Культурологічне знання як антропологічний науково-освітній проект
Аналіз людиностворювального потенціалу культурологічного знання, зміст викладання культурології, які затребувані особистісно-орієнтованою освітою. Специфіка розуміння освіти як антропокультурної практики. Значення культури як психотерапевтичного концепту.
Подобные документы
Мета наукової статті: виявити головні підходи до аналізу феномену "імідж" у порівняних сферах гуманітарного знання з наміром визначення філософсько-антропологічного напрямку дослідження. Показані науково-теоретичні результати вивчення феномену іміджу.
статья, добавлен 17.06.2024Тенденції поширення постмодернізму в освітніх системах. Визначення механізмів перетворення пізнавальної активності в споживчу. Аналіз знання в споживацькому сенсі і ставленні до нього як до цінності. Постмодернізм у культурі та гуманітарній сфері.
статья, добавлен 29.01.2016Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.
реферат, добавлен 28.07.2017Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.
статья, добавлен 08.04.2019Оцінка місця науки, філософії та духовності у системі світової культури. Аналіз досвіду викладання дисциплін біологічного й екологічного циклу у закладах вищої освіти України. Систематизація та класифікація біотопів. Вчення В. Вернадського про біосферу.
статья, добавлен 26.06.2024Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.
статья, добавлен 29.05.2017Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.
статья, добавлен 12.04.2018Визначення ролі неявних знань у науково-дослідницькому процесі. Дослідження впливу неусвідомлених складових пізнання на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Значення неусвідомлених елементів знань у визначенні методології дослідження.
статья, добавлен 30.07.2024Філософсько-антропологічний аналіз розуміння категорії уяви, її місце в структурі людських здатностей та функція в горизонті культури. Можливість історичного аналізу відношення "реальне-уявне" в різних типах культури та вплив модернізаційних процесів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Зв’язок фундаментального й прикладного знання з контроверзою "модерн -постмодерн" у духовному становленні цивілізації. Дослідження феномену знання в органічній єдності філософсько-методологічного, наукознавчого, прагматичного і соціокультурного аспектів.
автореферат, добавлен 10.01.2014Розгляд проблеми взаємодії науки та високих технології у постнекласичній науці початку XXI століття. Формування постнекласичної раціональності, пов’язане зі зміною ролі науки в інформаційному суспільстві. Значення фундаментального та прикладного знання.
статья, добавлен 28.09.2021Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.
автореферат, добавлен 22.04.2014Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Характеристика соціального аспекту категорій як основних засобів виникнення знання та перетворення його на наукове. Теоретичне переосмислення знання в усіх його формах на рівні соціально-філософського узагальнення і в руслі сучасних соціальних тенденцій.
статья, добавлен 07.10.2018Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Аналіз дослідницьких підходів до розуміння "хронополітики". Філософсько-методологічний інструментарій дослідження сутності терміна, соціально-світоглядні та культурно-антропологічні основи. Соціально-пізнавальне та методологічне значення концепту.
автореферат, добавлен 06.11.2013Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.
автореферат, добавлен 27.08.2014Аналіз стану соціально-філософських досліджень в галузі освіти. Процес трансдисциплінарного синтезу. Вплив тенденцій глобалізації на процеси в суспільствах в умовах трансформації транзитивних систем. Розвиток вітчизняних галузей філософського знання.
статья, добавлен 17.08.2017Методологічний потенціал гуманітарного знання: філософські засади і тенденції розвитку. Сутність поняття "компаративістський підхід". Ціннісна спрямованість та аксіологічна контекстуальність гуманітарного знання. Теорія американського вченого Р.Б. Перрі.
автореферат, добавлен 16.09.2013Сучасні підходи до здійснення співвідношення "особистість-інформація-знання" на теренах вищої освіти в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Новітні філософсько-освітні підходи до реалізації основних суперечностей в галузі вищої освіти.
статья, добавлен 07.02.2019Специфікація понять технічного знання. Технічний об'єкт, закономірності розвитку. Формування технічних дисциплін. Предмет технічних наук і компоненти технічного знання. Проблеми пізнавального процесу при взаємодії людини з ЕОМ, розподіл функцій між ними.
курсовая работа, добавлен 20.10.2010Філософська концепція знання як цілісної інтелектуальної форми, що репрезентує буття для свідомості. Особливості становища людини в світі. Вивчення компонентів знання в його зв’язках із пізнавальними процесами. Універсум людського бачення дійсності.
автореферат, добавлен 15.07.2014Відношення до юридичного знання з появою штучних інтелектуальних систем висвітило проблему витягу, подання і використання знань у сфері правознавства. Проаналізовано питання, як і яким чином суб’єкт може усвідомити неявні компоненти особистісного знання.
статья, добавлен 08.08.2022Філософсько-антропологічний зміст категорії "уява", його співвідношення із суміжними поняттями. Умови виникнення трансцендентального розуміння уяви, культуротворча функція. Можливість історичного аналізу відношення "реальне – уявне" в типах культури.
автореферат, добавлен 27.09.2013Аналіз медіафілософії, виділення основних її структурних елементів. Прояви її в соціокультурному середовищі західної цивілізації, в комунікативних актах, що формують специфічний медіа простір. Розвиток нової галузі філософського знання як медіареальність.
статья, добавлен 04.03.2019