Імператив і модуси сучасній наукової раціональності

Передумови виникнення, імператив і модус класичної наукової раціональності. Модуси сучасної природничо-наукової, гуманітарної, прагматично-гуманітарної раціональності. Перспективи розвитку наукової раціональності, антисцієнтистський варіант розвитку.

Подобные документы

  • Місце і роль філософії в суспільстві та аспекти формування нових значень філософського понятійного апарату. Дослідження особливостей функціонування міфологем у науковому пізнанні. Аналіз постмодерністських інтерпретацій усталених культурних смислів.

    статья, добавлен 19.02.2016

  • Оцінка філософської позиції, що заперечує будь-яку версію практичного універсалізму. Характеристика концепції, згідно із якою вибір між конкуруючими теоріями є випадковим і раціонально необґрунтованим. Особливості подолання епістемологічної кризи.

    статья, добавлен 27.07.2016

  • Характеристика взаємозв’язків раціональних та позараціональних компонентів у науковому пізнанні. Суть проблеми контексту (смислового поля), в якому функціонують ті чи інші поняття. Дослідження особливостей застосування міфологем у науковій діяльності.

    статья, добавлен 02.12.2018

  • Спрямованість особистісного зростання у добу постнекласики в бік здатності до трансформацій. Зміни специфіки зростання залежно від взаємоконфігурацій ідентифікування, автономізації, діалогування, практикування й кочування як модусів існування особистості.

    статья, добавлен 05.02.2019

  • Дослідження феномену інструментальної раціональності, що лежить в основі процесів дегуманізації, анонімності, безвідповідальності, конформізму. Вплив просвітницького нігілізму як викривленого розуміння свободи на розпад субстантивної єдності розуму.

    статья, добавлен 28.05.2022

  • Вивчення основних підходів до розуміння співвідношення людини та універсуму в аспекті опосередкованості технікою. Визначення основних концептуальних розбіжностей трактування наукового пізнання техноцентричною та антропоцентричною раціональностями.

    статья, добавлен 15.01.2023

  • Описано роботи, які пояснювали тлумачення хаосу як безладу у контексті дослідження його в до постнекласичній раціональності. Визначено, що відношенню до цього безладу вбачається потреба в постулювання необхідності впорядкування хаотичних феноменів.

    статья, добавлен 14.03.2023

  • Розгляд науки в соціокультурному контексті. Дослідження становлення постнекласичної раціональності. Визначення ролі свободи у науковому знанні. Ідеї та наміри трансгуманізму. Створення штучного тіла. Відповідальність за генетичну трансформацію людини.

    статья, добавлен 20.09.2020

  • Поєднання концептуальних апаратів аналітичної та континентальної філософії в метафілософській рефлексії підстав власної раціональності; виявлення трансдисциплінарності як методологічної засади сучасного світу; з’ясування місця філософії в онлайн-освіті.

    статья, добавлен 22.07.2024

  • Принципи генезису та виникнення науки. Висвітлення, становлення та розвитку філософії науки та її ролі в процесі пошуку наукової істини. Взаємовідносини філософії і науки у контексті пошуку об'єктивного й адекватного фундаменту наукового знання.

    статья, добавлен 10.03.2020

  • Критичний зміст ідеї наукової революції у філософії Вольфа і внесок Ляйбніца у формування цієї ідеї. Картезіанська ідея досягнення достовірності шляхом прояснення понять. Критичні ідеї, що лежали в основі філософської системи Вольфа та Ляйбніца.

    статья, добавлен 27.05.2022

  • Термін "біоетика", що означає ідею використання біологічних наук для поліпшення якості життя. Відносини між етикою і біомедичними дисциплінами. Нова етична теорія, що має базуватися на поняттях самостійності, раціональності, відповідальності та реалізму.

    реферат, добавлен 27.03.2014

  • Комплексний аналіз умов пізнання наукової культури в творчості українських мислителів ХХ століття. Передумови розвитку європейської філософської традиції. Гносеологічна цінність науки та культури. Екзистенціальне обґрунтування ролі людини у світі.

    автореферат, добавлен 28.08.2015

  • Контекст появи і зміст дискусій щодо поняття "неспівмірність" у постпозитивізмі. Історико-критичний комплексний аналіз поглядів, які висловлював П. Феєрабенд. Полісемія поняття раціональності. Шлях обґрунтування знання, обраний аналітичною філософією.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Трансформаційні процеси в системі комунікації сучасної науки, обумовлені використанням інформаційних технологій. Комунікаційні відносини як об’єкт уваги дослідників з різних галузей знань. Неоднозначна оцінка ролі Інтернету як засобу наукової комунікації.

    статья, добавлен 30.07.2013

  • Сутність герменевтики як сучасної наукової дисципліни. Особливості розвитку та напрямки дослідження цієї науки. Реалізація ідеї діалогічного сприйняття світу, відкриття особистісного смислу текстів для зрозуміння ідей великих письменників та вчених.

    статья, добавлен 14.08.2016

  • Логіка як визначення зв’язків понять і виявлення їх законів. Історія виникнення, її основоположники. Остенсивні визначення як характеристики найпростіших властивостей речей: кольору, запаху, смаку. Модуси як правильні поєднання видів суджень в силогізмі.

    реферат, добавлен 17.02.2009

  • Філософсько-науковий епістемологічний аналіз становлення системних основ античного раціоналізму на основі порівняльного аналізу еволюції системи математичних і філософських знань античної науки. Розвиток раціональності від її зародження до занепаду.

    автореферат, добавлен 13.10.2013

  • Поняття категоричного імперативу та передумови формування світогляду І. Канта. Етика обов'язку як концепція "віддаленого соціального ідеалу", яка робила ставку на тимчасову безмежність людського буття. Проблема людини та моралі у філософії Канта.

    контрольная работа, добавлен 12.10.2012

  • Аналіз онтологічних основ соціальної реальності. Формулювання і обґрунтування цілісної соціально-філософської концепції соціальної реальності з точки зору нової онтології - нової раціональності постмодерну, що репрезентує її як вимір людського буття.

    статья, добавлен 09.12.2018

  • Реконструкція філософської дискусії В. Дільтея та Е. Гуссерля про сутність світогляду, з урахуванням їх методологічних підходів до розуміння природи раціональності. Концептуальні розбіжності та спільні риси двох концептів "Weltanschauung" та "Lebenswelt".

    статья, добавлен 09.05.2018

  • Дослідження ролі масової культури з позицій теорії культурної індустрії М. Горкгаймера й Т. Адорно та комунікативної філософії Ю. Габермаса. Характеристика комунікативної та стратегічної типів раціональності, яким відповідають життєвий світ і система.

    статья, добавлен 28.05.2023

  • Зроблено аналіз техніко-наукового активізму та науки загалом у контексті перевантаження сучасного наукового дискурсу установками прагматичного підходу. Розглянуто важливість метафізичного у науковому знанні як філософського складника для його повноти.

    статья, добавлен 12.07.2022

  • Аналіз лінгвістичної парадигми як елемента сучасної гуманітарно-наукової методології, становлення якої зумовлено двома головними чинниками: значними успіхами наук про мову, сучасними тенденціями розвитку і трансформації філософії та методології науки.

    статья, добавлен 04.04.2019

  • Визначення місця феномену повсякденності в ієрархії соціокультурних вимірів. Дослідження кризи класичного ідеалу раціональності. Переорієнтація масової свідомості під впливом засобів масової інформації. Трансформація ціннісних настанов в постмодернізмі.

    автореферат, добавлен 14.09.2014

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.