Логіка предикатів
Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.
Подобные документы
Розглядається проблема формування системи аргументації в процесі ствердження логіки нового мислення в аналітичній філософії. Новий "образ" логіки в концептах представників Віденського гуртка. Пошук продуктивних шляхів доказу істини в науковому пізнанні.
статья, добавлен 20.09.2021Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.
автореферат, добавлен 28.10.2013Особливості наукового доробку українських логіків досліджуваного періоду та класифікація основних напрямів у вітчизняній науці. Аналіз і оцінка місця та ролі математичної логіки в науково-педагогічному доробку українських вчених. Специфіка психологізму.
автореферат, добавлен 29.09.2014Місце логіки у системі наук. Розуміння форми думки. Мислення як предмет логіки. Форми думки, предмет логіки. Поняття, найпростіші форми теоретичного пізнання та мислення. Види понять за обсягом та змістом. Характер зв’язку між обсягом і змістом поняття.
реферат, добавлен 15.04.2017Взаємозв’язок логіки і праксеології щодо аналізу поняття "дія". Дослідження логічної структури праксеологічних оцінок в семантиці графів. Сутність логіко-когнітивного і логіко-феноменологічного підходів. Специфіка дослідження деревовидного універсуму.
автореферат, добавлен 30.09.2013Визначення методології, методики, методу. Особливості становлення та розуміння логіки як "другої" методології. Логічне пізнання дійсності. Усвідомлення логіки як методології пізнання державно-правових явищ і процесів. Діалектична логіка, логічні прийоми.
статья, добавлен 28.08.2016Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 30.10.2016Викладання діалектики та риторики в братських школах на рубежі XVI ст. Діяльність вченого гуртка друкарні Києво-Печерської лаври по поширенню логіки. Зв’язок між предметом та його властивостями. Писемні пам'ятки ХV ст. науково–природничого змісту.
контрольная работа, добавлен 29.03.2013Пізнавальна роль аналогії. Встановлення розподіленості термінів у судженнях (зображення відношення між термінами за допомогою кругових схем). Характеристика основних ознак та елементів обсягу логіки. Приклади дилеми стосовно майбутньої спеціальності.
контрольная работа, добавлен 24.03.2014Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Розвиток семіотичної концепції філософії К. Твардовського у працях Степана Балея. Основи семіотичної концепції Твардовського у праці Балея "Нарис логіки". Приклад застосування Балеєм методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 03.12.2018- 37. Основи логіки
Класична логіка висловлювань як наукова дисципліна. Опис логічної істинності висловлювань. Логічний аналіз поняття, методика їх означення. Структура простих атрибутивних висловлювань та їх класифікація. Структура та семантичний аналіз силогізму.
учебное пособие, добавлен 16.09.2017 Онтологічний (філософське вчення про буття), гносеологічний (пізнавальний) та формально-логічний аспекти при визначенні предмета науки логіки. Пізнання (гносеологія) як процес активного та цілеспрямованого відображення дійсності в свідомості людини.
контрольная работа, добавлен 31.08.2009Зростання значущості дискусій у суспільному житті як причина актуальності наукових досліджень логічних основ теорії аргументації. Погляди Р. Джонсона щодо неадекватності застосування методів формальної дедуктивної логіки для аналізу аргументації.
статья, добавлен 04.03.2019Аналіз експертних систем як основного виду інтелектуальних систем. Переваги використання, технологія розробки та вимоги, що висуваються до експертних систем. Вивчення значення логіки як засобу верифікації та репрезентації аргументативних міркувань.
статья, добавлен 27.02.2020Предмет і значення логіки. Поняття "форми мислення" і "закони мислення". Істинність і правильність мислення. Логіка формальна й діалектична. Загальна характеристика поняття. Визначення і поділ понять. Складні судження. Дедуктивні та індуктивні умовиводи.
курс лекций, добавлен 21.11.2012Оцінка антидогматичної тенденції марксової діалектики. Розуміння, пояснення позицій філософії науки "критичний розум" щодо проблеми діалектичної логіки марксизму. Містико-ірраціоналістична сутність діалектичного матеріалізму як політичної релігії.
статья, добавлен 12.07.2018Аналіз наукової та філософсько-логічної діяльності професора Одеського університету С. Шатуновського. Історико-філософська реконструкція логічних досліджень С. Шатуновського у контексті розвитку математики та математичної логіки в Україні початку ХХ ст.
статья, добавлен 19.01.2024Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.
реферат, добавлен 26.11.2016- 45. Специфіка курсів логіки у Києво-Могилянській академії (кінець XVII ст. – перша половина XVIII ст.)
Комплексний порівняльний аналіз філософського змісту курсів логіки професорів академії у контексті тогочасної європейської академічної філософії. Найголовніші та найрепрезентативніші питання, які порушувались на навчальних заходах. Структура цих курсів.
автореферат, добавлен 29.09.2014 Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою.
статья, добавлен 03.10.2022Предмет, структура та завдання формальної логіки. Поняття судження, класифікація і форми вираження. Співвідношення законів діалектики і метафізики. Поняття умовиводу, його види. Визначення типу суджень, що входять до складу категоричного силогізму.
методичка, добавлен 22.07.2017Необхідний зв'язок мислення і мови. Загальна теорія знакових систем. Традиційна логіка при здобутті нових знань. Аналіз, синтез, індукція, абстрагування, конкретизація, аналогія та порівняння. Теоретичний й практичний аналіз розумових структур.
реферат, добавлен 09.10.2011Визначення місця логіки, як моделі для аналізу юридичної аргументації, виходячи з виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання та з "модельного" підходу до ролі логіки у праві. Характеристика теорії семантичних категорій.
статья, добавлен 08.04.2019- 50. Закони логіки
Загальна характеристика основних законів логіки. Закон тотожності, формули. Незастосовний закон суперечності. Зміст та сфера дії закону виключення третього. Забезпечення обґрунтованості, доказовості нашого мислення за допомогою закону достатньої підстави.
практическая работа, добавлен 16.12.2020