Епістемна організація психологічного пізнання
Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.
Подобные документы
- 51. Основи філософії
Проблемне поле філософії та структура філософського знання. Поняття світогляду, його специфіка, структура, функції. Загальна характеристика історичних типів світогляду. Специфіка філософського знання. Філософське розуміння методу пізнання, типи методів.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Специфіка вольового характеру соціальної активності у контексті творчості Т. Шевченка. Дослідження феномена волі-свободи і волі-активності в інтерпретації поета. Розуміння Т. Шевченком ролі вольової активності козацької старшини в українській історії.
статья, добавлен 08.02.2019Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.
реферат, добавлен 03.02.2013Розглянуті основні типи світоглядної самосвідомості, які є визначальними для мотивації і вибору людиною певного способу мотивації життєдіяльності. Оцінка формування у студентів: почуття самокритики, бажання вивчати досвід пізнання і життя попередників.
статья, добавлен 05.02.2019Специфіка вольового характеру соціальної активності у контексті творчості Т. Шевченка. Дослідження феномену волі-свободи і волі-активності в інтерпретації поета. Розуміння письменником ролі вольової активності козацької старшини в українській історії.
статья, добавлен 28.09.2016Роль ідеї обґрунтування пропозиційних суджень у класичній, некласичній епістемології. Проблема Ґеттіера: визначення достатніх, необхідних умов знання. Релаєбілізм як дескриптивна теорія когнітивно-психологічного обґрунтування. Інтерналізм та екстерналізм.
автореферат, добавлен 29.09.2013Основні концептуальні підходи до інтерпретації співвідношення раціонального й вольового начала в соціальній активності індивіда та суспільства. Розгляд основ ірраціоналістичної філософії. Осмислення раціонального і вольового компонентів активності.
статья, добавлен 19.02.2016Розвиток філософського, психологічного, соціологічного знання про когнітивні засади соціальних дій. Когнітивні механізми формування уявлень суб'єкта. Роль окремих структурних елементів уявлень у конституюванні конкретних соціокультурних феноменів.
автореферат, добавлен 29.09.2013Суть нездійсненності проявлення суб’єктивності як самототожної в горизонталі міжособистісної комунікації, відстороненої від її вертикалі. Прояв межі осягнення особистісності у персонально-суб’єктному саморозкритті. Визначення трансцендентності знання.
статья, добавлен 23.08.2018Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Діяльність і споглядання як види активності, її розуміння в західних та східних варіантах культури. Дослідження феномену агресивності в психології. Аналіз співвідношення осмислення активності та ненасильства у філософських системах минулого і сучасного.
автореферат, добавлен 17.09.2013Гуманістичний зміст історії виникнення і розвитку філософії. Знання європейського середньовіччя та епохи відродження, нового часу. Філософська думка в Україні: онтологія і гносеологія. Духовний вимір людського буття і зміст пізнавальної діяльності.
учебное пособие, добавлен 28.02.2014Аналіз сучасних та історичних досліджень феномену інтелекту. Опис ставлення різних філософів до глупоти як частини розуму. Рівні так званих "ідолів". Політична природу дурості. Глупота як соціальне явище в наслідок психологічного розвитку суб’єкта.
статья, добавлен 06.12.2022- 65. Антрополого-екзистенціальні виміри соціального пізнання: відповідальність і творчість особистості
Морально-етичні питання відповідальності, зобов’язальності соціального суб’єкта. Екзистенціально-антропологічна спрямованість суспільного пізнання. Дослідження особливостей взаємодії соціального й індивідуального буття. Самопізнання суспільства і людини.
статья, добавлен 29.02.2020 Особисте світовідчуття Бердяєва як джерело та основа його екзистенційного філософування. Літературно-філософські впливи на формування світогляду Бердяєва: Л. Толстой, Г. Ібсен, Ф. Достоєвський. Шляхи самореалізації особистості: пізнання, любов, творчість.
автореферат, добавлен 15.10.2013Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013Аналіз структурної реформи університету з позицій теорії організації. Трансформація університету із соціального інституту, що має на меті пошук істини та проголошує цінність знання на корпорацію з надання освітніх послуг і виробництва практичних знань.
статья, добавлен 08.06.2024Філософське бачення процесу пізнання в управлінській діяльності з точки зору структурної функціональності когнітивного управлінського процесу. Розкриття співвідношення пізнавальної діяльності суб’єкту та об’єкту управління в системі професіоналізму.
статья, добавлен 28.12.2017Аналіз підходів до інтерпретації феномену ірраціонального у вольовій активності індивіда і соціальної групи. Відображення ірраціонального начала вольової активності в античній філософії, науці епохи середньовіччя, Просвітництва, ХІХ – початку ХХ ст.
статья, добавлен 28.08.2016Історичні особливості виникнення математики як науки про кількісні характеристики предметів та об'єктів пізнання. Аналіз проблем об'єктивності, абсолютності, відносності, матеріальності істини. Математичні методи, що використовуються в психології.
статья, добавлен 27.07.2016Розгляд філософії науки як специфічного виду пізнавальної діяльності, її ознак та завдань, форм дослідження закономірностей наукового мислення. Аналіз орієнтації науки, її об’єктивності та закономірністі предметів, явищ і подій, які досліджуються.
статья, добавлен 18.09.2022Ознаки суспільства як об’єкта з’ясування соціальної філософії. Поняття "соціальне пізнання". Завдання соціального типу знання — аналіз суспільних процесів і виявлення в них закономірних, з необхідністю повторюваних явищ. Розвиток ідей в суспільстві.
статья, добавлен 04.03.2019Поняття наукового методу пізнання дійсності та його основні риси. Дослідження філософських, загальнонаукових, приватно-наукових, дисциплінарних та міждисциплінарних методів. Характеристика відповідності методу об’єктові дослідження і рівню пізнання.
реферат, добавлен 22.10.2020Соціальна ідентифікація як спосіб пізнання. Соціальна роль людини як елемента соціальних систем. Зміст поняття "ідентифікація особистості". Ідентифікація особистості як об'єкт соціологічного аналізу, основні течії та підходи до вивчення ідентифікації.
реферат, добавлен 27.03.2011