Спосіб дії понять "виклик" і "відповідь" в історіософії А. Тойнбі
Аналіз розуміння англійським історіософом і істориком А. Тойнбі сутності процесу історичного розвитку. Вивчення філософії британського дослідника. Визначена понять "виклик" і "відповідь" у парадигмально-категоріальному співвідношенні "виклик-і-відповідь".
Подобные документы
Характер коронавірусної кризи і комплекс зумовлених нею проблем як виклик для урядів демократичних країн у реагуванні з дотриманням демократичних стандартів і норм. Розбалансування демократичних та авторитарних процесів у контексті коронавірусної кризи.
статья, добавлен 19.12.2022Дослідження сучасних явищ "дифузії" персональної і суспільної ідентичності та етапів її становлення в палімпсестах мережевого суспільства. Виокремлення актуальних парадигмальних рівнів ідентичності. Критерії становлення персональної ідентичності.
статья, добавлен 18.11.2023Соціальне пізнання, як відповідь на реальні суспільні потреби. Розгляд пізнавальної позиції суб’єкта, врахування ним історичних, соціально-філософських здобутків, що, у свою чергу, координується із питаннями свободи суб’єкта соціальної творчості.
статья, добавлен 25.02.2020- 54. Постмодерна трансформація культурних практик повсякденного життя як наукова та гуманітарна проблема
Концептуальні позиції щодо проблеми повсякденності як транскультурного феномену. Онтологічні смисли та гуманітарні інтенції повсякденності в постмодерному суспільстві. Виклик цивілізації та протиріччя постмодерної трансформації культурних практик.
статья, добавлен 11.05.2023 Виявлення основних епістемологічних тенденцій дослідження європейського цивілізаційного культурного спадку. Компаративний аналіз соціокультурних цивілізаційних цінностей за теоріями М. Данилевського, О. Шпенглера, А. Тойнбі, Ф. Броделя, І. Валлерстайна.
статья, добавлен 27.10.2023"Символ" як одне з центральних понять релігієзнавства, філософії, естетики, культурології, мистецтвознавства, літературознавства. Дослідження етимології слова "символ" та висвітлення його семантичного діапазону. Диференціація понять символу та знаку.
статья, добавлен 29.07.2013Проблема впорядкування, спеціалізація філософій науки. Залежність обсягів поняття певної "філософії науки" від обсягів понять "певна наука", "певна філософія". Перехід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності наук з предметними галузями.
статья, добавлен 09.07.2023Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.
статья, добавлен 06.03.2018Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності, висловлені мислителями. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.
статья, добавлен 12.08.2022Можливості історії понять та її зв’язок з історією філософських понять і дискурс-аналізом філософських текстів. Функції у процесі культурної предикації. Їх значення при забезпеченні адекватного перекладу з мови історичної на мову актуальної культури.
статья, добавлен 29.02.2020Соціальна потреба у створенні філософсько-історичної концепції нового типу універсальності. Причини перехідного етапу розвитку сучасного суспільства, визначення місця України в цивілізаційному процесі. Головні світоглядні установки класичної філософії.
автореферат, добавлен 29.09.2013Історико-філософський аналіз етнічної та соціальної обумовленості гуманістичних начал в філософії Стародавності. Деперсоніфікація як умова і особливість гуманістичних тенденцій східної філософії. Гуманістичний зміст понять "нірвани", "жень", "атараксії".
автореферат, добавлен 29.10.2013Моральна допустимість чи недопустимість аборту є однією з провідних тем біоетики. Чи є змога надати ембріону права особи, якщо він не виявляє особових властивостей - головне питання, відповідь на яке визначає ставлення до штучного переривання вагітності.
статья, добавлен 01.01.2023Специфіка філософствування в умовах пандемії COVID-19. Версії осягнення нової реальності від відомих мислителів. Специфіка соціального та особистого буття в контексті теорії вірусної сучасності в поєднанні з досвідом глобального цифрового контролю.
статья, добавлен 08.01.2023Поняття як форма мислення, що відображає предмети в їх загальних та істотних ознаках. Аналіз ознак та особливостей, елементів обсягу понять. Класифікація понять за основними видами. Порівняння шляхів та ознак для визначення понять та їх обсягу.
контрольная работа, добавлен 11.06.2009Аналіз змісту понять "дух", "духовність" і "особистість" у філософії Г. Гегеля, Й. Фіхте, Ф. Ніцше, Н. Гартмана, М. Бердяєва, С. Франка й сучасній українській філософії. Проблеми подолання протистояння духовного й матеріального в українській філософії.
статья, добавлен 15.12.2017Практична діяльність у людському суспільстві. Вивчення глибини багатозначних форм життєдіяльності та процесів історичного розвитку людства. Матеріально-практичне перетворення світу сутності всезагального людського способу буття та ставлення її до світу.
реферат, добавлен 25.02.2015- 68. Природний фактор історичного розвитку у класичній, некласичній та постнекласичній інтерпретаціях
Еволюція теоретико-методологічних підходів до розуміння природного фактору історичного підходу в контексті загальнонаукових метапарадигм. Виявлення складових методології парадигмальних підходів до дослідження природного фактору історичного процесу.
статья, добавлен 30.07.2024 Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.
статья, добавлен 28.03.2023Основні етапи становлення сучасної філософії історії. Проблеми утворення теоретичної моделі історичного процесу та його сенсу в християнській філософії. Концепція кругооберту локальних цивілізацій. Характеристика методів історичного пізнання минулого.
реферат, добавлен 18.09.2010Філософська відповідь на допис німецького філософа Ю. Габермаса "Війна і обурення" (Krieg und Emporung), оприлюднений у газеті "Suddeutsche Zeitung" у квітні 2022 року. Погляд філософа на ідеологічні диспути та політичні дебати "обурення" в публічній сфер
статья, добавлен 23.07.2023Різноманітні погляди щодо розуміння сутності парадигми. Сукупність філософських, загальнотеоретичних основ науки. Система понять і уявлень, які властиві певному періоду розвитку культури, цивілізації. Парадигми, що відображають рівень сучасної науки.
статья, добавлен 19.01.2024Оцінка поняття світогляду, його походження, сутності та структури. Визначення проблеми основного питання філософії, історичних форм його постановки і вирішення. Оцінка історичного розвитку світової філософії. Характеристика української філософської думки.
шпаргалка, добавлен 26.09.2017Теоретико-методологічне підґрунтя логіки Балея, семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Теорія знаку та метод семіотичного аналізу понять. Застосування методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 25.02.2016Роль інтелектуальних чинників у розвитку діяльності людини. Оцінка суб'єктом можливості та умови свого соціально-історичного життєвого самоутвердження. Залежність людської діяльності від психічних характеристик людей. Етапи розвитку історії філософії.
статья, добавлен 29.07.2017