Рівні та форми історичного пізнання в контексті постнекласичної науки (філософсько-історичний аспект)
Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
Подобные документы
Пізнання як основний предмет науки гносеології (теорії пізнання). Форми наукового пізнання. Інтуїція як форма наукового пізнання. Тлумачення інтуїтивного творчого акту. Ключові етапи інтуїції згідно сучасної психології творчості та нейрофізіології.
реферат, добавлен 08.11.2013Дослідження основних складових синтезу та мети історичного процесу у Ф. Достоєвського. Аналіз сутності універсалізму в історіософії Вол. Соловйова, його уявлень про мету історичного процесу. Визначення відмінностей інтерпретації історіософських ідей.
статья, добавлен 22.12.2016Аналіз інтерпретації історичного факту в межах міжкультурної комунікації на матеріалі історичної прози, що показує часову тяглість з минулого через теперішнє у майбутнє й засвідчує застосування лінійної, циклічної та спіральної моделей комунікації.
статья, добавлен 07.05.2019Епоха Просвітництва як "золотий вік утопій". Жан Антуан Кондорсе як засновник теорії історичного прогресу. Історія людського розуму. Швидкий і повільний прогрес. Важливість аналітичних методів пізнання, емпіричного базису або фактів для побудови теорії.
статья, добавлен 05.04.2018Огляд проблем філософії історії XVIII століття. Аналіз творів В. Татищева та М. Ломоносова у якості джерел створення концепції М. Карамзіна. Опис російського великого історичного наративу, у якому історія Росії перетворюється на низку замкнених циклів.
статья, добавлен 27.09.2013Розділ філософії, що займається проблемами сенсу історії, її закономірностями, основними напрямками розвитку людства та історичним пізнанням. Онтологія історії і вивчення питання про рушійні сили і етапи історичного процесу. Суспільство та його функції.
реферат, добавлен 27.05.2014- 57. Наукове пізнання
Форми і методи наукового пізнання, його рівні: емпірічний та теоретичний. Формування і розвиток знань. Інтуїція як важливий фактор творчої свідомості, її структура та форми. Розуміння як процес духовно-практичного та пізнавального освоєння дійсності.
контрольная работа, добавлен 26.08.2013 Особливості конструювання історичних образів. Виявлення логічних закономірностей їхньої побудови. Історичні образи як результат систематизованого логічного мислення. Дослідження логіки історичних образів для розуміння історичного процесу в цілому.
статья, добавлен 02.12.2018Методологія наукових досліджень: історичний аспект, принципи, рівні пізнання (теоретичний, емпіричний). Дедукція й індукція – найважливіші способи теоретичних досліджень, експеримент – емпіричних. Сутність, мета, функції, етапи наукового експерименту.
реферат, добавлен 01.12.2014Аналіз тенденцій розуміння історії як фундаментального способу людського існування. Вивчення культурного, соціального й політичного досвіду людини ранньомодерної України. Здійснення рефлексії щодо природи історичного пізнання через філософські підходи.
статья, добавлен 08.10.2018Особливості викладання філософсько-методологічих дисциплін, які дають можливість досліджувати теорію пізнання та його будову. Представлено міркування над людським знанням через постаті відомих філософів та запропоновано пояснення цілей і методів науки.
статья, добавлен 06.12.2022Основний принцип розгляду світоглядних питань у міфології. Продуктивна та репродуктивна уява як головне джерело релігійного історичного світосприйняття. Поділ світу на поцейбічний і потойбічний. Світоглядне філософське осмислення історичного процесу.
реферат, добавлен 20.10.2012Філософське дослідження духовності у контексті розвитку постнекласичної освіти. Антропологічно-духовне розуміння процесу пізнання. Духовна інтерпретація свідомості, ідентичності, ментальності, самопізнання. Змістовно-ціннісна багатовимірність людини.
статья, добавлен 06.06.2018Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013Особливості історичного аналізу розвитку наукового знання. Дослідження античних джерел зародження сучасної науки і філософії, суть їх взаємозв'язку і взаємовпливу, форми взаємодії. Первинність природничо-наукового знання у формуванні доказової науки.
статья, добавлен 14.09.2010Вивчення інтелектуальних взаємовпливів напрямків філософських пошуків та методологій соціально-гуманітарних наук. Дослідження когнітивного діалогу історичного пізнання із концепціями філософії, основами етнічної психології, теоріями філософії культури.
статья, добавлен 02.11.2018Характеристика основних теоретичних аспектів соціальної функціональності історичного знання й перспектив його легітимації в умовах поширення постмодерного релятивізму. Дослідження проблеми довіри у справі оновлення методологічних засад історичної науки.
статья, добавлен 09.01.2019Співвідношення діалектики із метафізикою, релятивізмом, софістикою, догматизмом і еклектикою. Філософія історії як напрямок філософського знання: формування проблематики. Аналіз історичного процесу як реальності. Підходи до розуміння сутності історії.
реферат, добавлен 28.07.2017Обґрунтування необхідності сутнісного дослідження української історії, створення її філософської версії як чинника формування національної ідентичності. Оновлення методологічного інструментарію історичного пізнання. Переосмислення української історії.
статья, добавлен 30.12.2017Самопроектування як опосередкований результат власного історичного становлення. Історичне вироблення практик самопроектування у контексті горизонту авторства. Трансформування принципу авторства у суб’єктну парадигму. Самопроектування життєвої позиції.
статья, добавлен 27.10.2016Дослідження унітарно-стадійного підходу до вивчення історичного процесу. Огляд питань про долю людства, сенс історії та буття окремої людини. Характеристика найважливіших напрямків лінійної філософії історії. Відбудова розвитку історії за принципом циклу.
презентация, добавлен 06.12.2014- 72. Ідеї економічної глобалізації в історико-дискурсивному контексті (філософсько-методологічні підходи)
Огляд теоретичних доктрин щодо проблем глобалізації у соціокультурному вимірі. Риси глобалізації та перспективи її впливу на темпи і напрями культурно-цивілізаційного процесу. Переосмислення історичного досвіду суспільно-економічного розвитку різних епох.
статья, добавлен 31.01.2018 Аналіз основних авторських наукових понять, філософських концептів Петра Сауха, що лягли в основу дефініції майбутньої національної держави в Україні. Семантико-морфологічний аналіз образу історичного майбутнього, реалізованого у філософії П. Сауха.
статья, добавлен 08.10.2018Проблема людини в сучасній цивілізації, в якій провідне місце належить цінностям інновацій і прогресу. Породження нових видів мислення і діяльності, перетворення традицій культури і способів пізнання. Розвиток людиноцентризму як мети і сенсу прогресу.
статья, добавлен 30.07.2016Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.
реферат, добавлен 28.10.2011