Методологічні засади когнітивних досліджень

Дослідження еволюції когнітивних комп'ютерних програм і технологій обробки текстів. Пошук методологічного фундаменту історичної пам'яті. Виокремлення особливого виду систем, у яких пізнання є способом життєдіяльності. Розробка ментальної репрезентації.

Подобные документы

  • Дослідження феномену Української козацької держави другої половини XVII століття. Герменевтика як метод пізнання, що передбачає інтерпретацію предмету дослідження. Політичний портрет Б. Хмельницького. Філософсько-теоретичні основи побудови знання.

    статья, добавлен 02.08.2017

  • Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.

    автореферат, добавлен 29.07.2015

  • Понятійне розмежування історичного знання, пізнання, розуміння та інтерпретації. Розгляд ціннісного аспекту історії, колізій об’єктивної фактичності та суб’єктивного значення. Визначення історичної свідомості як складової частини суспільної свідомості.

    статья, добавлен 16.11.2018

  • Реалізація історичної антропології у генетичному, геокультурному, типологічному та прогностичному зрізах. Аналіз когнітивного діалогу історичної антропології як сучасного філософсько-історичного пізнання із сoціальнo-гуманiтарними дисциплінами.

    статья, добавлен 24.03.2020

  • Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.

    реферат, добавлен 09.03.2015

  • Підходи до визначення структури наукознавства, виокремлення напрямів наукометричних досліджень. Розвиток бібліометрії як наукового напряму кількісного вивчення документопотоків. Галузі вебометричних досліджень, їх використання у прикладних контекстах.

    статья, добавлен 30.11.2017

  • Аналіз головних напрямів дослідження у сучасному постантропологічному дискурсі. Характеристика концептуальних трансформацій суб’єкта в контексті постантропологічних студій. Виокремлення антропологічного типу особистості під впливом наукової еволюції.

    статья, добавлен 14.08.2016

  • Найсуттєвіша особливість філософії Нового часу - орієнтація на природознавство, тісний зв'язок з проблемами методології наукового пізнання. Головне завдання - розробка та обгрунтування методів наукового пізнання, що отримані із чуттєвого досвіду.

    реферат, добавлен 28.02.2009

  • Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.

    реферат, добавлен 24.05.2017

  • Обґрунтування провідної ролі осіб з вищою освітою в забезпеченні сталого розвитку. Критичний аналіз теоретичного дискурсу з проблематики соціальної відповідальності. Суперечності методологічного характеру у теорії і практиці соціальної відповідальності.

    статья, добавлен 23.12.2022

  • Пізнавальна проблематика як один з головних елементів будь-яких філософських досліджень. Основні джерела знання та пізнавального процесу, що виділяють у філософії. Істина - процес функціонування інтелектуального складника суспільно-історичного життя.

    статья, добавлен 19.08.2017

  • Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.

    курс лекций, добавлен 08.11.2012

  • Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.

    реферат, добавлен 20.10.2010

  • Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.

    реферат, добавлен 23.11.2008

  • Пошук шляхів вирішення цивілізаційних проблем сучасності. Осмислення причин скептичного відношення щодо традиції класичного раціоналізму в новітній теорії пізнання та філософії науки. Відкриття трансцендентального ego як основи об’єктивного знання.

    статья, добавлен 09.03.2023

  • Гіпотетичні імперативи людської життєдіяльності як сукупність світоглядно-регулятивних принципів суспільного розвитку в умовах сучасної техногенної цивілізації. Виокремлення світоглядних детермінант оптимізації функціонування економічної та наукової сфер.

    автореферат, добавлен 30.09.2013

  • Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.

    реферат, добавлен 19.03.2015

  • Розкриття індивідуалізму через аналіз філософсько-правової спадщини Ф. Бекона. Розробка дослідно-індуктивного методу пізнання. Досягнення душевної гармонії, пов'язаної зі споглядальним способом життя. Взаємозв'язок категорій розуму та свободи у Бекона.

    статья, добавлен 04.09.2022

  • Системний аналіз смисложиттєвих мотивацій творчої діяльності в процесі еволюції історичних форм світогляду. Розробка стадіальної типології філософської думки в її синхронізації з парадигмальними характеристиками соціологічних і психологічних теорій.

    статья, добавлен 30.07.2016

  • Вплив термінології в галузі нейронаук на філософську модель репрезентації Черчленд, її загальні переваги. Базові ідеї концепції Черчленд пов’язані із дослідженням еволюції нервових систем від простих з’єднань окремих нейронів до появи свідомості.

    статья, добавлен 22.05.2022

  • Дослідження аспектів історичної свідомості в практиках національної освіти. Визначення компонентів історичної свідомості. Аналіз історичної пам'яті та її функції. Врахування специфіки формування історичної свідомості при підготовці сучасних фахівців.

    статья, добавлен 08.08.2022

  • Поняття та мета реалізації наукового дослідження, його структура та методологічні основи. Теоретичні та емпіричні наукові дослідження, їх відмінні особливості, визначення завдань та характерні методи. Класифікація систематизованих наукових знань.

    контрольная работа, добавлен 22.10.2010

  • Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.

    автореферат, добавлен 28.07.2014

  • Сутність взаємозв’язку понять інтуїція, процесуальність та причинність. Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля. Ідеація як специфічна настанова пізнання.

    автореферат, добавлен 17.09.2013

  • Дослідження виникнення та становленні античної філософії, науки і культури. З’ясування стратегічних чинників впливу вавилонської епохи на розвиток історичної науки. Соціокультурні засади формування наукової традиції. Принципи атомістів і вчення елеатів.

    статья, добавлен 05.10.2020

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.