Кантове "Я мислю" та Фіхтеве "Я є"
Аналіз Кантової "Критики чистого розуму". Ствердження простоти уявлення "Я". Розшук Фіхте найвищої засади всього людського знання та її стосунку до суб’єкта знання під назвою "Я". Сплутування Я як суб’єкта та як об’єкта рефлексії абсолютного суб’єкта.
Подобные документы
Обґрунтування виникнення культурологічної рефлексії як результату "зустрічного" розвитку філософії та історичної науки. Соціокультурний рівень буття філософії історії. Суб'єкт-об'єктна специфікація в пізнавальних моделях культурно-історичного дослідження.
автореферат, добавлен 16.09.2013Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.
статья, добавлен 13.06.2023Дослідження категорії "організаційне знання" як соціально-філософського феномену. Перетворення знання на невід’ємний елемент існування людини на всіх рівнях. Суттєві риси, що характеризують організаційне знання, яке еволюціонує у суспільстві знань.
статья, добавлен 16.11.2018Аналіз містичної рефлексії мовлення у творі М. Магдебурзької "Струменіюче світло Божества". Позиція мовця в містичному дискурсі твору як суб'єкта містичного союзу, який завжди тримає феноменологічну дистанцію між власним "Я", оточуючим світом та Богом.
статья, добавлен 06.03.2019Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Дослідження ключових питань Кантової трансцендентальної аргументації, яка провадиться щодо поняття єдності апперцепції. Положення "Я мислю". Інтерпретації Р. Говела та Дж. Ван Клеве, П. Ґаєра. Характеристика єдності апперцепції та єдності свідомості.
статья, добавлен 04.11.2018Дослідження аспекту соціокультурної зумовленості наукового знання. Аналіз історичних типів наукової раціональності. Проблема невідповідності сучасної науки змінам соціальних умов. Легітимація і канонізація від імені науки найбільш респектабельного знання.
статья, добавлен 04.03.2019Феноменологічно-екзистенціальна філософія інтенцій візуальної культури мислення від уяви, споглядання до погляду. Розгляд сутності речей у реальному, живому світі, сприйняття факту необхідної присутності самої речі, реального досвіду, об’єкта в образі.
статья, добавлен 11.10.2018Суть характеристики людини постсучасного культурного простору. Аналіз її як суб’єкта творення та оновлення духовних цінностей. Сучасні інтерпретації осмислення людського існування з точки зору пошуку ціннісних смислів у контексті культури XXI століття.
статья, добавлен 21.07.2018Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.
статья, добавлен 06.12.2022Проблема співвідношення віри і розуму, віри і знання, що знаходить своє висвітлення, зокрема, в межах християнської традиції. Проблема співвідношення науки і релігії, віри та знання у духовному досвіді людства. Одкровення як результат дії віри.
статья, добавлен 19.12.2020Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.
статья, добавлен 05.03.2018Соціальний вимір ідентичності, теорія суспільного договору. Наукова точка зору на ідентифікацію модерного суб'єкта. Релігійне коріння проблеми споживацького суспільства. Уявлення про гомогенний простір та лінійний час як засадничі ідеї модерної історії.
статья, добавлен 21.10.2010Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Класичні пояснювальні схеми та наративні пояснення в гуманітаристиці. Включення в структуру пояснювального процесу суб'єкта і наративної стратегії. Розширення рамок аналізу пояснювальної процедури в науці і поза нею. Адекватне уявлення моделі пояснення.
статья, добавлен 04.02.2019Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.
статья, добавлен 09.01.2019Дослідження специфіки інструментального знання як засобу, яким сучасна людина опосередковує свою діяльність. Обґрунтування наявності суперечностей в тенденціях розвитку сучасного інструментального знання, які обумовлені розвитком самої соціокультури.
статья, добавлен 16.09.2021Розвиток сутності людської самості та ідентичності ХХ століття. Дослідження конструювання нової концепції людського самості, яка могла б реконструювати картезіанську метафізику суб’єкта в колі сучасної філософії.Сприймання гайдеггерівського концепту.
статья, добавлен 04.03.2019Протиріччя гуссерлівского трансценденталізму. Судження як повноцінна форма пізнання. Утвердження в судженні значущості приписування або заперечення предиката щодо суб'єкта. Теоретико-пізнавальний фундаменталізм. Феноменологічна концепція досвіду.
книга, добавлен 18.03.2014Визначення місця позанаукових знань у функціонуванні різних форм культури. Дослідження ролі і значення позанаукового знання в цивілізаційних процесах, його можливий зв'язок з філософією. Наслідки культуротворчих функцій позанаукового знання в Україні.
автореферат, добавлен 28.08.2015Розгляд віри як складової безумовного, граничного досвіду та форми абсолютного знання. Сутнісні особливості релігійного вірування як філософського феномену. Характеристика взаємозв’язку між вірою та знанням як складовими пізнавальних можливостей людини.
статья, добавлен 04.02.2019Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Суть проблеми істини як однієї з складних в історії філософії. Розгляд концепції кореспонденції, що трактується як відповідність знання предмету об’єктивного світу. Аналіз когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню.
статья, добавлен 27.04.2023Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.
автореферат, добавлен 10.01.2014