Нищівність фундаменталізму - традиційної стратегії обґрунтування знання

Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.

Подобные документы

  • Виявлення тенденцій зміни тематики наукового дискурсу і проблематичності зв’язків природничих наук з науками про дух, спроби емансипації спеціальних галузей наук. Специфіка підходів Г.І. Челпанова і Б.О. Кістяківського до філософського і наукового знання.

    статья, добавлен 16.09.2024

  • Виявлення схожості між процесами генерації наукового знання і випромінювання енергії атомом має дуже важливе значення для глибшого зрозуміння складності феномену науки, його особливостей та значущості для розвитку людства і прогресу цивілізації.

    статья, добавлен 20.10.2024

  • Визначення поняття "медіафілософія". Окреслення основних віх розвитку та елементів нової галузі філософського знання. Розкриття предмету та колу проблем, які постають у зв’язку з її появою. Розгляд перспектив її розвитку в сучасному суспільстві.

    статья, добавлен 29.01.2017

  • Філософсько-релігієзнавче осмислення проблеми особистості, процесів її самореалізації та самоідентифікації. Аналіз розмаїття підходів у літературі до проблеми особистості й обґрунтування особливостей різних підходів і напрямів дослідження особистості.

    статья, добавлен 02.02.2018

  • Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.

    статья, добавлен 04.03.2018

  • Роль поняття досвіду у філософії, психології, когнітивній лінгвістиці ХХ століття. Аналіз типів досвіду та його зв'язку зі знанням. Обґрунтування походження терміну експіриєнталізм. Значення досвіду у забезпеченні безпосередньої взаємодії зі світом.

    статья, добавлен 19.04.2023

  • Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.

    статья, добавлен 21.05.2023

  • Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.

    статья, добавлен 28.09.2022

  • Аспект смислової ієрархії частин картини світу. Перешкоди, які спричиняють ідіосинкразію, взаємне відторгнення репрезентантів різних мов. Тенденція до системної організації та синтезу взаємопотенційних елементів знання. Організована ієрархія цінностей.

    статья, добавлен 15.05.2018

  • Контекст появи і зміст дискусій щодо поняття "неспівмірність" у постпозитивізмі. Історико-критичний комплексний аналіз поглядів, які висловлював П. Феєрабенд. Полісемія поняття раціональності. Шлях обґрунтування знання, обраний аналітичною філософією.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Особливості історії української філософії, домінуючу тенденцію якої утворювала екзистенціально-антропологічна редукція філософського знання, що розвивалася навколо обговорення проблем людини та людської історії. Прогресивна роль Християнізація Русі.

    статья, добавлен 20.08.2013

  • Методологічні можливості потенціалістичного розуміння цінності, сфера його теоретичного та практичного застосування в наукознавстві. Світоглядно-смислопороджуюча роль аксіологічного потенціалізму в конструюванні сучасної загальнонаукової картини світу.

    автореферат, добавлен 27.09.2013

  • Дослідження довели, що неусвідомлені складові пізнання можуть суттєво впливати на хід та результати пізнавальної роботи науковців. Одним з елементів неусвідомленої когнітивності є неявні знання, які приймають участь в процесі наукового дослідження.

    статья, добавлен 09.09.2024

  • Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.

    учебное пособие, добавлен 28.02.2014

  • Поєднання концептуальних апаратів аналітичної та континентальної філософії в метафілософській рефлексії підстав власної раціональності; виявлення трансдисциплінарності як методологічної засади сучасного світу; з’ясування місця філософії в онлайн-освіті.

    статья, добавлен 22.07.2024

  • Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.

    статья, добавлен 18.03.2018

  • Сучасні підходи до здійснення співвідношення "особистість-інформація-знання" на теренах вищої освіти в глобальному інформаційно-пізнавальному просторі. Новітні філософсько-освітні підходи до реалізації основних суперечностей в галузі вищої освіти.

    статья, добавлен 07.02.2019

  • Філософія як одна з форм суспільної свідомості. Моністичне та монологічне філософське знання. Ціннісний характер світоглядного знання. Міфологія як форма існування суспільної свідомості. Орієнтації міфологічного світогляду первісного суспільства.

    реферат, добавлен 04.06.2010

  • Вплив наукових досягнень на суспільне життя, зокрема на процес отримання й функціонування знань. Знання як процес легітимізації одних знань та забуття інших, гібридизація різних типів знань, що супроводжується трансформацією змісту та структури знань.

    статья, добавлен 23.12.2020

  • Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.

    статья, добавлен 30.07.2021

  • Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.

    курс лекций, добавлен 23.09.2017

  • Сутність і етимологія терміну "Філософія". Предмет й специфіка філософського знання, його основні функції, а також структура та основні компоненти. Місце та значення філософії в культурі та освітньому процесі як форми світогляду, зв'язок з наукою.

    лекция, добавлен 16.10.2021

  • Структурні та функціональні особливості феномена неявного особистісного знання, яке розглядається як елемент цілісної суб'єктивності людини. Специфіка участі свідомості в пізнавальній діяльності. Природа та гносеологічні функції особистісного знання.

    автореферат, добавлен 22.04.2014

  • Розгляд концепції кореспонденції як відповідності знання предмету об’єктивного світу. Суть концепції когеренції, в межах якої істина трактується як відповідність знання знанню, людському чи божому. Розуміння істини в екзистенційному та життєвому сенсі.

    статья, добавлен 24.01.2023

  • Концепція знання Теофана Прокоповича з огляду на її безпосереднє втілення. Демонстрація самобутності філософських поглядів Теофана Прокоповича. Ключові моменти у співвідношенні істинного знання та віри. Теза про важливість практичної діяльності людини.

    статья, добавлен 27.07.2017

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.