Наратив: реальність або конструювання реальності
Теоретичне з'ясування сутності наративу на підставі розгляду основних концепцій наративу як форми наукового знання. Соціальна реальність як результат конструктивістської діяльності та інтерпретації, що здійснюється в межах смислового горизонту культури.
Подобные документы
- 76. Нові "квіти зла": основні фактори і форми існування зла у сучасних соціально-політичних контекстах
Проблеми виникнення та поширення зла у соціумі, основні види його джерел, провідників, носіїв. Парадоксальний характер зла і його зв'язок з концептом непередбачуваних наслідків. Існування зла в сучасному соціумі як частини природно-космічної реальності.
статья, добавлен 04.03.2019 Особливості постнекласичного наукового дискурсу, згідно з яким розглядається наукове та релігійне знання як спрощена мислинєва конструкція значно більш складної об’єктивної реальності. Розуміння християнського віровчення та його історичного розвитку.
статья, добавлен 12.05.2024Констатація філософського наративу у площині дискурсивного осмислення багатовекторності методологічного аналізу і синтезу семантики комунікації. Фокус на бутті-у-комунікації з доведенням, що правова екзистенція реалізується засобами комунікації.
статья, добавлен 17.07.2022Розгляд віртуальної реальності як соціального феномену, що виник в умовах інформаційного суспільства. Вивчення специфіки впливу віртуального світу на свідомість і культуру людини, визначення негативних наслідків для людини, яка шукає ідентичності з ним.
статья, добавлен 10.05.2018Набуття актуальності проблеми розмежування категорій "реальність" і "дійсність" в зв'язку з появою радикального конструктивізму. Проведення дослідження щодо необхідності розмежування для визначення двох метафізичних парадигм: реїстичної і актуалістської.
статья, добавлен 04.11.2018Національна самосвідомість як усвідомлення суб’єктом самосвідомості особливостей національної спільності, до якої він належить. Компонент структури особистості, який здатний виділяти себе з навколишнього середовища й дійсності як об’єктивну реальність.
статья, добавлен 15.03.2023Дослідження соціогуманітарного і природничого наукового знання як центральна проблема у філософський творчості К. Поппера. Осмислення епістемології, пошук джерел наукового знання в історично-антропологічному аспекті концепцій філософії науки К. Поппера.
статья, добавлен 06.03.2019Аналіз наративності й науковості в тих структурах пояснень, де значущою є роль суб’єкта як компонента пояснювальної процедури в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу його суб’єкта і наративної стратегії. Відмітні риси наративу.
статья, добавлен 22.12.2016Феномен інтелектуальної спільноти у якості методологічної основи культурно-онтологічних та типологічних досліджень у межах філософії культури. Підхід Р Коллінза у дослідженні інтелектуальних спільнот сучасному постнекласичному стану наукового знання.
статья, добавлен 19.01.2023Лінгвоконструкт "метафізика" як моменти розгортання філософування від часів Арістотеля. Метафізика як галузь філософського знання, у якій пояснюють світ або реальність термінами фундаментальних структур: буття, пізнання, мова, дух, свідомість, бог.
статья, добавлен 13.07.2022Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.
статья, добавлен 31.01.2018У науковій статті йдеться про мову як засіб комунікації та відображення (рефлексії) реальності. Теорія словників як прагматична теорія. Вона відображає спроби постмодерністських філософів звільнити всі сфери діяльності людини (зокрема мовлення).
статья, добавлен 27.02.2023Використання наративу, як основного методу дослідження. Розгляд екзистенційних категорій. Дослідження категорії абсурдності буття, зла, страху, відчаю, самотності, страждання та смерті. Аналіз феномену пам’яті в умовах війни, як одного із рушіїв до дій.
статья, добавлен 02.09.2024Визначення та характеристика основних методологічних підходів до розгляду соціальної історії науки на засадах філософії та соціології науки. Виявлення та аналіз основних способів формування історії науки, як самостійної галузі наукового дослідження.
автореферат, добавлен 28.09.2015Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Розгляд засобу впорядкування культурного буття людини та освоєння нею реальності. Аналіз свята як символічної форми культури та ціннісно-смислового універсаму. Становлення людини як соціальної істоти. Розуміння нею дійсності завдяки оволодінню часом.
статья, добавлен 29.09.2016Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.
статья, добавлен 16.09.2020Дослідження потенціалу і форми актуалізації процесів інтеграції в науці. Характеристика сутності, історичних різновидів, світоглядних та методологічних засад інтегративних тенденцій, когнітивно-ціннісного потенціалу, інтеграції, синтезу наукового знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Холізм як принцип постнеокласичної філософії історії. Необхідність глобального синтезу на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу і метатеорії в історичних дослідженнях. Прагнення постнеокласиків до цілісного бачення історичної реальності.
статья, добавлен 30.01.2016Дослідження динамічних якостей соціальної реальності. Аналіз зв’язку часу із соціальними змінами. Огляд концепції події та структури Н. Лумана. Характеристика темпоралізації елементів системи та їх ідентифікації у часі в якості подій, інформації або дій.
статья, добавлен 11.09.2013Аналіз пізнавального ставлення до соціальних феноменів, що супроводжується глибоким переосмисленням комунікативної природи соціальної реальності, змін у соціально-комунікативній сфері. Дослідження парадигми інтерсуб’єктивного розуміння і комунікації.
статья, добавлен 08.10.2018Аналіз розуму в персоналістичному вченні Ч.С. Бартніка як структури особи, що обумовлює процес пізнання, який бере початок в особі, виражає її, реалізує і співвідносить із дійсністю. Реальність дійсності як передумова способу пізнання, його прояву і суті.
статья, добавлен 15.05.2018