Виокремлення "закінченого злочину" як самостійної стадії суперечить правилам логіки та Кримінальному Кодексу України
Досліджено "закінчений злочин" як самостійну стадію злочину. Доводиться, що виокремлення стадії злочину як самостійної стадії суперечить правилам логічної операції "поділ" та призводить до таких помилок, як "стрибок у поділі", "поділ із зайвим членом".
Подобные документы
Розгляд випадків, коли при встановленні суб'єкта складу злочину доводиться звертатися до санкції статті Особливої частини Кримінального Кодексу України. Обґрунтування погляду, що вид покарання дає можливість визначити зміст ознак суб'єкта складу злочину.
статья, добавлен 05.04.2019Загальна характеристика та особливості інституту причетності до злочину в кримінальному праві України. Знайомство з професійними обов’язками адвоката. Розгляд актуальних питань звільнення від кримінальної відповідальності за приховування злочину.
статья, добавлен 02.12.2018Дослідження об’єктивної сторони злочину незаконного заволодіння землями водного фонду в особливо великих розмірах. Визначення складових об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 239-2 Кримінального Кодексу України. Форми прояву злочинного діяння.
статья, добавлен 03.02.2018Виявлення ознак предмету злочину, що дають змогу відмежувати його від знарядь і засобів вчинення злочину. Дослідження наукової класифікації предметів злочинів. Розробка пропозицій щодо вдосконалення окремих норм кримінального законодавства України.
автореферат, добавлен 30.07.2014Злочин як реальний факт. Поняття елементів складу злочину. Елементи складу злочину та їх ознаки. Обов'язкові та факультативні ознаки. Кримінально-правова характеристика елементів складу злочину. Вплив елементів складу злочину при кваліфікації злочину.
курсовая работа, добавлен 19.04.2012Ознаки, що визначають зовнішню сторону злочину і характеризують суспільно-небезпечне діяння. Класифікація знарядь та засобів вчинення злочину. Кримінальна відповідальність за готування до злочину і замах. Умисне створення умов для вчинення злочину.
реферат, добавлен 26.04.2012Аналіз теоретичних положень стосовно суб'єкта злочину, дослідження наукових точок зору на суб'єкт злочину загалом і на злочин, передбачений ст. 397 КК України, зокрема. Питання щодо можливості встановлення кримінальної відповідальності юридичних осіб.
статья, добавлен 08.04.2021Питання складу злочину у кримінально-правовій науці правозастосовчій діяльності. Аналіз дискусій у сфері кримінального права щодо складу злочину, його видів та елементів. Значення класифікації складів злочинів для визначення моменту закінчення злочину.
курсовая работа, добавлен 24.03.2016Розробка та опис проблеми закінченого злочину в кримінальному праві України. Класифікація злочинів за моментом їх закінчення. Особливості підходів судової практики стосовно моменту закінчення злочинів певних видів та пропозиції щодо їх удосконалення.
автореферат, добавлен 26.09.2015Аналіз структури суспільних відносин в сфері здійснення депозитарної діяльності. Характеристика прикладів суб’єктів, предмету та соціального зв’язку як змісту таких суспільних відносин. Аналіз об’єкта злочину за ст. 223-2 Кримінального кодексу України.
статья, добавлен 01.12.2018- 61. Склад злочину
Поняття складу злочину у вітчизняній теорії кримінального права. Визначення правової природи, основних елементів та ознак складу злочину. Класифікація та типологія складів злочину. Практичне значення теорії складу злочину для зниження злочинності.
контрольная работа, добавлен 19.12.2019 Поняття потерпілого від злочину та відмежувати його від суміжних понять, принципи диференціації. Дослідження потерпілого як ознаки складу злочину. Пропозиції щодо вдосконалення кримінального законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України.
автореферат, добавлен 10.08.2014Дослідження місця предмета злочину у складі злочину. Визначення питань відмінності предмета злочину від предмета суспільних відносин. Аналіз дискусійних позиції вчених та розробка авторського визначення предмета злочину, передбаченого ст.250 КК України.
статья, добавлен 01.12.2017Порівняльно-правовий аналіз теоретичних і нормативних положень про склад злочину в кримінальному праві окремих держав світу. Дослідження наявних підходів щодо переліку та змісту ознак злочину. Законодавче визначення складу злочину та його компонентів.
статья, добавлен 12.04.2018- 65. Об’єктивні ознаки злочину, передбаченого ч. 3 ст. 109 КК України (в перших шести формах його прояву)
Форми прояву (склади) злочину, передбаченого ч. 3 ст. 109 Кримінального Кодексу України. Суспільна небезпечність злочину. Шкоди суспільним відносинам, що забезпечують умови з охорони конституційного ладу від публічних закликів з метою насильницької зміни.
статья, добавлен 04.11.2018 З’ясування місця судового огляду в системі процесуальних дій пізнавальної спрямованості. Поняття місця вчинення злочину як ознаки об’єктивної сторони злочину. Виокремлення та характер різновидів слідчо-судової дії. Досвід учасників судового провадження.
статья, добавлен 20.03.2021- 67. Об'єкт злочину
Безпосередній, загальний та родовий об'єкти злочину. Дослідження суспільних відносин, які охороняються кримінальним законом, у сфері яких заподіюється шкода. Класифікація безпосереднього об'єкта злочину. Аналіз відмінностей об'єкту злочину від предмета.
презентация, добавлен 24.11.2021 Визначення поняття готування до злочину, розмежування між готуванням до злочину та виявленням наміру. Короткий огляд одного із видів готування – планування злочину. Визначення єдиної конструкції кримінальної відповідальності за готування до злочину.
статья, добавлен 29.08.2013Співвідношення та розмежування предмета злочину та способу вчинення злочину як ознаки об'єктивної сторони складу злочину. Аналіз подібних властивостей цих ознак та їхні відмінності. Застосування кримінально-правових норм до оцінки ролі предмета злочину.
статья, добавлен 14.04.2021Характеристика окремих питань вивчення об’єкта злочину за статтею 392 Кримінального кодексу України "Дії, які дезорганізують роботу виправних закладів". Його розгляд як злочину проти правосуддя та як нормальної діяльності установ виконання покарань.
статья, добавлен 01.03.2017Визначення майнової та фізичної шкоди. Критерії встановлення тяжкості нематеріальних наслідків. З’ясування змісту поняття "істотна шкода". Виокремлення основних й додаткових наслідків злочину. Вираження юридичної природи та змісту наслідків злочину.
статья, добавлен 30.06.2022Визначення понять "суб’єкт злочину", "суб’єкт несанкціонованого втручання в роботу ЕОМ". Дослідження особливостей визнання юридичної особи як суб’єкта злочину, передбаченого ст. 361 Кримінального кодексу України (відповідальність за комп’ютерні злочини).
статья, добавлен 06.09.2017Дослідження чинників соціально-правової обумовленості злочину, передбаченого ст. 158-2 Кримінального Кодексу України. Основні відмінності соціальної обумовленості злочину від підстав криміналізації та декриміналізації суспільно-небезпечних діянь.
статья, добавлен 25.12.2016Дослідження чинників соціально-правової обумовленості (СПО) злочину, передбаченого ст. 158-2 Кримінального Кодексу України. Аналіз існуючих поглядів на СПО злочину, її відмінність від підстав криміналізації та декриміналізації суспільно-небезпечних діянь.
статья, добавлен 23.12.2016Аналіз теоретичних аспектів класифікації наслідків злочину. Розуміння сутності категорії наслідків злочину в межах кримінально-правової доктрини. Диференціація наслідків злочину за їх якісним змістом. Класифікація наслідків злочину за характером шкоди.
статья, добавлен 13.12.2020