Культурно-цивілізаційна концепція історії як альтернатива ідеї єдності історичного процесу
Аналіз теоретико-методологічних засад цивілізаційної парадигми бачення історії. Суть концепцій Г. Ріккерта, М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі та Л. Гумпловича, тощо складаються в частковому запереченні єдності людства і людської історії.
Подобные документы
Обґрунтування точки зору М. Фуко про те, що мова на протязі історії людства не є сталим інтерпретатором знання й різними історичними епістемами (прихованими структурам свідомості), їй притаманні власні мовні закономірності (синхронія - діахронія).
статья, добавлен 21.04.2018Сутність і значення здатностей та спрямувань досвіду людини, які не охоплюються феноменологією бачення, але є необхідними для розуміння його буття. Домінуючий характер та пізнавальна обмеженість ідеї бачення. Основи єдності інтенційних актів свідомості.
статья, добавлен 13.12.2021Наукові підходи до інтерпретації співвідношення політичної філософії та політичної науки, умови їх застосування у якості методологічних принципів дослідження історії української політичної філософії. Завдання історії української політичної філософії.
сочинение, добавлен 08.04.2019Дослідження ключових питань Кантової трансцендентальної аргументації, яка провадиться щодо поняття єдності апперцепції. Положення "Я мислю". Інтерпретації Р. Говела та Дж. Ван Клеве, П. Ґаєра. Характеристика єдності апперцепції та єдності свідомості.
статья, добавлен 04.11.2018Експлікація діахронічної історіософської моделі Гесіода. Етапи людської історії в "Міфі про раси". Вплив змін небесної політики на принципи організації людського гуртожитку. Висвітлення проблеми невідповідності фактичного сущого та морального належного.
статья, добавлен 25.06.2023Комплексне дослідження ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 09.01.2019Техніка як напрям людської діяльності, її вплив на світ, оцінка розвитку на всіх історичних етапах еволюції людства. Філософія техніки і філософія науки як відносно самостійні області теоретичного пошуку. Осмислення їхнього значення для історії людства.
курсовая работа, добавлен 24.10.2010Філософсько-антропологічний аналіз Юнгіанського поняття особистості у значенні індивідуальної психіки. Трансцендентальна функція як механізм людської свідомості для здійснення процесу індивідуації. Суть взаємообміну свідомих і несвідомих процесів.
статья, добавлен 29.03.2018Вивчення ідеї "кінця науки" крізь призму провідних тенденцій у філософії науки постпозитивізму та сучасного природознавства. Критичний аналіз різних постпозитивістських моделей раціональної реконструкції історії науки та їх методологічних засад.
статья, добавлен 14.08.2016Холізм як принцип постнеокласичної філософії історії. Необхідність глобального синтезу на основі інтеграції мікро- і макроісторії, наративу і метатеорії в історичних дослідженнях. Прагнення постнеокласиків до цілісного бачення історичної реальності.
статья, добавлен 30.01.2016Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.
статья, добавлен 20.08.2013Огляд підходів історичної антропології як сучасної філософії історії. Етапи ґенези і "тотальної історії", початкових у розвитку дисципліни. Проблемне поле наукових студій. Суспільна психологія соціумів Західної Європи Середньовіччя і Раннього Нового Часу.
статья, добавлен 11.02.2023Історико-філософський аналіз філософії історії Ф.В.Й. Шеллінга, дослідження витоків її формування. Визначення місця філософсько-історичних ідей в філософії Шеллінга. Порівняльний аналіз філософії історії Шеллінга з філософсько-історичними ідеями І. Канта.
автореферат, добавлен 29.09.2013Аналіз історії європейського дискурсу про секуляризацію як осмислення інтелектуалами Нового часу історії власної цивілізації. Саморозуміння модерну в дискурсі про індустріалізацію. Розуміння Кантом релігійності і Бога. Секулярна форма есхатології.
статья, добавлен 06.03.2018Дослідження проблеми можливості існування історії філософії як теоретичної дисципліни. Аналіз побудови діалектичної логіки як необхідної умови існування історії філософії. Обґрунтування модифікованої версії діалектики у вигляді функціональної діалектики.
статья, добавлен 16.12.2020Основні положення концепції культури та історії О. Шпенглера. Розвиток концепцій технічного детермінізму у ХХ ст. Розгляд різних варіацій філософського структуралізму. Вплив структуралізму на культурологію і мистецтвознавство. Релігійна філософія ХХ ст.
реферат, добавлен 27.08.2017Розвиток уявлень про буття в історії філософії. Аналіз об'єктивної і суб'єктивної реальності. Дослідження категорії "субстанція" і її інтерпретації в різних філософських напрямах. Розгляд матерії в аспекті внутрішньої єдності всіх форм її саморозвитку.
реферат, добавлен 01.12.2021Феномен кризи в культурі з огляду О. Шпенглера. Намагання К. Ясперса знайти історичні витоки сучасності. "Протестантська етика та дух капіталізму" М. Вебера. Тлумачення феномена масовості Ортегою. Герменевтика Ф. Шлейермахера. Модель суспільства Сорокіна.
лекция, добавлен 03.11.2011Питання співвідношення матерії зі свідомістю, як одне з найважливіших питань в історії філософії. Матеріалістичний та ідеалістичний напрямки в історії філософії від античних часів до сьогодення. Концепція індивідуального несвідомого Зігмунда Фрейда.
презентация, добавлен 23.05.2017Дослідження історико-філософських вимірів проблеми сенсу історії. Визначення місця та ролі сенсоісторичних уявлень в різноманітних формах суспільного світогляду. Проведення детального аналізу впливу суспільно-світоглядних уявлень про сенс історії.
автореферат, добавлен 07.11.2013Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
автореферат, добавлен 30.09.2013Визначення концепції "Кінця історії" американського філософа, політолога, політичного економіста і письменника японського походження. Характеристика філософської проблеми книги "Кінець історії і остання людина" Ф. Фукуями. Реакція філософа на критику.
реферат, добавлен 17.08.2016Історико-філософська реконструкція проблеми масового суспільства і порівняльний аналіз поглядів Хосе Ортеґи-і-Ґасета з ідеями К. Маркса, Ф. Енгельса, О. Шпенглера та Ф. Ніцше. Зв'язок між появою "масової людини" і розвитком європейської історії.
статья, добавлен 11.07.2022Українська національна ідея та концепція особистісного буття Володимира Сабадухи. Аналіз української національної ідеї. Філософські засади та теоретичні передумови особистісної та безособистісної парадигм буття людини в історії філософії та культури.
статья, добавлен 20.07.2018Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017