Значення віри в проблемі морального пізнання-вибору у філософії С. К’єркегора
Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
Подобные документы
Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Релігійна віра в осмисленні П. Тілліха. Розгляд християнської віри як екзистенціальної спраги людини знайти сенс свого особистого буття і здійснити його у своєму житті і діяльності. Характеристика та особливості аспекти релігійної філософії П. Тілліха.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Історико-філософське дослідження місця категорії віри у поглядах Мартіна Бубера та Лева Шестова та її гносеологічного статусу. Аналіз впливу юдейської філософської думки. Паралелізм віри як добра і знання як уособлення зла. Історіографія та методологія.
автореферат, добавлен 12.07.2015- 30. Між церковною доктриною і досвідом живої віри. Філософія сучасного католицького модерністського руху
Аналіз протиріччя між католицькою церковною доктриною і досвідом "живої віри". Алгоритм реакції філософії конформізму та нонконформізму на тиск цивілізаційних змін. "Серединний шлях" католицької церкви. Секуляризація усіх сторін життя і суспільства.
статья, добавлен 06.03.2018 Розмежування в сфері методів пізнання в Середні віки та епоху Відродження, Нового часу й німецькій класичній філософії. Гносеологічні засади формування філософії як форми суспільної свідомості, що започаткувало діалектико-матеріалістичний метод.
автореферат, добавлен 15.11.2013- 32. Проблема гармонії віри та розуму в житті людини у філософсько-антропологічних поглядах Е. Жильсона
Висвітлення проблеми співвідношення та гармонії розуму і віри в житті людини в томізмі. Аналіз філософсько-релігійної антропології Е. Жильсона та її витоків. Вплив філософії тривання А. Бергсона на привнесення динамічного аспекту в інтерпретацію томізму.
автореферат, добавлен 16.09.2013 Розуміння понять "віри" та "розуму" на різних історичних етапах розвитку філософської думки. Виявлення суспільно-політичного та ідейно-теоретичного впливу на характер вирішення даної проблематики. Формування особливої "кордоцентричної" спрямованості.
автореферат, добавлен 27.04.2014Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010Вивчення специфіки політичної моралі та значення індивідуальної політичної відповідальності на прикладі проблеми "брудних рук". Моральний конфлікт в політичних процесах, його наслідки та значення в філософії та етиці. Пояснення проблематики "брудних рук".
статья, добавлен 23.07.2017Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013Форми пізнання всезагальних основ буття: універсалізм і субстанціоналізм. Основні ідеї позитивізму та герменевтики. Неокантіантво: концепції методів наукового пізнання. Методологічні концепції прагматизму. Проблеми пізнання у контексті феноменології.
контрольная работа, добавлен 06.08.2017Розгляд загального для різних наук значення поняття екстраполяції. Розкриття її значення у соціогуманітарних науках, її зв'язку з методами творчого наукового пошуку. Описання форм екстраполяції як методу соціального пізнання: пророцтва, утопії, прогнозу.
статья, добавлен 31.05.2017Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Аналіз поглядів на питання буття, яких дотримувались представники різних філософських шкіл. Характеристика проблем пізнання. Розуміння людини філософією Античності. Вчення про суспільство. Філософія Середньовіччя і Відродження як синтез віри і розуму.
реферат, добавлен 28.07.2017Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Загальна характеристика новочасної філософії, етапи розвитку та становлення. Знайомство з проблемами віри та розуму у вітчизняній філософській культурі доби Київської Русі. Кирил Туровський як найяскравіший києворуський любомудр, аналіз діяльності.
реферат, добавлен 10.09.2013Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
статья, добавлен 16.08.2022Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019Етапи розвитку європейського класичного мислення. Особливості системи знань про фундаментальні принципи буття й пізнання світу в період Нового часу. Сутність раціоналізму й емпіризму у філософії XVII-XIX ст. Тенденції пізнання епохи просвітництва.
контрольная работа, добавлен 25.10.2015- 47. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Фундаментальна аналітика актуальних світоглядних детермінант відносно перспектив подальшого розвитку культури з огляду на її метафізичний зміст. Дискусії щодо значення філософії постмодернізму в контексті відмови від метафізичних принципів пізнання.
статья, добавлен 31.05.2022