Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання
Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.
Подобные документы
Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.
автореферат, добавлен 30.10.2013Цивілізаційний статус країн та їх регіонів як предмет наукового дослідження. Підходи до історії розвитку людства. Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Східна та західна парадигми цивілізаційного розвитку.
статья, добавлен 04.03.2018Розгляд взаємовідношення між науковим фактом та подією дійсності у світлі філософсько-методологічних засад науки. Вивчення гносеологічного аспекту фактичного знання. Визначення специфіки наукового факту, як результату діяльності наукової спільноти.
автореферат, добавлен 24.06.2014Розгляд концепції постнаукової метафізики, аналіз у філософсько-гносеологічному аспекті проблеми відповідності пізнавальних засобів дослідження метафізичної соціально-гуманітарної реальності. Взаємозв’язки гуманітарної науки з метафізичним мисленням.
статья, добавлен 13.05.2024Розгляд особливостей зв’язку сучасної філософії природи з її попередніми історичними формами. Визначення основ онтологічного та епістемологічного вимірів філософії природи. Дослідження аксіологічних аспектів даної галузі в системі сучасного знання.
автореферат, добавлен 26.09.2015Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Постнекласичний період становлення наукового знання, його парадигмальний вплив на вивчення етико-екологічної проблематики. Постнекласична раціональність екологічного знання як ментальне середовище, у якому поєднуються різні засади управління ресурсами.
статья, добавлен 04.03.2018Аналіз основних філософських й культурантропологічних підходів до дослідження формування, специфіки функціонування художньої культури міста як складного соціального феномену. Аналіз фіксації трансформації матеріально-духовних пріоритетів сучасної людини.
статья, добавлен 01.12.2018Аналіз поняття "позанаукове знання"; класифікація та особливості окремих форм даних знань. Розкриття взаємодії в культуротворенні позанаукового і філософського знання. Опис та пояснення окультних культуротворчих практик та богословських текстів.
автореферат, добавлен 22.07.2014Роль інтерпретації тексту при перекладі праці Ж. Дерріди "Привиди Маркса" для поглиблення наукового поля соціального і гуманітарного знання в Україні. З'ясовано репрезентативність ідей мислителя у дослідницькому, експертному та освітньо-науковому полях.
статья, добавлен 13.11.2023Особливості взаємозв’язку моралі та релігії у поглядах Аристотеля. Вчення про моральне виховання, поведінку і діяльність особистості, принципове значення її розуму та характеру в основі етики чесноти мислителя. Метафізичний статус знання як божества.
статья, добавлен 04.03.2018Дослідження процесу еволюції ідеї культури в контексті розвитку гуманітарного знання та соціокультурних змін європейської цивілізації, що зумовило появу культурної політики. Кульмінація боротьби ідеологій та кризи культури на зламі ХІХ та ХХ ст.
статья, добавлен 08.06.2022Аналіз зв'язку між економікою й соціологією, філософією та релігієзнавством, психологією й політологією. Обгрунтування понятійно-категоріального апарату епістемологічного знання. Збереження людського капіталу, реконструювання нової економічної реальності.
статья, добавлен 17.06.2022Генеза трансцендентально-прагматичної теорії соціальних наук. Сутність апріорних інтересів пізнання та їхнє конститутивне значення для соціального знання. Епістемологічні засади соціальних наук та обґрунтування наявності в них нормативного компоненту.
автореферат, добавлен 13.08.2015Пошук нових форм опису людського досвіду. Визначення філософських антропотрендів, експертиза статусу філософсько-антропологічного підходу як сфери філософського знання, унікального та релевантного цифровому світу, підходу для розуміння людського.
статья, добавлен 13.06.2023- 67. Проблема "істини" в контексті співвідношення гуманітарних і природничих наук у філософії Г. Гадамера
Логічне самоусвідомлення гуманітарних наук та їх фактичне формування в ХІХ столітті. Філософія, мистецтво і історія як способи осягнення істини, в яких вона сповіщає про себе безпосередньо і не підлягає верифікації методологічними засобами науки.
статья, добавлен 10.05.2018 Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Дослідження екзистенціальної теології як культурологічного синтезу постекзистенціалістського мислення. Інтерпретація вторгнення класичного екзистенціалізму до сфери сучасного гуманітарного знання. Практика модернізації богослов'я релігійними мислителями.
статья, добавлен 14.09.2020Дослідження різних проявів когнітивного в науковій рефлексії. Розкриття еволюції репрезентації як основи трансформації когнітивних проявів присутності суб’єкта у сфері знання. Особливості методологізації науки в сфері програмних систем рівня організації.
автореферат, добавлен 06.11.2013Дослідження теорії цивілізацій в контексті розвитку сучасного гуманітарного знання. Поєднання в межах теорії цивілізацій лінійно-стадіальних та локальних підходів до історії розвитку людства. Визначення факторів, які обумовлюють людську діяльність.
статья, добавлен 13.07.2017Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.
статья, добавлен 15.08.2013Дослідження соціокультурних передумов розвитку філософії і закономірних тенденцій розвитку сутності аксіологічних смислів метафізичного знання ідей гуманізму в історико-філософському аналізі класичної і некласичної новоєвропейської метафізики.
статья, добавлен 29.09.2016Дослідження розвитку людини, її духовного світу в суспільствах перехідного типу як одна із актуальних проблем, що постала перед вітчизняним суспільствознавством. Особливості пошуків подібності історичного знання та природничо-наукового пізнання.
статья, добавлен 26.01.2023- 75. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013