Раціональність у науковому та позанауковому знанні: контекст комплементарності
Сутнісні риси раціональності. Аналіз історичних типів наукової раціональності, причини їх виникнення. Епістемологічний аналіз форм позанаукового знання. Моделі раціональності в позанауковому знанні. Можливість трансформації стилю наукового мислення.
Подобные документы
Аналіз ідеї отримання наукового знання та природи знання Ентоні Флю у філософсько-антропологічному контексті. Дослідження теми критицизму, яким людина повинна користуватися, щоб отримати надійне знання. Характеристика проблеми росту наукового знання.
статья, добавлен 14.09.2020Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.
статья, добавлен 09.12.2022Аналіз онтологічних основ соціальної реальності. Формулювання і обґрунтування цілісної соціально-філософської концепції соціальної реальності з точки зору нової онтології - нової раціональності постмодерну, що репрезентує її як вимір людського буття.
статья, добавлен 09.12.2018Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.
автореферат, добавлен 16.10.2013Парадигмальний характер концепції європейського адогматизму, який виступає онтологічною основою здійснення трансгресії розуму як багатовимірного переходу від його трансцендентної до трансверсальної моделі. Структура раціональності та типи плюралізації.
статья, добавлен 21.07.2012Поняття реклами як фактора духовно-практичного освоєння дійсності, її сутнісні характеристики в соціальному знанні та комунікативному просторі. Можливості сучасних рекламних практик у соціумі, філософське осмислення природи та основного сенсу реклами.
автореферат, добавлен 11.08.2014Антропологічно-правові та аксіологічно-правові основи міжнародно-правового дискурсу. Модифікації ідеальної моделі міжнародно-правового дискурсу у досягненні глобалізаційно-геополітичних намірів України. Еволюційна сутність моделювання консенсусу.
автореферат, добавлен 29.07.2015Розгляд проблеми раціональної поведінки як процесу переосмислення самої раціональності, доречності сумнівів у ній як мотиваційний домінанті поведінки людини. Аналіз поглядів представників німецької класичної філософії І. Канта і Г. Гегеля щодо цих питань.
статья, добавлен 23.08.2018Наука як один із багатьох елементів сукупного знання, накопиченого людством. Легітимація і канонізація найбільш респектабельного знання. Виявлення корелятивної залежності та функціональної несумісності різних типів знання як важливе завдання філософії.
статья, добавлен 04.02.2017Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.
реферат, добавлен 07.04.2015Визначення епістемологічної і методологічної специфіки знання в інформатиці та засобів його моделювання. Аналіз інформаційно-комунікаційних технологій в модернізації і трансформації освітнього процесу. Обгрунтування принципів досягнення людиновимірності.
автореферат, добавлен 28.08.2014Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.
лекция, добавлен 25.06.2017Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.
статья, добавлен 02.10.2022Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.
автореферат, добавлен 16.09.2013Різноманітність підходів до дослідження феномена маргінальності та існуючі визначення поняття "маргінальність" у сучасному соціогуманітарному знанні. Феноменологічні відмінності поняття "маргінальність" від категорій "екстремальна ситуація" і "криза".
автореферат, добавлен 07.11.2013Історико–філософське дослідження культурологічного аспекту проблеми відчуження в теоріях Маркса, Вебера, Фрейда. Аналіз причини виникнення та подолання проблеми відчуження у сфері освіти, шляхи реалізації рефлексії історичних типів освітніх парадигм.
статья, добавлен 30.07.2013Розгляд світоглядно-філософських і пізнавально-методологічних основ інтуїтивного мислення. Виявлення його специфіки в контексті потенціалістичного розуміння природи наукового пізнання. Розкриття когнітивного потенціалу інтуїції в акті наукового відкриття.
автореферат, добавлен 20.07.2015Характеристика історичних типів світогляду та його складових. Особливості та структура філософського знання. Аналіз філософії Стародавньої Індії, Давньої Греції та Риму. Християнська апологетика, патристика та схоластика. Філософія Григорія Сковороди.
курс лекций, добавлен 31.10.2014Спрямованість особистісного зростання у добу постнекласики в бік здатності до трансформацій. Зміни специфіки зростання залежно від взаємоконфігурацій ідентифікування, автономізації, діалогування, практикування й кочування як модусів існування особистості.
статья, добавлен 05.02.2019Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.
статья, добавлен 12.07.2018Комплексний історико-філософський аналіз теорії культурно-історичних типів М.Я. Данилевського в контексті європейської та російської філософської традиції. Аналіз законів історичного розвитку, етнопсихологічної концепції культури, геополітичної доктрини.
автореферат, добавлен 24.09.2013Методологічні, концептуальні інтерпретації соціального знання в сучасному суспільствознавстві. Природа соціального знання, його відмітні риси. Нормативно-регулятивний потенціал соціального знання. Аналіз ролі соціального знання в аксіосфері суспільства.
автореферат, добавлен 29.10.2013Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.
статья, добавлен 14.03.2023