Етико-екологічна проблематика у період постнекласичної епохи становлення наукового знання
Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
Подобные документы
Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 29.01.2017Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.
статья, добавлен 04.03.2018Основні етапи становлення філософського знання, огляд найвідоміших мислителів різних часів та філософських шкіл. Характеристика міфоепічних засад філософії, передумови міфологічного мислення. Ознаки релігії, етапи її становлення та філософське підґрунтя.
реферат, добавлен 09.09.2010Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
статья, добавлен 21.05.2023Аналіз філософських поглядів Фалеса Мілетського, Піфагора, Демокріта, Сократа, Платона, Арістотеля. Освітні методи, якими користувалися в античних школах. Особливості навчання учнів критично мислити та застосовувати здобуті знання в практичних цілях.
статья, добавлен 29.08.2018Розгляд та аналіз значення знання й інформації, які стали найважливішими ресурсами влади, що дозволяють досягти бажаних цілей, мінімально витрачаючи ресурси влади. Характеристика потреби створення розвиненого інформаційного середовища суспільства.
статья, добавлен 12.04.2018Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Філософія як систематичне знання, духовне осягнення граничних підстав людського буття. Особливості становлення і розвитку філософської думки в Україні (XI-XVII століття). Класична доба української філософії. Відмінні риси сучасної української філософії.
контрольная работа, добавлен 20.07.2011Обґрунтування необхідності осмислення сучасної філософської антропології як метаантропології у двох фундаментальних теоретико-методологічних вимірах. Аналіз інтегрально-методологічного значення метаантропології для сучасного соціогуманітарного знання.
статья, добавлен 01.02.2018Біографія Сократа: становлення вченого. Внутрішній закон, якому підкоряється людина. Зародження філософських поглядів Сократа. Релігійні погляди та поняття про загробне життя. Доброчесність в поняттях філософа. Його концепція знання та пізнання.
реферат, добавлен 02.10.2013- 112. Філософія як наука
Філософія як теоретично сформульований світогляд. Точки зору на предмет філософії і її статус в системі наукового знання. Вивчення закономірностей абстрактного мислення. Специфіка філософських питань осягнення істини. Підхід до вивчення світу як процесу.
курсовая работа, добавлен 15.05.2014 Досліджено культуру як багатогранне соціальне явище. Шляхом залучення методологічних стратегій філософського та історичного наукового знання обґрунтовано головні методологічні засади осмислення феномена людини в історико-культурологічному дослідженні.
статья, добавлен 09.01.2019Становлення філософсько-теологічного знання в Острозькому культурно-освітнього центрі в кінці XVI - початку XVII ст. Формування філософсько-теологічних знань в рамках ренесансних і реформаційних ідей. Розробка людиноорієнтованих світоглядних питань.
статья, добавлен 24.07.2024Раціональна реконструкція еволюції наукової раціональності. Тенденції до інтеграції класичних редукціоністських стратегій у постнекласичну наукову раціональність. Уніфіковані фізичні теорії як проект редукціонізму постнекласичної науки, їх перспективи.
статья, добавлен 29.10.2016Концепція пізнання у філософії марксизму. Проблема істини і її критерію. Неопозитивізм і проблеми наукового знання. Становлення постпозитивістської філософії. Сучасна релігійна філософія і наука. Релігійно-містичне тлумачення даних сучасної науки.
реферат, добавлен 20.09.2010Характеристика взаємозв’язків раціональних та позараціональних компонентів у науковому пізнанні. Суть проблеми контексту (смислового поля), в якому функціонують ті чи інші поняття. Дослідження особливостей застосування міфологем у науковій діяльності.
статья, добавлен 02.12.2018Обґрунтування регулятивної ролі стилю наукового мислення в науці. Окреслення методологічного апарату його дослідження. Уточнення впливу соціокультурних та соціально-психологічних чинників на стиль наукового мислення в умовах постнекласичної науки.
автореферат, добавлен 13.08.2015Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).
реферат, добавлен 03.11.2010Розгляд взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки. Вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання. Визначення специфіки наукового факту, як результату діяльності наукової спільноти.
автореферат, добавлен 24.06.2014Виявлення елементів знання. Аналіз механізмів взаємодії онтології з фізичним і космологічним науковим знанням. Спільність і відмінність механік Аристотеля і Ньютона. Оцінка структурних елементів нової реляційної парадигми в засадах фізичного знання.
автореферат, добавлен 20.07.2015Концепція методологічних засад філософії освіти, якою передбачається подолання проблем сучасної навчальної діяльності. Формулювання елементів філософії освіти на основі виявлення та аналізу існуючих протиріч і парадоксів в галузі гуманітарного знання.
автореферат, добавлен 17.09.2013Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.
автореферат, добавлен 22.04.2014- 124. Логіка як наука
Логіка як одна з найдавніших галузей наукового знання, що є суттєвим загальнокультурним феноменом від початку її виникнення як науки. Предмет і методи її вивчення, видатні постаті та напрямки їх досліджень. сучасні досягнення та перспективи логіки.
статья, добавлен 22.07.2017 Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.
статья, добавлен 24.01.2023