Символізм як вид інтуїтивного пізнання за І. Кантом
Аналіз символізму у естетичній теорії І. Канта. Розгляд рефлексивної здатності до символічного формотворення як основи для розширення когнітивних меж людського сприйняття та розуміння. Роль та значення символу як основи вираження метафоричності.
Подобные документы
И. Кант как философ, труды которого лежат в основе немецкой классической философии. Человек, этика, нравственность, красота - основные темы осмысления И. Кантом в области эстетического знания. Анализ прекрасного и возвышенного в философии И. Канта.
статья, добавлен 29.07.2013- 102. Поняття субстанції та проблема методу пізнання у філософії Нового Часу. Емпіризм та раціоналізм
Історичні передумови формування філософія Нового часу. Суть дедуктивного методу Декарта. Дослідження пізнавальних здібностей людини у виявленні джерел походження людського знання. Основи вчення Б.Спінози. Система поглядів просвітників-матеріалістів.
реферат, добавлен 04.12.2008 Сутність і значення здатностей та спрямувань досвіду людини, які не охоплюються феноменологією бачення, але є необхідними для розуміння його буття. Домінуючий характер та пізнавальна обмеженість ідеї бачення. Основи єдності інтенційних актів свідомості.
статья, добавлен 13.12.2021- 104. Теория морали Канта
Рассмотрение оценок этики Канта. Ознакомление со взглядами философа на мораль, нравственность, свободу. Характеристика сравнительного анализа религии и морали. Исследование толкования Кантом концепции свободы индивида в теоретической и этической части.
реферат, добавлен 12.11.2014 Характеристики емпіричного та теоретичного знання. Методи наукового пізнання: проблема, гіпотеза, теорія. Наукові і об’єктивні факти. Емпіричні та теоретичні методи, чуттєве та раціональне пізнання. Основні напрямки в теорії пізнання, їх характеристика.
реферат, добавлен 28.10.2015Біографія та творчий шлях Е. Канта. Аналіз "Критики чистого розуму". Впровадження телеологічного принципу та діалектики при вивченні природи. Заперечення пізнання речей, їхньої сутності. Елементи агностицизму філософа, розміркування про моральний закон.
реферат, добавлен 10.11.2015- 107. Влада символу
Філософська рефлексія з приводу влади символу. Символ – культуроутворюючий, раціональний засіб пізнання (позитивна концепція). Символи як засоби, які зміщують бажання з заборонених об’єктів на об’єкти – "замінники", забезпечуючи безпосереднє задоволення.
статья, добавлен 18.12.2020 - 108. Наукове пізнання
Пізнання як філософська проблема. Діалектика процесу пізнання. Практика і її роль у процесі пізнання. Вчення про істину та проблема її критерію. Наукове пізнання як найвищий рівень пізнавальної діяльності. Поняття науки, форми і методи наукового пізнання.
контрольная работа, добавлен 09.05.2013 Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.
доклад, добавлен 04.03.2013Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання, яка виникла на основі світоглядних пошуків та орієнтацій людини, що постають як необхідність з погляду людського життєвого вибору та самоствердження. Особливості становища людини в реальному світі.
реферат, добавлен 16.07.2017Екзистенціальний аналіз М. Мерло-Понті, в межах якого гра пов’язана зі здійсненням розумового акту та сприйняттям навколишнього світу, розуміння людського життя. Розкриття передумов, що сприяли формуванню своєрідної філософії гри в межах екзистенціалізму.
статья, добавлен 26.07.2022Исследование и. Кантом возможностей человеческого познания и установление его границ. Основные теории Канта в критический период его творчества. Отличающие признаки априорного знания. Анализ эпистемиологической проблемы в отношении научного знания.
эссе, добавлен 16.05.2016Розгляд маргінальності як універсальної властивості людського буття. Умова вияву життєвих сил людського ресурсу, форма вираження його активності. Маргінальність як один з ефективних факторів впливу на становлення громадянської згоди в Україні.
автореферат, добавлен 16.10.2013Короткий аналіз теорії символічного образу в богословських текстах Діонісія Ареопагіта та Максима Сповідника. Символічний образ як найважливіший спосіб співвіднесення небесного та земного вимірів буття. "Символічний реалізм" як жива священна реальність.
статья, добавлен 09.02.2022Рассмотрение вопроса "всеобщих критериев истины" для всякого знания с точки зрения его содержания и формы, материальности и формальности в философии И. Канта. Неоднозначность выведенного Кантом агностицизма. Содержание корреспондентной теории истины.
статья, добавлен 21.06.2023- 116. Основи філософії
Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017 Зміст та значення декартівської філософії для духовного та інтелектуального розвитку доби Нового часу. Процес перетворення об’єктивної дійсності в суб’єктивний стан розуму. Переосмислення первісного (античного) розуміння пізнання як споглядання істини.
статья, добавлен 30.09.2018Культуроантропогенні основи досвіду та рефлексії як категоріальних елементів системи соціальної практики і метафізичного пізнання. Сакральні та раціональні орієнтації середньовічної метафізики. Метафізичний дискурс культури як екзистенціального цілого.
автореферат, добавлен 06.11.2013Виявлення основних аспектів розуміння візуальної парадигми пізнання у філософських концепціях раціоналістичного спрямування епохи Модерну. Аналіз метафори "природне світло розуму". Виокремлення візуальних технік пізнання в епістемології Нового часу.
статья, добавлен 15.05.2018Філософія як особлива сфера людського знання і пізнання. Питання про людину та її становище в світі - один з найглавніших вопросів філософії. Світогляд є формою людського самовизначення в світі. Співвідношення філософії, науки, релігії та мистецтва.
реферат, добавлен 24.02.2009Поняття "агностицизм", яке введено в 1869 році англійським природодослідником Томасом Гекслі. Елементи процесу пізнання: суб'єкт та об'єкт, чуттєве та раціональне. Показано, що практика є критерієм, мірилом перевірки істинності результатів пізнання.
реферат, добавлен 07.01.2023Досліджено процес верифікації джерел історичного пізнання. Прослідковано особливості розуміння понять історичний факт, вчення про інтерпретацію історичних джерел, умови виникнення інтерпретації. Розглянуто процес проведення досліджень в галузі історії.
статья, добавлен 28.03.2023Вивчення філософами питання про співвідношення матеріального і духовного. Критерії філософського пізнання миру та його походження. Взаємозв’язок між пізнанням та моральністю у наукових трактатах Канта. Аналіз суперечок про пізнавальну цінність філософії.
реферат, добавлен 08.03.2010Визначення сутності учіння, як процесу пізнання. Розгляд рівня ієрархії системи, який визначається зв'язками субординації та зв'язками координації цієї системи. Дослідження пізнавального (гностичного) образу об'єкту. Аналіз суб'єкта навчального пізнання.
реферат, добавлен 24.05.2017Визначення основ російського символізму як літературно-художнього напряму через аналіз творчості А. Бєлого та Д. Мережковського. Виявлення художньо-філософських коренів формування в свідомості діячів "срібного віку" антропологічної проблематики.
автореферат, добавлен 14.08.2015