Проблема методу пізнання: історико-філософський аналіз
Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
Подобные документы
Поняття пізнання та його види. Сутність людського пізнання, його можливості, рівні, форми, ознаки достовірності. Що штовхає людину до пізнання. Проблема істини в пізнанні. Істина та якісні характеристики знання. Методи і форми наукового пізнання.
реферат, добавлен 19.03.2015Формування філософії Нового часу, її головні представники. Розвиток сенсуалістичної філософії в працях Локка, Толанда, Берклі та Юма. Раціоналістична філософія в Західній Європі (Спіноза, Лейбніц, Вольф). Особливості філософії епохи Просвітництва.
курсовая работа, добавлен 09.03.2012Піфагорійський союз, школа елеатів і Емпедокл. Вчення Арістотеля про пізнання. Ідеальний світ Платона. Оригінальність натурфілософії Епікура. Творча спадщина Р. Бекона, Д. Скотта і Уільяма Оккама. Гносеологія філософії Відродження. Філософія Нового часу.
реферат, добавлен 25.02.2015Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.
автореферат, добавлен 28.08.2015Захист концепції лінгвістичного повороту як одного з головних факторів сучасного парадигмального зрушення в філософії в цілому та філософії науки зокрема. Дослідження рис картезіанської парадигми філософування та характеристик парадигми філософування.
автореферат, добавлен 23.02.2014Сенс історичної науки в епоху постмодерну. Обгрунтування гіпотези про "кінець" філософії історії як її розчинення в єдиному для соціогуманітарних дисциплін епістемологічному просторі історичного пізнання, розпад на окремі розділи теоретичних досліджень.
автореферат, добавлен 23.11.2013Аналіз проблем пізнання у сучасній історико-філософській традиції. Дослідження візуальної парадигми у філософії у контексті "лінгвістичного" та "візуального" поворотів. Визначення місця та значення "окуляроцентризму" в пізнавальних пошуках філософії.
статья, добавлен 13.07.2017Порівняння емпіризму і раціоналізму. Основні положення вчення про субстанцію. Формування нового уявлення про людину і суспільство у німецькій класичній філософії. "Коперниканський переворот" І. Канта у філософії. Філософія Гегеля. Метод і система.
курсовая работа, добавлен 23.07.2017Загальна характеристика філософії епохи Відродження. Філософський зміст категорії буття. Логічні елементи категорії цінності. Антропологічний матеріалізм Л. Фейєрбаха. Філософська система Марсіліо Фічіно. Історіософія Михайла Грушевського. Пізнання світу.
контрольная работа, добавлен 03.01.2009Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Сутність і філософське пізнання класичної та некласичної метафізики. Аналіз її ціннісних значень некласичного періоду розвитку інтелектуальних стратегій мислення. Концептуальні тотожності та відмінності змісту метафізики з ґенезою цінностей буття людини.
автореферат, добавлен 29.07.2015- 63. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Людина - центральна тема німецької класичної філософії. Ідея етичної автономності її в концепції Канта, роль людини у марксизмі. Центральне місце поняття потреби в обґрунтуванні головної філософської ідеї Маркса. Положення сучасної філософії людини.
реферат, добавлен 06.03.2013Картина світу в філософії середніх віків. Ідеї творення та ідеї одкровення в культурі Середньовіччя. Відношення філософії і теології, церкви і держави, боротьба культу Марії і культу диявола. Питання філософізації теології і теологізації філософії.
статья, добавлен 14.10.2018Обґрунтування специфіки спроб оновлення філософії у постмодерністському дискурсі. Дослідження історичного та філософського аналізу інваріантів постановки проблеми завершення процесу пізнання. Огляд концепцій, спрямованих на перетворення філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Історичні передумови формування філософія Нового часу. Суть дедуктивного методу Декарта. Дослідження пізнавальних здібностей людини у виявленні джерел походження людського знання. Основи вчення Б.Спінози. Система поглядів просвітників-матеріалістів.
реферат, добавлен 04.12.2008Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Узгодження християнської теології, спертої на доктрини аристотелізму, неоплатонізму з новими досягненнями науки й панівної моралі - одна з основних рис розвитку філософії в епоху Нового часу. Філософська система Р. Декарта і картезіанська революція.
контрольная работа, добавлен 26.09.2017Дослідження поняття європейської класичної філософії та її головної ідеї раціонального панування людини над природою та суспільством. Характеристика основних рис філософії Нового часу: гносеологізму, емпіризму, дуалізму, раціоналізму та матеріалізму.
реферат, добавлен 06.12.2010Філософсько-правові погляди представників німецької класичної філософії. Основні риси філософії права в концепціях І. Канта, Йогана-Готліба Фіхте, Ґегеля, К. Маркса і Ф. Енгельса, І. Бентама, Дж. Мілля. Основні проблеми, що пов’язані з їх дослідженнями.
лекция, добавлен 29.07.2017Визначення специфічних рис епохи Нового часу та Просвітництва. Перетворення науки на відносно самостійну сферу суспільного життя, зростання її авторитету. Формування емпіризму та раціоналізму. Емпіристсько-номіналістська традиція англійської філософії.
контрольная работа, добавлен 19.02.2020Дослідження поєднання наукового та релігійного світоглядів як однієї з актуальних тенденцій філософії ХХ століття. Проблема поєднання наукового та містичного шляхів пізнання законів світобудови в доробках представників філософії російського космізму.
статья, добавлен 05.04.2019Розглянуто особливості організації класичної науки, її понятійний тезаурус, дослідницький інструментарій та її прогностичний потенціал в умовах сьогодення. Проаналізовано зв’язки між структурними елементами класичної науки і класичного наукового пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024Соціально-культурні передумови виникнення філософії Ренесансу. Основні напрямки і представники європейської філософської думки епохи Відродження. Пізнання процес відображення об’єктивного світу у свідомості людей. Суспільна та індивідуальна свідомість.
контрольная работа, добавлен 04.11.2014