Феноменологія й онтологія А. Бергсона як джерело екзистенціальної філософії Г. Марселя й Є. Мінковського
Зіставлення онтологічної установки Бергсона та гносеологічної Гуссерля щодо істини й шляхів її пізнання. Виявлення відмінностей у розумінні інтуїції. Дослідження шляхів переосмислення Є. Мінковським і Г. Марселем інтуїції та редукції як її умови.
Подобные документы
Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі, що спирається, передусім, на фундаментальну онтологію Гайдеггера. Гуманітарно-антропологічна орієнтація екзистенціальної філософії. Аспекти американського, французького та "діалогічного" персоналізму.
статья, добавлен 31.05.2017Пізнання як предмет філософського аналізу та сутність пізнання у філософській традиції. Поняття "філософія пізнання" його сутність у німецькій класичній філософії та гносеологія російської філософії. Сучасне поняття та розуміння філософії та гносеології.
реферат, добавлен 20.10.2008Вивчення в контексті екзистенціальної філософії феноменологічного методу свідомості Гуссерля, який використовувався для передачі стану буденної свідомості, не стільки пізнає, скільки страждає, емоційно навантажена і навіть негативними переживаннями.
реферат, добавлен 22.09.2010Аналіз античних уявлень про взаємозв’язок мислення, розуму, свідомості, мови як важливих об’єктів дослідження філософії на етапі становлення. Єдність онтологічної, гносеологічної, логічної, психологічної, та інших складових у вченнях класиків античності.
статья, добавлен 21.05.2021Виявлення рис, які були притаманні німецькій класичній філософії та які мали вплив на формування індивідуалізму. Зміщення акцентів з аналізу природи на дослідження людини. Розкриття антропологічної, онтологічної і соціальної складової частини свободи.
статья, добавлен 23.08.2022Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.
статья, добавлен 13.12.2018Розвиток філософії Нового часу у ХVІІ-ХVІІІ ст. та вивчення природи як її основної парадигми. Сутність необмеженого раціоналізму. Основні форми відображення дійсності. Єдність чуттєвого та раціонального, поняття логіки та інтуїції у пізнанні.
контрольная работа, добавлен 10.03.2013Віра як реальність духовного життя людини, продуктивний її аспект. Знайомство з головними структурними формами мислення. Загальна характеристика підстав обґрунтування релігійної віри як інтуїції розумного духу людини, предмет пізнання якої є суще.
статья, добавлен 28.05.2020Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Дослідження тематичної різноплановості, багатозначності соціально-політичної концепції А. Бадью та її значення для розкриття єства політики як події істини. Оцінка основних концептів соціальної філософії даного вченого в їх відношенні до політики.
автореферат, добавлен 17.07.2015Аналіз підходів до проблеми дискусії найбільших філософів: Сократа, Аристотеля, Канта, Гегеля. Особливості дискурсу в Античності, у Середні віки та в Новий час. Причини її розвитку та обґрунтування значення в філософії, а також роль у пошуках істини.
статья, добавлен 12.05.2024Головні антропологічні виміри екзистенціальної філософії у контексті змісту таких напрямів цієї особистісно орієнтованої філософської течії, як екзистенціалізм, філософська антропологія та персоналізм. Аналіз концепції людського буття в екзистенціалізмі.
статья, добавлен 03.02.2018З'ясування ключових світоглядно-ціннісних координат Г. Марселя щодо сутності та функцій сім'ї у співвіднесенні його філософської позиції з реаліями сучасної України. Пошук ефективних шляхів розвитку сім'ї та формуванню усвідомленого батьківства.
статья, добавлен 27.02.2023Визначення поняття, роль та функції філософії. Вивчення її історії (генеалогії). Онтологія та феноменологічний напрям у філософії. Основи гносеології, діалектики, соціології, культури і культурології, антропології та аксіології, прогнозології та історії.
курсовая работа, добавлен 21.11.2014Концепції пізнання істини в постпозитивістській філософії. Формування адекватних векторів модернізації суспільства в сучасну епоху на фундаменті наукового забезпечення, на основі вивчення об’єктивних процесів взаємовідносин природи, людини й суспільства.
статья, добавлен 13.12.2018Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.
статья, добавлен 02.11.2018Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Особливість філософії другої половини XX ст. Подолання догматичної віри в те, що вираження істини в мові залежить від ступеня формалізації мови. Допустимі межі формалізації мови. Процес формалізації і математизації знання. Вираження істини в мові.
статья, добавлен 24.07.2013Проблеми теорії пізнання. Герменевтика і етапи його розвитку. Розквіт неопозитивізму у вигляді логічного позитивізму. Виникнення прагматизму наприкінці XIX - початку XX століть. Поняття "феноменологія" в історії філософії. Модернізм, його границі і риси.
контрольная работа, добавлен 16.07.2017Філософське обгрунтування специфіки бунту на основі концепцій Камю, Марселя та інших. Тлумачення природи бунту як екзистенціальної та соціокультурної проблеми літературних поколінь. З'ясування ролі генерацій; їх темпоральні та соціокультурні функції.
статья, добавлен 15.10.2018Філософія науки як нова галузь філософського знання. Історичні коріння взаємозв’язку філософії та науки, позитивіські концепції. Неокантіанство: концепції методів наукового пізнання. Проблеми пізнання у контексті феноменології, особливості герменевтики.
реферат, добавлен 02.12.2014Дослідження проблеми екзистенціально-антропологічного тлумачення принципів феноменологічної рефлексії. Обґрунтування необхідності морально-етичної рефлексії та реконструкції феномену події, що розвивається в традиції "філософії вчинку" М.М. Бахтіна.
автореферат, добавлен 28.09.2013Базисні історичні типи ментальності, суттєві характеристики кожного типу. Основні ментальні настанови в контексті міфології, релігії, науки. Традиції в філософії і суміжних науках, котрі зумовили актуалізацію проблеми ментальності в сучасній філософії.
автореферат, добавлен 23.11.2013Зміна ролі соціальної філософії у процесі трансформації сучасного українського суспільства. Введення в гуманітарний дискурс нової картини людини. Проблеми соціального конструювання реальності. Пошук шляхів побудови нової онтології соціальної реальності.
статья, добавлен 30.05.2018