Статус і завдання філософії в умовах утвердження постнекласичної науки
Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
Подобные документы
Скептичні засади феноменології Е. Гуссерля і аналітичної філософії на прикладі робіт Л. Вітгенштайна. Тлумачення певних психологічних аспектів розуміння людського пізнання. Особливість змінення підходів до розуміння та інтерпретації поняття ментальності.
статья, добавлен 02.09.2024Розгляд класифікаційних рис теорії ідей Локка, їх функцій, а також ролі рефлексії та її функцій. Дослідження взаємодії функцій простих і комплексних ідей у філософії Локка. Визначення структури досвідного знання. Види ідей в залежності від пізнання.
статья, добавлен 31.05.2018Постановка проблеми свідомості у філософії. Роль діяльності, спілкування та мовлення у формуванні і розвитку свідомості, її суспільний характер як феномена людської життєдіяльності. Мислення та розсудок - дві основні стадії пізнання у філософії.
реферат, добавлен 28.03.2012Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Використання загальних принципів існування, еволюціонування та пізнання правової дійсності у філософії права. Сутність світоглядної та методологічної функцій філософії права. Теоретичне обґрунтування єдності соціальної філософії і філософії права.
статья, добавлен 15.03.2021Онтологічні витоки сучасного процесуального розуміння людської свідомості. Загально-філософські та методологічні засади концепцій А. Бергсона та Е. Гуссерля як теоретиків методології безпосереднього досвіду. Ідеація як специфічна настанова пізнання.
автореферат, добавлен 07.03.2014Предмет філософії та розмаїття підходів до його визначення. Поняття діалектики та її історичні форми. Простір і час як форми буття матерії. Історичні форми спільності людей. Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософські концепції суспільства.
учебное пособие, добавлен 18.10.2011Біографічний та соціокультурний аналіз життя і творчості П. Лодія. Місце і значення філософської спадщини мислителя в історичному і сучасному контекстах. Дослідження теорії пізнання вченого. Особливість критики філософом гносеології Іммануїла Канта.
автореферат, добавлен 29.08.2015Зміст основного й опорного поняття "наукової картини світу" у філософії і науці. Значення концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Процес становлення філософії науки, етапи її розвитку.
автореферат, добавлен 29.07.2015Проблема впорядкування, спеціалізація філософій науки. Залежність обсягів поняття певної "філософії науки" від обсягів понять "певна наука", "певна філософія". Перехід від тлумачення науки загалом до її розуміння як сукупності наук з предметними галузями.
статья, добавлен 09.07.2023Філософія — особлива форма пізнання світу, людини та їх відносини. Філософія як спосіб людського мислення, теоретичний тип світогляду; соціокультурні передумови її виникнення і функціонування; етапи розвитку. Завдання та структура філософського знання.
шпаргалка, добавлен 30.05.2012Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Особливості філософської методології Г.В.Ф. Гегеля у питаннях пізнання права. Питання пізнання і права і його реалізації як єдина сфера духу. Думки Гегеля щодо правової проблематики. Закони права та їх вивчення з точки зору приналежності до сфери духу.
статья, добавлен 24.07.2013Проблеми теорії пізнання. Герменевтика і етапи його розвитку. Розквіт неопозитивізму у вигляді логічного позитивізму. Виникнення прагматизму наприкінці XIX - початку XX століть. Поняття "феноменологія" в історії філософії. Модернізм, його границі і риси.
контрольная работа, добавлен 16.07.2017Основні філософські ідеї та напрацювання атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу: К’єркегора, К. Ясперса, Ж-П. Сартра, Камю, Аббаньяно. Аналіз і порівняння різних поглядів, внесок у філософію історичного пізнання.
статья, добавлен 27.07.2024- 66. Основи філософії
Сутність філософії та філософського знання. Філософія Середніх віків. Філософське розуміння буття, пізнання та розвитку світу. Філософські проблеми взаємозв’язку людини, природи і суспільства. Поняття релігії, релігієзнавства, філософії релігії.
методичка, добавлен 23.07.2017 Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024Нарис кантівської теорії пізнання у фокусі аналізу здатності уяви як її невідривної та фундаментальної складової. Уява як посередник між чуттєвістю і розсудком, і самостійна здатність серед них. Розсудок як одна з двох умов можливості пізнання.
статья, добавлен 30.12.2017Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.
реферат, добавлен 09.03.2015Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.
доклад, добавлен 04.03.2013Об’єкт і предмет філософії історії - наукової теорії історії, критичного переосмислення різноманітних напівлегендарних або міфічних відомостей і переказів. Філософське вивчення граней, можливостей і способів історичного пізнання в його різних видах.
контрольная работа, добавлен 21.07.2011Аналіз питання пізнання науки через раціонально-рефлексивну розумову діяльність, яка спрямована на вивчення способів перетворення людиною та виконання раціональних дій для вирішення певної задачі. Підходи щодо розуміння науки, починаючи із XVII століття.
статья, добавлен 16.08.2022Аналіз методологічних засад дослідження феномена раціонального пізнання з урахуванням зміни парадигм у сучасній філософії освіти. Визначення принципів побудови системи понять раціонального пізнання та можливості їх філософсько–освітніх імплікацій.
автореферат, добавлен 29.07.2015Життєпис Аристотеля як старогрецького філософа, учня Платона і вихователя Олександра Македонського. Внесок Аристотеля у розвиток науки і створення всесторонньої системи філософії, вчення про чотири причини. Бог, ідея душі і теорія пізнання Аристотеля.
реферат, добавлен 02.09.2013Розглянуто утопію як форму та інструмент пізнання політики. Розмежовано специфіку утопії як форми існування знання про політику та частини політичної теорії пізнання. Окреслено значення гіперболізації, генералізації та деталізації для побудови утопії.
статья, добавлен 08.10.2018