Феміністська епістемологія як постнекласичний феномен
Теоретичні витоки і засади феміністської епістемології. Її значеннєва спадкоємність із постпозитивізмом, соціологією знання, постмодерністською теорією. Евристичні можливості феміністського мислення. Постнекласичний етап у розвитку методології науки.
Подобные документы
Точки сходження та розходження між соціологією і соціальною філософією як специфічними галузями знання. Аналіз вчень Е. Дюркгейма, М. Вебера, Е. Гіденса. Специфіка теоретичного рівня соціологічного знання. Пізнавальний проект соціальної філософії.
статья, добавлен 30.12.2017Дослідження та характеристика ключових особливостей розвитку високих наукомістких технологій на постнекласичному етапі розвитку науки. Ознайомлення з процесом розвитку планетарної цивілізації у зв’язку з експансією високих наукомістких технологій.
автореферат, добавлен 19.07.2015Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.
статья, добавлен 09.12.2022Антропологічний аналіз становлення та розвитку цілісності людини доцивілізаційного періоду. Виявлення синкретичного типу цілісності первісної людини, основу якого утворили нерозвинена свідомість та недиференційоване мислення, та міфологічного типу.
статья, добавлен 29.03.2017Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Біофілософія як форма світоглядно-аксіологічного та науково-теоретичного осмислення живого в постнекласичній науці. Визначення суттєвих моментів розуміння аксіологічних аспектів наукового пізнання на підставі аналізу сучасних філософських поглядів.
автореферат, добавлен 15.07.2014Розробка концепції освітньої культурної епістемології. Опис тенденцій і способів інтеграції діяльнісного і теоретичного аспектів освіти, зняття конфронтації між поліморфізмом знань і необхідністю конструктивно-реалістичного обмеження обсягів знання.
автореферат, добавлен 26.08.2015Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Розгляд гендерних досліджень у контексті постнекласичної раціональності як системи знань, епістемологічних і методологічних практик та сукупності ціннісних настанов. Вивчення специфіки їх структурної організації, методології і соціокультурних можливостей.
автореферат, добавлен 22.07.2014Моделі раціонального агента в формальній епістемології та теорії штучного інтелекту. Моделювання динаміки переконань, епістемічна логіка як засіб моделювання їх статики. Подолання логічного всезнання. Ідеалізація в моделюванні раціональних агентів.
автореферат, добавлен 29.07.2014Еволюційна біологія - наукова дисципліна, яка досліджує походження видів від єдиного спільного предка, що включає процеси природного відбору, спадковості, мінливості ознак та розмноження. Визначення постнекласичної науки в філософських дослідженнях.
статья, добавлен 21.07.2018Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018Наука і філософія науки. Способи людського світовідношення й освоєння світу за законами істини. Філософія і наука: відмінність можливостей і взаємодія. Протонаука: архаїчні витоки і античні раціональні прозріння на шляху до мистецтва наукового мислення.
лекция, добавлен 20.12.2017Синергетика як опис поведінки самоорганізованих складних систем, що знаходяться не в рівновазі і інтенсивно обмінюються енергією з навколишнім середовищем. Концепція Вернадського про біосферу. Парадигма цілісності як основа постнекласичної науки.
реферат, добавлен 25.12.2013Аналіз можливості застосування віртуальних практик як різновиду постнекласичних. Експлікації віртуальної проблематики. Необхідні та достатні умови їх функціонування, що насамперед залежать від наявності практиків, здатних мислити постнекласично.
статья, добавлен 03.02.2018Еволюційне вчення про пізнання. Аргументація епістемології в аспекті еволюційної теорії пізнання, характеристика аргументів. Співмірність проблеми "вроджених" когнітивних структур з ідеями І. Канта про "апріорі" в контексті довіри до людини, що пізнає.
статья, добавлен 13.07.2017Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.
статья, добавлен 14.03.2023Дослідження процесу конструктивного об’єктоутворення знань, їх генерації та розширеного продукування в ноосферно-епістемологічній реальності методами їх безперервного зросту та багатомірного відтворення через епістемологічний рух в якості ноо-знання.
статья, добавлен 02.10.2022Філософія науки та її рефлексія. Самосвідомість і свідомість, рефлексія і реконструкція, метод і мислення. Модель наукового знання. Загальна характеристика індуктивізму та його основоположення. Емпіричне і теоретичне. Істина і система наукового знання.
автореферат, добавлен 16.09.2013Розгляд питань специфіки технічного знання та впливу техніки на суспільство, культуру, свідомість, мислення людей. Завдання та предмет вивчення науки "Філософія техніки". Осмислення специфіки науково-технічного прогресу в процесі технічного мислення.
статья, добавлен 05.10.2018Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
автореферат, добавлен 28.08.2015Витоки символічно-метафоричного мислення, притаманного українській художній традиції. Місце та значення символічно-метафоричного мислення, притаманного вітчизняній художній традиції, у розвитку християнського мистецтва. Своєрідність архетипу Буття.
статья, добавлен 09.02.2023Особливості онтологічних засад постнекласичної науки як дискурсивної онтології у контексті змін типів наукової та філософської раціональності. Процес історичної трансформації змісту поняття"дискурс". Екзистенційні інтенції суб’єкта дискурсу комунікації.
автореферат, добавлен 29.10.2013Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.
автореферат, добавлен 07.03.2014Визначення сутності і значення інформаційно-комунікативного процесу для подальшого розвитку інформаційного суспільства. Розгляд методології, як моделі ідеального знання та програми (алгоритмів) діяльності пізнання інформаційно-комунікативного процесу.
статья, добавлен 01.09.2018