Логічне моделювання та юридична аргументація
Роль модельного підходу у науковому пізнанні. Виділення зовнішнього та внутрішнього аспектів логічного моделювання. Визначення логіки як моделі для аналізу юридичної аргументації. Співвідношення між мовною структурою та певними способами мислення.
Подобные документы
Дослідження механізмів структуризації та глобалізації складових соціально-економічної динаміки розвитку українського суспільства. Роль позаекономічних факторів при опису поведінки суб’єктів освітньої діяльності. Особливості економічного способу мислення.
статья, добавлен 01.11.2021Аналіз поняття евристика. Виокремлення найбільш універсальних тлумачень. Утилітарність евристичного апарату для логіки та дисциплін логічного циклу. Мисленнєвий процес, спрямований на пропонування нових ідей та гіпотез. Логіка інтелектуальної діяльності.
статья, добавлен 30.10.2016Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.
реферат, добавлен 04.04.2015Проведення аналізу засадничих концептів репрезентативної моделі, що виступають засобами обмеження того, що може увійти в простір мислення через представлення. Аналіз способів критики репрезентативного мислення, до яких вдаються М. Фуко та Ж. Дерріда.
автореферат, добавлен 08.11.2013Застосування творчого потенціалу мислення як особливої ціннісної ідеї в пізнанні соціальних процесів. Синергетичне мислення, для якого властивий чинник самоорганізації та внутрішньої структурованості когнітивного процесу. Основи сучасної картини світу.
статья, добавлен 18.04.2022Формування логіки як складової частини філософського пізнання світу в єдності з онтологією, гносеологією й епістеміологією. Роль логіки у пізнавальній діяльності людини. Аналіз основних елементів пізнавального процесу. Об'єкт та суб'єкт логіки.
реферат, добавлен 22.11.2014Проблем людинознавства у контексті глобальних соціальних видозмін. Аналіз головних факторів його трансформації та розвитку наукових систем. Опис сучасної людинознавства - освітній парадигми гуманізму. Визначення процесу соціально-антропного моделювання.
статья, добавлен 11.05.2018Аналіз-синтез як форма людського мислення. Роль індукції в емпіричному пізнанні. Спосіб міркування, заснований на виведенні наслідків-висновків з гіпотез. Оцінка ймовірності узагальнень, пошук критеріїв обґрунтування гіпотез, встановлення достовірності.
реферат, добавлен 14.05.2012Логіка як наука про форми і закони правильного мислення. Сучасна логіка, засновником якої був Г. Лейбниць, її суттєві різниця від традиційної, основи якої заклав Арістотель. Предмети логіки як філософської науки. Основні властивості абстрактного мислення.
реферат, добавлен 17.05.2016Опис реального світу через збагачення структурою метафізичних переваг і богословських інструкцій. Характеристика розуміння інтенсивності процесу розвитку свободи мислення в середньовічному теолого-метафізичному світогляді й релігійній онтології.
статья, добавлен 05.04.2018Сутність методології як процесу інтеграції методів наукового пізнання та приросту нового знання. Сутність сучасного міждисциплінарного підходу. Нові методи пізнання: абдукція, комп’ютеризація, метод "кейсів", метод дослідження куматоїдних об’єктів.
статья, добавлен 21.03.2016Досліджено особливості розвитку логіки на початку ХХ та ХХІ ст. Продемонстровано, що початок минулого століття характеризувався суттєвими зрушеннями у логіці у науковому ракурсі завдяки розробці формалізованих мов та тісним зв’язком із математикою.
статья, добавлен 03.10.2022Визначення та аналіз людиновимірності сучасного раціоналізму. Дослідження актуальності та доцільності урахування людиномірних інтенцій у сучасному науковому пізнанні. Обгрунтування та характеристика необхідності формування нової системи цінностей.
статья, добавлен 29.09.2016Проблема можливості використання логічного інструментарію при інтерпретації деяких понять філософії XX - початку XXI ст. Поняття "симулякр" та його онтологічний статус. Використання мегастверджувальної логіки як засобу аналізу квазі множини симулякрів.
статья, добавлен 29.07.2013Заперечення структури як основи буття - сутність вчення У. Еко щодо з’ясування сутності коду. Постструктуралізм як діалогічно напружений полемічний простір, в якому різні концепції оскаржують право на роль найбільш авторитетної системи аргументації.
статья, добавлен 18.07.2018Формування припущень з використанням наочно-образного мислення та формально-логічного інструментарію. Інтерпретація булевих функцій як однозначних відношень між множинами. Критерій логічного випливання, позбавлений недоліків метатеореми дедукції.
автореферат, добавлен 30.08.2014Співвідношення знання та мислення, істинного та хибного - одна з найбільш важливих проблем античного філософського знання. Характеристика специфічних особливостей аналізу представниками німецької класичної філософії природи власності грошових знаків.
статья, добавлен 04.03.2019Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.
статья, добавлен 19.02.2016Виникнення та еволюція науки. Філософські методи та їх роль у науковому пізнанні. Призначення будь-якого наукового метода, вирішення певних пізнавальних і практичних проблем, прирощення знання, оптимальне функціонування і розвиток тих чи інших об’єктів.
реферат, добавлен 04.01.2021Теоретико-методологічне підґрунтя логіки Балея, семіотична концепція філософії його вчителя – Казимежа Твардовського. Теорія знаку та метод семіотичного аналізу понять. Застосування методу семіотичного аналізу понять у вирішенні проблеми особистості.
статья, добавлен 25.02.2016Трансцендентологія як один із вимірів метаантропологічної методології юридичної деонтології. Бог як недосяжний у пізнанні за допомогою людських здібностей. Досягнення юристом блага у професійному житті, яке не суперечить природно-правовим нормам.
статья, добавлен 12.10.2018Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини, через яку вона сприймає і оцінює світ. Структурні чинники, які його визначають. Органічна єдність філософії і світогляду. Методологічні можливості індукції і дедукції. Їх роль в науковому пізнанні.
контрольная работа, добавлен 19.02.2015Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.
презентация, добавлен 09.12.2021Ознайомлення з сутністю логіки Ф. Бекона, яка тісно переплетена з гносеологією. Визначення та характеристика його поглядів на схоластизовану логіку Арістотеля. Дослідження та аналіз етапів процесу розробки логіки, як теорії обґрунтування математики.
реферат, добавлен 13.07.2017Аналіз продуктивної діяльності мислення, пізнавальні функції якого визначаються логікою і способами міркувань. Дослідження методологічної свідомості, в контексті якої формується стиль і метод продуктивного пізнання. Концептуалізація досвіду і свідомості.
статья, добавлен 08.10.2018