Методи та техніка наукових досліджень
Спостереження - цілеспрямоване, спеціально організоване сприймання предметів і явищ об'єктивної дійсності, які виступають об'єктами дослідження. Методи досліджень на емпіричному та теоретичному рівнях. Індукція і дедукція в процесі пізнання дійсності.
Подобные документы
Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.
автореферат, добавлен 23.11.2013Особливості підходу філософської антропології до вивчення природи людини. Розвиток об’єктивної методології пізнання, спроможної поєднати досягнення природознавства зі здатністю до створення гуманістичного соціокультурного у своєму розвитку суспільства.
статья, добавлен 17.01.2023Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Особливості людського міркування. Застосування чисто логічних методів: дедукції, індукції, абдукції для прийняття певних рішень чи конструювання певних умовиводів в реальному житті. Секрет Холмівської успішності в "віднаходженні" завжди вірних висновків.
статья, добавлен 08.10.2018"Природа" як одне з найважливіших філософських понять. Свідомість як філософський термін - вища, властива лише людині форма відображення об'єктивної дійсності. Природа як сукупність природних умов існування людини, людського суспільства та культури.
реферат, добавлен 30.05.2012Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
реферат, добавлен 17.02.2016- 108. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017 Дослідження наукових підходів до осмислення феномену візуальності. Визначення основних закономірностей систематизації сучасних візуальних досліджень, виходячи зі специфіки змін культурного поля, що потребує обґрунтування збалансованої моделі візуального.
статья, добавлен 08.01.2023Мораль як основа волі в плані спонуки на діяльність пізнання та творення. Естетичний принцип самоорганізації розуму на адекватне відображення дійсності. Вплив мистецтва на становлення культури співпереживання стражданням боголюдини у християнстві.
контрольная работа, добавлен 25.03.2015Сутність пізнання як духовного освоєння дійсності. Співвідношення матеріального та ідеального. Основні властивості свідомості. Розвиток уявлень про світ. Форми руху. Закономірне і випадкове у розвитку світу. Пізнавальна діяльність людини. Види буття.
лекция, добавлен 19.07.2017Основні напрямки філософських досліджень протопресвітера Гавриїла Костельника: теорія пізнання; аналіз матеріалістично-атеїстичної доктрини (зокрема еволюції) та соціалістичних ідей, наукової та природної логіки; створення власної філософської системи.
статья, добавлен 22.08.2021Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Духовна скарбниця людської цивілізації. З’ясування проблеми формування і становлення онтологічної та гносеологічної проблематики та осмислення специфіки філософування досократиків в ранній грецькій натурфілософії. Науково-раціональне пізнання дійсності.
автореферат, добавлен 07.08.2014Сутність питання психіатрії до філософії. Очевидність як межа норми і психічного розладу. Важливість проблеми очевидності у пізнанні наявної дійсності. Визначення очевидності як принципу універсального відношення до істинності наявного у даний час світу.
контрольная работа, добавлен 13.10.2018Дослідження витоків симфонізму як феномену культури у складному процесі становлення усіх форм духовного осягнення дійсності. Виявлення спорідненості симфонізму з духовною драмою, що сприймається як драма самого буття. Огляд стану розвитку соціокультури.
автореферат, добавлен 26.09.2015Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.
реферат, добавлен 07.04.2015Дослідження інтелекту як об’єкта філософських досліджень, що об’єднує на категоріальному рівні філософські теорії мислителів від античності до нашого часу. Здійснено узагальнюючий аналіз стосовно понятійних репрезентацій інтелекту у філософській думці.
статья, добавлен 09.10.2020- 120. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Аналіз категорії заперечення, сутність девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом вітальність. Гносеологічний аспект моделі жорстокості у Ніцше та його розкриття через аналіз пізнання.
статья, добавлен 27.07.2016Розробка ноосферно-методологічних засад інноваційних досліджень, здійснених на основі авторської концепції ноосферного світорозуміння і ноомислення. Ноосферно-методологічні засади проведення інноваційних досліджень на методологічному підґрунті ноонауки.
статья, добавлен 09.08.2022Історичні та філософські передумови формування європейського права як особливого типу права. З’ясування смислу духовно-практичних аспектів європейського права. Дослідження дієвої чинності рефлексії у філософсько-правовому процесі європейської спільноти.
автореферат, добавлен 23.11.2013Вчення елеатів — новий крок у становленні старогрецької філософії, в розвитку її категорій, особливо категорії "субстанція". Представники школи елеатів і їх світогляд. Пізнання - процес ідеального освоєння світу. Наукові підходи і методи дослідження.
контрольная работа, добавлен 22.03.2009Виокремлено понятійно-категоріальний апарат, за допомогою якого констатовано, що "цінність" розуміється як особистісний смисл певних об’єктів, явищ дійсності для людини, суспільства; як ставлення людини, суспільства до об’єктів навколишнього світу.
статья, добавлен 13.09.2023