Віолончельні сонати Л. ван Бетховена
Якiснi змiни фактури вiолончельних сонат Бетховена в зв’язку з розвитком ансамблевого типу мислення. Специфiка та стильовi властивостi жанру вiолончельної сонати в творчостi Бетховена. Взаємозв’язок “жанр - ансамблеве виконавство”; ансамблева цiлiсність.
Подобные документы
Творчі взаємини Л. ван Бетховена з тогочасними жінками-інтерпретаторками його фортепіанних композицій - відомими піаністками Л. Благеткою, М. Біжо, Ф. Мендельсон (Гензель), Л. Фарранк - позитивно позначились на промоції фортепіанного доробку композитора.
статья, добавлен 06.02.2023Розробка теоретичних аспектів камерно-ансамблевого стилю флейтових сонат Ф. Гобера, що визначають виконавську логіку творчо-інтерпретаційного процесу. Особливості взаємодії флейти і фортепіано на рівнях композиторського тексту й виконавської форми.
статья, добавлен 25.10.2024Зарождение сонатной формы в конце XVII – начале XVIII столетий. Основные черты сонатной формы: главная и побочная партия, связующая часть и др. Структурный анализ финала 1-й фортепианной сонаты Бетховена, развитие и взаимодействие музыкальных тем.
курсовая работа, добавлен 16.03.2016Характеристика сонаты как музыкального произведения для одного или нескольких инструментов. Анализ плана многочастной сонаты и употребления термина. Л. Бетховен как пианист, композитор, музыкант, философ, анализ его сонат для фортепиано и скрипки.
методичка, добавлен 09.07.2020Порівняльний аналіз підходів до використання музично-виконавського арсеналу у жанрі скрипкового концерту першої третини XIX століття на прикладі творів Дж. Б. Віотті та Л. ван Бетховена. Протиставлення категорій "скрипкового" та "нескрипкового".
статья, добавлен 07.05.2023Авторская интерпретации цикла Л. Бетховена "Тридцать две вариации для фортепиано на собственную тему". В сопоставлении вариаций с романом У. Голдинга "Шпиль" анализируется драматургия цикла, рассматриваются формообразование и темповая линия произведения.
статья, добавлен 27.04.2022У дисертаційному дослідженні аналізуються найбільш показові для еволюції жанру сонати для скрипки і фортепіано, створені у 1970-1990 рр. В. Бібиком, Ю. Іщенком, В. Птушкіним, В. Сильвестровим, М. Сильванським, М. Скориком, Є. Станковичем, О. Щетинським.
автореферат, добавлен 25.07.2014Систематизація інструментальних жанрів за участю труби доби бароко. Фіксація змін у сімействі труб, їх різновидах та строях. Механізм виокремлення ансамблевої сонати. Типологія камерно-ансамблевих сонат для труби. Провідні тенденцій трубного виконавства.
автореферат, добавлен 28.08.2015Встановлення історичного генезису китайської фортепіанної сонати упродовж 1915-1939 років. Визначення основних жанрів, в яких відбилися фрагменти національного звукового образу фортепіано, що віднайде цілісне втілення в китайській фортепіанній сонаті.
статья, добавлен 29.09.2020Життя і творчість великого німецького композитора середнього періоду музичного романтизму. Розвиток ним жанру фортепіанної сонати разом з Ф. Шопеном. Принцип побудови циклу сонати fis–moll, пісенна тема середнього розділу. Головна партія та тональність.
реферат, добавлен 02.12.2014Розуміння трагічності та неоднозначності реальності буття 20–30 рр. ХХ ст. під призмою символічної аури. Зв’язок з фольклорними джерелами та їх інтонаційний прояв у творі. Стильова символіка сонати, як символ минулого часу та віддзеркалення епохи.
статья, добавлен 30.10.2016Проаналізовано музичну мову Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 A. Косенка з погляду символіки. Розглянуто зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна і B. Рахманінова. Знайдено паралелі з образами пісень "Ой, журавко, журавко" та "Не буду ся віддавати".
статья, добавлен 05.04.2020Дослідження одночастинної композиції фортепіанної сонати №1 українського композитора Ігоря Щербакова. Розділи класичної сонатної форми - експозиція, розробка, реприза та код. Характер музичних тем в них. Синтез сонатної форми та ритмічних варіацій.
статья, добавлен 11.06.2024Аналіз музичної мови Сонати для скрипки і фортепіано ор. 19 В. Косенка з погляду символіки. Зв’язок зі стилістикою О. Скрябіна, В. Рахманінова, стилістичні ознаки фольклорного мелосу. Паралелі з образами українських пісень "Ой, журавко, журавко".
статья, добавлен 20.07.2018Введення в науковий обіг корпусу альтових сонат, створених у хронологічному просторі кінця XVII – початку XXІ століть. Здійснення стильової атрибуції проаналізованих сонат для альта і фортепіано. Процес інтеграції доробку українських композиторів.
автореферат, добавлен 30.07.2015- 66. Естетико-герменевтична концепція ансамблевого виконавства в семіологічному контексті постмодернізму
Наслідки модифікації композиторської техніки у практично-виконавській площині музичної творчості. Тенденції естетики і семіології ансамблевого виконавства в контексті мовно-інтонаційних видозмін, мистецьких течій, авторських стратегій постсучасної музики.
статья, добавлен 22.03.2024 Принципы исполнительской работы. Понимание драматургии вариационного цикла. Понимание особенностей жанра и значительное расширение репертуара современного пианиста. Распространение жанра фортепианных вариаций. Развитие фортепианного исполнительства.
статья, добавлен 27.10.2018Проблема розвитку та модифікації жанру сонати для бандури на прикладі композиторських пошуків українських митців II половини XX - початку XXI ст. Новітні тенденції у композиторській техніці, виконавські особливості сучасного концертного інструмента.
статья, добавлен 07.04.2018Розгляд постаті та внеску виконавця-саксофоніста ХІХ ст. Едварда А. Лефебра в контексті становлення і розвитку саксофонного ансамблевого виконавства, розширення репертуару для саксофона (на прикладі виконання твору К. Флоріо "Allegro de Concert").
статья, добавлен 02.09.2024Особливість формування методу шекспіризації у творчості Глюка, Моцарта й Бетховена в епоху романтизму. Використання у фортепіанному творі "Reminiscences des "Puritains"" позашекспірівського сюжету, розвинутого на основі драми шекспірівського типу.
статья, добавлен 07.04.2018Место жанра симфонии в творчестве Л.В. Бетховена. История создания симфонии № 7 и ее место в творчестве композитора. Определение формы произведения в целом, анализ частей симфонии. Анализ формы в связи с содержанием. Сложности исполнительской трактовки.
реферат, добавлен 07.02.2016Систематизація відомостей про останні фортепіанні сонати О. Скрябіна, присутність у них релігійної екстатики, пов’язаної з давньоруською християнською традицією. Стильові прояви, що створюють органічну основу фортепіанної сонатної тріади О. Скрябіна.
статья, добавлен 06.04.2019Аналіз музично-драматургічних параметрів та структурно-композиційних складових фортепіанної сонати Ф. Ліста h-mol у сучасному виконавському мистецтві. Можливість взаємодії композиторських та виконавських критеріїв жанрової оцінки досліджуваного твору.
статья, добавлен 16.08.2023Дослідження стильових, композиційних, виконавсько-інтерпретативних властивостей Сонати для кларнету і фортепіано Ф. Пуленка. Виявлення специфіки композиторської поетики з точки зору проекцій класичних різностильових інтенцій як особливого виду естетизму.
статья, добавлен 26.02.2024- 75. Виконавська інтерпретація Люка Дебарга як новий горизонт осягнення Сонати М. Метнера f-moll, op. 5
Особливості виконавського стилю сучасного французького піаніста Люка Дебарга та сутність його постромантичної виконавської концепції Сонати як "полілогу часопросторів" та символу культурної пам’яті. Особливості виконавської стилістики Л. Дебарга.
статья, добавлен 18.04.2023