичний сенс питань нормативної структури науки в філософії ХХ-ХХІ ст. Методологічні та етичні норми наукового мислення з точки зору герменевтики онтології Гадамера. Цитати відомих вчених, які доводять релігійні витоки наукового світогляду.
статья, добавлен 02.03.2018 Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.
статья, добавлен 09.09.2024