Розрізнення і об’єднання філософії та теології у працях Жака Марітена: епістемологічний аспект
Необхідність сутнісного розрізнення між філософією й теологією Марітеном. Дослідження неосяжної величі та незбагненності найвищого, містичного рівня пізнання в інтерпретації Марітена Ю.Т. Характеристика фізико-математичного та спекулятивного знання.
Подобные документы
Розвиток західної філософії. Засади релігійної філософії. Проблема співвідношення філософії і теології. Неотомізм як офіційна філософська доктрина Ватікану. Огляд помірковано опосередкованого реалізму. Вчення Тейяра де Шардена. Суть "нових теологій".
реферат, добавлен 29.03.2012Загальна характеристика епохи й необхідність розробки німецької класичної філософії. Теорія пізнання й естетичні погляди Е. Канта. Духовна перспектива докритичного періоду. Раціональна космологія й антиномії розуму. Формули категоричного імператива.
реферат, добавлен 09.03.2014Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.
статья, добавлен 18.03.2018Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.
статья, добавлен 30.07.2021Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.
статья, добавлен 08.10.2018Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.
статья, добавлен 13.12.2018Філософія як світоглядне знання. Її предмет, об'єкт, завдання та основні функції. Структура філософії у Новий час. Форми, та історичні типи світогляду. Методи філософського пізнання. Історичні форми постановки і вирішення основного філософського питання.
презентация, добавлен 02.01.2019Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023- 113. Функції філософії
Теоретико-пізнавальна, пізнавальна, оцінна функції філософії. Світогляд як система узагальнених поглядів на світ, на місце в ньому людини. Здійснення синтезу знань і створення єдиної картини світу. Філософія - окрема форма пізнання, що має наукові основи.
реферат, добавлен 14.02.2012 Характеристика зв'язку психології з філософською антропологією. Дослідження кризи багатьох класичних уявлень про людину і пов’язане з цим виникнення філософської антропології. Аналіз "суб’єктивного" та "об’єктивного" знання у теоріях пізнання.
реферат, добавлен 25.10.2011Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017- 116. Філософія історії
Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010 Аналіз принципових положень феноменологічної філософії. Характеристика специфіки феноменологічного підходу до проблеми пізнання психічного. Процес дослідження та структурні елементи. Критика трансцендентальної позиції Е. Гусерля його послідовниками.
автореферат, добавлен 22.10.2013Література як джерело філософської антропології. Феномен взаємодії філософії і літератури на матеріалі західної духовної екзистенціалістської традиції. Взаємозбагачення способів пізнання й інтерпретації світу з часів античності, в Новий і новітній часи.
статья, добавлен 15.09.2022Розкриття методологічного значення категорії тотальності як принципу філософії Німецького Ідеалізму. Розгляд поняття у контексті питання щодо можливості пізнання світу. Аналіз його інтерпретації в філософських системах Канта, Фіхте, Шеллінга та Гегеля.
статья, добавлен 15.09.2017Дослідження В. Джойсом проблем метафізики, теології і моралі. Значення здобутків В. Джеймса для осмислення та вирішення метафізичних проблем. Висвітлення проблеми інтерпретації метафізичних проблем Вільямом Джеймсом у межах прагматичної традиції.
статья, добавлен 23.02.2022Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.
статья, добавлен 19.02.2016Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Особливості та структура емпіричного дослідження. Наукове пізнання як система знання. Збір, систематизація та узагальнення фактів, поняття "факт". Різниця між даними спостереження і емпіричними фактами. Аналіз систематичних і випадкових спостережень.
реферат, добавлен 27.11.2013