Рівні та форми історичного пізнання в контексті постнекласичної науки (філософсько-історичний аспект)
Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
Подобные документы
Особливості конструювання історичних образів, виявлення їх логічних закономірностей. Представлення образноісторичного мислення як логічного й обґрунтованого. Дослідження логіки історичних образів та наближення до розуміння історичного процесу в цілому.
статья, добавлен 13.02.2016- 27. Філософія
Проблеми теорії пізнання у філософській системі І. Канта і його послідовників. Філософія історії: сутність та концепції історичного розвитку. Своєрідність філософського осягнення історичної дійсності. Філософія і наука: проблема єдності та відмінності.
контрольная работа, добавлен 04.06.2014 Філософський аналіз ритму як засобу комунікації з минулим, динамічної форми упорядкування історичного знання й елемента репрезентації минулого в історичних текстах. Функції ритмічних компонентів метафоричної і буквалістської мов історичного дискурсу.
автореферат, добавлен 13.10.2013Характеристика основних вимірів філософії історії як науки, її предмет і напрямки. Проблема єдності та багатоманітності історичного процесу, періодизація та структурування його форм як основа для філософського осягнення історії. Єдність історії та буття.
реферат, добавлен 01.06.2010Методологічне значення імовірнісних висновків в процесі розвитку знання. Обґрунтування постановки питання про універсалії, які забезпечують стабільність системам знання. Специфіка інтерпретації історичного процесу та його недетерміністський характер.
статья, добавлен 30.07.2013Філософсько-історична концепція І. Канта. Суперечності між метою історичного процесу та реальними умовами її досягнення. Історіософська концепція І. Фіхте. Фіхтеанська картина руху людства. Проблема рушійних сил історичного процесу в системі Ф. Шеллінга.
реферат, добавлен 24.10.2011Закономірності цивілізаційних запозичень як універсальний фактор історичного процесу. Раціональні та ірраціональні фактори дифузії соціальних, економічних та технологічних досягнень. Виникнення нових цивілізаційних систем в процесі культурних синтезів.
статья, добавлен 12.02.2023Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.
статья, добавлен 29.07.2017Концепція історичного процесу як органічного розвитку людства, спрямованого на досягнення духовної єдності. Активні сили, які рухають історичний процес до єдності, активний божественний Логос і пасивна світова душа. Пізнання людьми божественного Логосу.
статья, добавлен 28.05.2017Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023- 36. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Виявлення можливих шляхів поєднання ідей кінця історії та історичної альтернативності в контексті глобалізації і нової методологічної ситуації, пов’язаної з релятивізацією соціального знання. Обґрунтування сутності "коперніканського перевороту".
автореферат, добавлен 26.08.2015Дослідження концепцій внутрішньої форми, які представлені в європейській філософській думці. Етапи розвитку і когнітивна природа поняття. Осмислення категорії у якості елемента процесів символізації, засобу інтерпретації та "діалогічної" моделі пізнання.
автореферат, добавлен 14.09.2015Характеристика концептуально-методологічних особливостей філософсько-історичного аналізу. Генезис проблеми поліваріантності в соціальній філософії. Альтернативний розвиток об'єктивних поліваріантних можливостей процесу і суб'єктивних шляхів вибору цілей.
автореферат, добавлен 18.07.2015Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Різні за методологічними підходами когнітивних напрямків філософії історії та з’ясування їх пізнавальних, наукових взаємозв’язків із концептуальними положеннями історичної антропології. Підходи, властиві природознавчим та суспільно-гуманітарним наукам.
статья, добавлен 08.04.2019З'ясування актуалізації пошуку сенсу національної ідеї в Україні в період становлення сталінізму та історичного виміру творчості видатного педагога Антона Макаренка. Висвітлення духу свободи крізь призму умоглядного філософсько-виховного вчення.
статья, добавлен 08.10.2018Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018- 45. Природний фактор історичного розвитку у класичній, некласичній та постнекласичній інтерпретаціях
Виявлення еволюції теоретико-методологічних підходів до розуміння природного фактору історичного підходу в контексті загальнонаукових метапарадигм у класичній, некласичній та постнекласичній інтерпретаціях. Оцінки методології з боку філософії науки.
статья, добавлен 29.12.2023 Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015Специфіка історичного змісту культури в умовах переходу від станового суспільства до сучасного. Цивілізаційна інтерпретація суспільно-історичного процесу. Визначення соціоструктурних детермінант формування західноєвропейського культурного простору.
статья, добавлен 21.07.2018- 48. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Загальне поняття про мультикультуралізм та глобалізацію. Міфологічний характер теорії Зигмунда Фрейда. Філософський погляд на універсум. Цілісність, спрямованість, гуманістичний зміст історії. Спорідненість філософського та історичного знання за Б. Кроче.
статья, добавлен 29.08.2013Розгляд проблеми історичного детермінізму в ракурсі обговорення філософських проблем історичної науки. Коло проблем, з якими стикається принцип детермінізму в сучасних дослідженнях, визначення його можливих альтернатив. Детермінуючі фактори розвитку.
статья, добавлен 06.05.2019