Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Створення методологічного підґрунтя для розвитку ноосферного світорозуміння, ноосферного типу наукової раціональності та з’єднання онтології, гносеології в епістемології науки в єдину науково-пізнавальну реальність. Головні складові ноосферного пізнання.
Подобные документы
Світогляд, як духовно-практичний феномен. Аналіз філософії, її предмета та основних функцій. Прагнення до пізнання світу у житті суспільства. Світорозуміння природи і суті людини. Сукупність ціннісних орієнтацій особи, як своєрідного маяка свідомості.
реферат, добавлен 26.02.2015Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015- 103. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Проблема істини як один з найголовніших аспектів у філософії, центральне питання гносеології. Особливості діалектико-матеріалістичного розуміння істини у визнанні її об'єктивності. Поняття абсолютної та відносної істини на окремих етапах історії пізнання.
реферат, добавлен 03.11.2012Узагальнення суперечливих процесів та тенденцій у сучасній епістемології. Аналіз трансформації поглядів на розуміння процесів концептуалізації в контексті впливу різноманітних чинників, які зумовлюють процес пізнання. Людиномірність цього процесу.
автореферат, добавлен 24.06.2014Дослідження рецепції основних феноменологічних ідей (людиномірності історії, інтерсуб’єктивності, життєвого світу) у сучасній історичній антропології та розкриття їх методологічного значення для подальшого розвитку соціального й історичного пізнання.
статья, добавлен 21.07.2018Прориви в галузі наукового пізнання у ХХ ст. Важливі відкриття в медицині і фармацевтиці. Їх важливе значення для подальшого розвитку і впливу, як на науку і техніку, так і на побутове, буденне життя всіх жителів планети. Праці Э. Хаббла, В. Вернадського.
курсовая работа, добавлен 06.11.2017Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Вивчення основних підходів до розуміння співвідношення людини та універсуму в аспекті опосередкованості технікою. Визначення основних концептуальних розбіжностей трактування наукового пізнання техноцентричною та антропоцентричною раціональностями.
статья, добавлен 15.01.2023Розглянуто особливості організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009Необхідність систематичного і постійного навчання і пізнання та їх взаємно доповнення в період становлення та розвитку молодої людини. Розкриття залежності взаємозв’язку мови та мислення в процесі вивчення та пізнання природи навколишнього світу.
статья, добавлен 10.05.2018Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.
реферат, добавлен 18.03.2013Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.
реферат, добавлен 01.06.2010- 115. Теорія пізнання
Поняття пізнання, його види, рівні та форми. Проблема істини в пізнанні. Роль розумової активності людини у створенні знання і у свідомій організації своїх пізнавальних дій. Основні типи умовиводів. Суттєві особливості наукового пізнання, його методи.
реферат, добавлен 13.12.2018 Значення віри, уточнення розуміння віри філософом у системі колективного раціонально-морального пізнання. Сутність та значення віри в системі колективного раціонально-морального пізнання та індивідуальної свободи вибору у філософії С. К’єркегора.
статья, добавлен 12.01.2023Специфіка соціального пізнання. Характеристика соціальної філософії, поняття соціуму і суспільства. Характерні риси суспільства, основні сфери суспільного життя. Головні показники розвитку суспільства. Рушійні сили історичного процесу та його джерела.
презентация, добавлен 28.06.2015Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.
автореферат, добавлен 24.02.2014Дослідження особливостей пізнання людиною об'єктивної реальності на чуттєвому й раціональному рівнях. Механізм взаємозв'язку космічного та соціального в людині. Огляд процесу активно-творчої діяльності, яка спрямована на засвоєння та перетворення світу.
реферат, добавлен 20.10.2012Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Визначення, походження та співвідношення онтології і гносеології. Їх взаємозв’язок та прояви в філософії XVII ст. Емпіризм і раціоналізм в філософії нового часу. Образ "чистої, універсальної" свідомості людини. Раціоналізм Декарта, Спінози та Лейбніца.
контрольная работа, добавлен 28.11.2014Методологія системного дослідження. Поняття і класифікація системотворчих чинників. Аналіз механізму розвитку систем. Світ у світлі системних уявлень. Системність органічної та неорганічної природи. Вивчення ролі людини як суб'єкта в розвитку природи.
реферат, добавлен 15.02.2012Поняття сучасної філософії як науки. Її зміст, специфіка, об'єкт та предмет дослідження. Функції, та культурно-історичні передумови виникнення філософії. Розкриття проблеми свідомості та пізнання у філософії. Поняття природи пізнання, життя і смерті.
курс лекций, добавлен 08.11.2012Методологічні теорії української правознавчої науки й освіти. Вчення філософії науки "критичний розум". Проблеми індукції і меж наукового пізнання. Принцип погрішимості знання, об’єктивності науки. Критичне ставлення до методологій сутностей і визначень.
статья, добавлен 23.08.2018