Рівні та форми історичного пізнання в контексті постнекласичної науки (філософсько-історичний аспект)
Історія в теологічній інтерпретації: проблема сенсу та спрямування історичного процесу. Наукова історіографія: від класики до некласичних парадигм історії. Трансформація категоріального апарату історичного пізнання в постнекласичному суспільствознавстві.
Подобные документы
Загальна характеристика елементів критики історичного наративу. Розгляд головних настанов у форматі парадигм, які зумовили наративний поворот в історичній науці. Знайомство з особливостями та проблемами формування поняття наративізму в філософії історії.
статья, добавлен 16.09.2020Пояснення суті людини з історичної точки зору в філософії Нового часу. Концепція співвідношення людини і світу в гегелівській філософі. Суб’єктивність і об’єктивність в описах історичного процесу. Сутність історії за Шеллінгом. Історія і прогрес.
реферат, добавлен 14.12.2017Пізнання як необхідна сторона відносин людини і світу. Особливості природи і джерел пізнання, його можливості і межі, відношення знання і реальності, суб'єкта й об'єкта. Погляди раціоналістів. Взаємозалежність раціонального з чуттєвими формами пізнання.
контрольная работа, добавлен 23.09.2010Критика історичного матеріалізму з точки зору постмарксизму. Спроба окреслення постмарксизму як напряму у соціальній філософії та його основних рис. Філософія історії, розуміння революційного суб'єкту, вчення про етику, ролі авангарду та інтелектуалів.
статья, добавлен 31.01.2018Предмет, проблеми, історія філософії науки і техніки. Поняття науки, техніки і технології. Зв'язок розвитку науки і техніки з розвитком суспільства. Проблема оцінки впливу техніки на розвиток суспільства. Особливості історичного розвитку науки і техніки.
реферат, добавлен 19.03.2015Моделювання неомодерного образу історичного суб’єкта в ситуації нового Середньовіччя через аналіз деконструкції історії в ситуації постмодерну. Модель історії в контексті реставрації архетипів тотальності. Сутність ур-фашизму як атрибуту нової свідомості.
статья, добавлен 21.12.2021Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Дослідження механізмів історичного мислення. Характеристика концепції абсолютного історизму Б. Кроче. Аналіз ціннісних орієнтирів філософа. Оцінка фашизму як політичного та духовного явища. Розгляд психологічного процесу формування суспільної свідомості.
статья, добавлен 05.07.2021Способи та форми пізнання об’єктивних законів розвитку природи, взаємодії людини і суспільства. Джерела й ознаки релігійної свідомості. Розмежування знання та віри за критерієм раціональності. Перехід від диференціації до інтеграції науки та філософії.
статья, добавлен 30.10.2021Становлення, утвердження біографістики як повноправної форми історико-філософського пізнання, що має свої стратегії, принципи, методики. Тенденції та віхи у розвитку уявлень щодо біографічних складових історії філософії від античності до наших днів.
автореферат, добавлен 30.07.2015Дослідження ролі уяви в історичному пізнанні. Обґрунтування нового погляду на сучасну полеміку про природу і функції історичного знання в контексті тропологічної теорії Г. Вайта. Опис його філософських поглядів на формування знань про минуле науковцями.
статья, добавлен 06.12.2022Аналіз праць середньовічних арабських авторів, визначення їх важливих особливостей. Дослідження різних моделей історичного процесу. Аналіз спроби різкої зміни Коранічної картини світу, що була здійснена арабським богословом і філософом Ібн Халдуном.
статья, добавлен 06.03.2018Пізнання як предмет філософського аналізу. Філософія в якості гносеології. Сутність пізнання у філософській традиції. Шлях павука, мурахи та бджоли. Ф. Бекон. Засада пізнання – досвід. Поняття емпіризму. Пізнання німецької класичної філософії. Е. Кант.
реферат, добавлен 23.11.2008Наукові та філософські парадигми Античної доби, Середньовіччя та епохи Відродження. Феномен класичної науки та філософії: парадигма Нового часу та періоду німецької класичної філософії. Методи пізнання та проблемні поля в структурі філософії XX століття.
автореферат, добавлен 29.08.2013Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013- 116. Наукова революція
Еволюційне переростання наукових революцій в промислові, технічні, технологічні. Методологія наукового пізнання. Рівні наукового пошуку: інформаційний, критичний, аналітико-синтетичний, науково-дослідний і прогностичний. Формулювання поняття "корпорація".
контрольная работа, добавлен 20.11.2013 - 117. Філософсько-наукові засади ноосферного пізнання в методологічній системі ноонаукового зросту знань
Показано можливість розробки методології ноосферного пізнання на філософсько-наукових засадах та представлено цей процес у відповідній методологічній системі, в котрій ноосферний зріст наукових знань набуває номонологічно-законопокладеного характеру.
статья, добавлен 08.03.2023 Концепції позаціннісного статусу наукового пізнання та визначити її роль у формуванні класичної наукової картини світу. Головні екзистенційно-ціннісні передумови становлення гуманітарно-наукової картини світу в контексті постнекласичної методології.
автореферат, добавлен 28.08.2015Поняття та виникнення терміну "філософія історії". Міфологічне осмислення історії. Атрибутивні риси міфологічного світогляду: антропоморфізм і соціоморфізм. Використання міфу як засобу бачення людиною своєї історії в різні періоди розвитку людства.
реферат, добавлен 02.06.2010Філософсько-історична реконструкція становлення етнокультурних цивілізацій. Наслідки зіткнення етнокультурних цивілізацій в контексті загальноцивілізаційного розвитку. Етнокультурний вимір основних цивілізаційних векторів "Захід-Схід", "Північ-Південь".
автореферат, добавлен 26.08.2015Здійснено ідентифікацію понять "теорія", "методологія", "методика", в межах гносеології, яким є наукова термінологія. Гносеологія – це теорія наукового пізнання, одна із складових частин філософії. Вона вивчає закономірності і можливості пізнання.
статья, добавлен 15.05.2023- 122. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Характеристика глобалізаційних процесів, розгляд основних положень концепції "кінця історії" Ф. Фукуями. Аналіз прогресивного історичного генезису, загальних тенденцій глобалізації. Порівняння концепції Ф. Фукуями з теорією про зіткнення цивілізацій.
статья, добавлен 29.03.2020Порівняльний аналіз філософії історії Й.Г. Фіхте з теоріями І. Канта, Г.В.Ф. Гегеля, Ф.В.Й. Шеллінга і К. Маркса. Положення історичного по відношенню до фактів свідомості. Вирішення проблеми суб'єкта історії через розуміння ним відношення індивіда і роду.
автореферат, добавлен 25.09.2013Вчення про суспільно-економічні формації як перехідна форма від класичної до некласичної філософії історії. Загальні закони історичного розвитку, що випливають з погрупування його явищ за культурно-історичними типами. Актуалізація проблеми кінця історії.
реферат, добавлен 01.06.2010