Аксіологічний вимір методологічних тенденцій гуманітарного знання

Роль аксіологічного аспекту в сучасних методологіях вивчення гуманітарних і природничих наук. Дослідження зв’язку між появою нового методологічного інструментарію в сфері гуманітарного знання та аксіологічним аспектом компаративістського підходу.

Подобные документы

  • Співвідношення гуманітарного та природничого знання. Аналіз еволюції статусу та ролі гуманітарії в науковому пізнанні. Обґрунтування необхідності пошуку шляхів і засобів інкорпорації духовно-морального компонента в теоретичні побудови сучасної науки.

    статья, добавлен 05.02.2019

  • Аналіз проблеми знання, зростання якого обумовило прогрес суспільства. Осмислення практичного досвіду, формування способів ефективного застосування знання, можливостей передавати його іншим людям. Результат практичного досвіду та наукових досліджень.

    статья, добавлен 06.12.2022

  • Наука як фактор регуляції суспільних відносин та процесів, що впливає на потреби суспільства, її складники. Характеристики науки, фактори її буття в системі інших суспільних відносин. Зв’язок науки з появою та продукуванням науково-теоретичного знання.

    статья, добавлен 10.05.2018

  • Філософський аналіз науки та методології науки як основного чинника формування соціальної раціональності. Розгляд методологічної відмінності між класичною та постнекласичною концепціями раціональності. Розмежування гуманітарного та природознавчого знання.

    статья, добавлен 13.12.2022

  • Аналіз традиційних підходів до проблеми обґрунтування знання, зокрема фундаменталізму. Сучасні аргументи і приклади (мисленнєві експерименти) підходів аналітичної філософії до обґрунтування знання, їх переваги і недоліки, можливості синтезу в термінах.

    статья, добавлен 05.03.2018

  • Аналіз специфіки та особливостей пізнання соціальних процесів. Обґрунтування необхідності зваженого та коректного використання гуманітарного знання в коригуванні соціальних процесів сучасності. Значення та структура герменевтичної інтерпретації.

    статья, добавлен 20.12.2022

  • Емпіризм і раціоналізм як основні напрями у філософії Нового часу. Дослідження науки і проблеми пізнання. Суть механістичного підходу до розуміння світу і людини. Осмислення нового образу людини і природи. Виникнення культу розуму та наукового знання.

    презентация, добавлен 29.04.2020

  • Дослідження "міфу про дане" та його епістемологічних наслідків. Розгляд семантичної функції матеріальних правил висновування. Аналіз проблеми зв’язку концептуальних і чуттєвих складових нашого світостосунку. Епістемічна залежність невиснуваного знання.

    статья, добавлен 30.07.2021

  • Аналіз феномену забороненого антропологічного знання на протязі епохи Модерну, його популярність. Виявлення різних форм мистецтва, які актуалізують темне знання, інформують, застерігають і вчать сучасну людину контролювати свій потяг до забороненого.

    статья, добавлен 09.01.2019

  • Вивчення типів наукової раціональності. Основні способи систематизації фактів. Емпіричний і теоретичний рівні наукового знання. Розгляд понять методу та методології. Гіпотеза та її роль у науці. Особливості диференціації та інтеграції наукових знань.

    шпаргалка, добавлен 22.01.2014

  • Характеристика місця філософії туризму в системі філософського знання. Дослідження її місця в складі соціальної філософії, аналіз її онтологічної частини, прикладного аспекту. Визначення поняття туризму, аналіз його відмінностей від інших подорожей.

    статья, добавлен 13.12.2018

  • Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.

    автореферат, добавлен 29.09.2013

  • Дослідження різноманітних підходів до проблеми співвідношення природничого та соціогуманітарного знання, їх можливостей у контексті сучасної постнекласичної філософії. Аналіз моделей наукового знання та універсальність виявлення їх спільних рис.

    автореферат, добавлен 27.08.2014

  • Виявлення основних аспектів інтелектуальної культури юриста як органічної складової духовної культури та спроба її філософсько-правового аналізу. Комплексне визначення рівня розробки проблем інтелекту в контексті соціокультурного та гуманітарного знання.

    автореферат, добавлен 29.08.2014

  • Філософський аналіз конструктивізму як методології науки. Концептуальні розбіжності трактування наукового пізнання посткласичною та постнекласичною раціональностями. Критика релятивістського трактування істинного знання як загрози наукового дискурсу.

    статья, добавлен 28.09.2022

  • Аналіз філософського розуміння знання як образу в пізньому періоді творчості Й.Ґ. Фіхте, а саме у його "Вченні про науку". Теологічна перспектива, над якою філософ надбудовує своє вчення про образ, та яка розширюється до розуміння знання як образу Бога.

    статья, добавлен 12.07.2023

  • Теоретико-методологічні підходи, що сформувалися в рамках сучасної філософії щодо вивчення проблеми правового знання та розуміння. Аналіз позитивної філософії, яка має класичний позитивізм XIX століття і представлена неопозитивізмом та постпозитивізмом.

    статья, добавлен 31.08.2018

  • Здійснення розгляду аспектів взаємозв'язку життєво-досвідного знання з науково-емпіричним і науково-теоретичним дослідженням. Аналіз даного взаємозв'язку не тільки як необхідного і важливого компоненту наукового знання, але й складного соціального явища.

    статья, добавлен 08.04.2019

  • Порівняльна характеристика двох послідовних етапів розвитку науки – класичного та посткласичного. Аналіз характерного для посткласики зростання ірраціональних, залежних від суб'єкта моментів. Необхідність діалогу та співпраці між різними формами знання.

    статья, добавлен 12.04.2018

  • Системний внесок одного з фундаторів Київської філософської традиції, українського філософа С. Кримського в українську філософію етнокультури через виділення ключових аспектів цього напрямку соціально-гуманітарного знання. Застосування філософії культури.

    статья, добавлен 24.05.2020

  • Характерні риси та структура сучасного екологічного знання як певної системи. Особливості співвідношення раціонального та ірраціонального в структурі екологічного знання. Визначення функціональних можливостей екологічного стилю мислення в сучасній науці.

    автореферат, добавлен 07.03.2014

  • Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.10.2013

  • Сон як предмет вивчення багатьох природничих та гуманітарних наук. Загальна характеристика психоаналітичної теорії З. Фрейда. П.С. Авсенєв як архімандрит Феофан, колишній професор Київської духовної академії, представник духовно-академічної філософії.

    статья, добавлен 15.07.2018

  • Знайомство з основними етапами формування постнекласичної раціональності у науці. Загальна характеристика методологічних принципів соціально-гуманітарного пізнання. Аналіз основних філософсько-методологічних вимог сучасної герменевтики, розгляд проблем.

    статья, добавлен 17.08.2013

  • Порівняльна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського творчого процесу і знання як його результату. Місце філософії у загальному культурному середовищі, її основні функції (онтологічна, аксиологічна, гносеологічна, критична).

    реферат, добавлен 03.11.2010

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.