Концепції кінця історії і проблема альтернативності історичного процесу
Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
Подобные документы
Виявлення антропологічної, епістемологічної, гносеологічної і методологічної ролі категорії істини у розвитку гуманітарного знання. Специфіка функціонування істини в правовому і соціокультурному просторі. Пізнання людини як особлива гуманітарна проблема.
автореферат, добавлен 20.07.2015Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб'єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.
автореферат, добавлен 25.09.2013У статті розглянуто світоглядно-релігійні погляди православного духовенства Волині кінця ХІХ – початку ХХ століття у процесі тлумачення сутності та призначення жінки, її життєтворчості. Аналіз та наукове обґрунтування поглядів церковних діячів Волині.
статья, добавлен 09.10.2020- 79. Ідеї економічної глобалізації в історико-дискурсивному контексті (філософсько-методологічні підходи)
Огляд теоретичних доктрин щодо проблем глобалізації у соціокультурному вимірі. Риси глобалізації та перспективи її впливу на темпи і напрями культурно-цивілізаційного процесу. Переосмислення історичного досвіду суспільно-економічного розвитку різних епох.
статья, добавлен 31.01.2018 Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.
статья, добавлен 30.12.2017Визначення сутності та особливостей історичної трансформації в суспільній і науковій думці понять "цивілізація" та "культура". Виявлення та аналіз уявлення про культуру та цивілізацію в українській філософській думці кінця ХІХ – початку ХХ століття.
автореферат, добавлен 28.06.2014Виявлення нових тенденцій в розробці проблеми смислу історії в сучасній християнській філософії (неотомізм, неопротестантизм, російська релігійна філософія), їх порівняльний аналіз. Особливості постановки питання про сенс історії у східному християнстві.
автореферат, добавлен 26.09.2013Відмінності між панславізмом в історії філософії М. Данилевського і візантизмом історії філософії К. Леонтьева. Аналіз сутності цих двох концепцій, виявлення їх істотних складових і порівняння між собою задля встановлення їх справжнього співвідношення.
статья, добавлен 13.07.2017Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017Розгляд проблеми історичного детермінізму в ракурсі обговорення філософських проблем історичної науки. Коло проблем, з якими стикається принцип детермінізму в сучасних дослідженнях, визначення його можливих альтернатив. Детермінуючі фактори розвитку.
статья, добавлен 06.05.2019Філософське осмислення історії, проблеми політичної влади. Дослідження вітчизняної історії Г. Бужинським, опис розвитку в Росії теорії природного права та історичної науки загалом. Досягнення західноєвропейської філософії вітчизняними мислителями.
статья, добавлен 01.02.2018Процес автономізації та спеціалізації гуманітарних наук. Концепція філологічної герменевтики в рамках філософської граматики К. Германна. Дослідження історії створення нової методологічної основи філології. Аналіз "поведінки" слова в контексті тексту.
статья, добавлен 12.03.2020Роль сучасних біополітичних знань і технологій в процесі продукування нових або модернізації існуючих освітньо-філософських ідей. Визначення ролі освіти, в основі якої, як і у центрі процесу історичного, стоїть людина, обґрунтування зв’язку між знаннями.
статья, добавлен 23.07.2017Обґрунтування цілісності та несуперечливості історії філософії як науки у хронології європейського канону. Зміст наукової концепції американського філософа-мораліста Лоуренса Кольберга. Етичні вчення мислителя у контексті еволюційної епістемології.
автореферат, добавлен 14.07.2015Аналіз основ поєднання філософії зороастризму та ісламу в енциклопедичному літописі історії Ірану визначного гуманіста Х століття Абулкасима Фірдоусі. Напрями наукових досліджень із проблеми значення літопису "Шах-наме" в історії народів Передньої Азії.
статья, добавлен 23.12.2016Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.
статья, добавлен 13.07.2017Узагальнення методологічної спрямованості сучасної філософської історіографії, визначеної в горизонті загального концепту історії. Дослідження проблеми визначення критеріїв і засад конструювання методологічного апарату історико-філософського дослідження.
статья, добавлен 02.12.2017Аналіз філософських концепцій освіти кінця XIX – першої половини XX століття. Представники соціальної педагогіки. Негативне ставлення до старої теорії та практики виховання, поглиблений інтерес до особистості дитини, пошук нових рішень проблем виховання.
статья, добавлен 28.02.2017Дослідження етичних та філософсько-релігійних поглядів І. Канта та Ґ.В.Ф. Гегеля. Характеристика філософських вчень мислителів про співвідношення моралі та релігії. Виявлення основних моментів їх граничної альтернативності та можливості взаємодоповнення.
автореферат, добавлен 27.07.2015Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Поєднання концептуальних апаратів аналітичної та континентальної філософії в метафілософській рефлексії підстав власної раціональності; виявлення трансдисциплінарності як методологічної засади сучасного світу; з’ясування місця філософії в онлайн-освіті.
статья, добавлен 22.07.2024Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
автореферат, добавлен 13.08.2015Історичний екскурс у розв’язання проблем людини, сутність антропологізації та її значення для історичного пізнання. Характеристика розвитку філософського знання, системне вивчення й обґрунтування сутності людського буття та людської індивідуальності.
статья, добавлен 04.03.2019