Епістемна організація психологічного пізнання
Висвітлення теоретичних принципів пізнавальної активності суб’єкта-дослідника. Основні шляхи його руху-поступу до психологічного знання. Складові частини пізнавальної активності особистості, що утримують ефективну миследіяльність у пошуках істини.
Подобные документы
Розгляд філософських поглядів письменниці та ідеологині феміністського руху С. де Бовуар як екзистенціалістського фемінізму. Внесок авторки у розвиток "фемінності" як відкриття феномену "іншої", визначення його як психологічного комплексу неповноцінності.
статья, добавлен 22.12.2022Абстрагування як виділення єдності найбільш істотних ознак, характерних зв'язків і відношень предметів і явищ з метою проникнення в сутність останніх. Проблема істини у філософській науці. Характеристика індуктивного і дедуктивного методів пізнання.
реферат, добавлен 17.02.2016Вираження поняття ідеалу у розуміннях Канта та Гегеля. Матеріали для створення художнього образу у різних видах мистецтва. Пізнання наукової істини соціологами, які вивчають загальні закони розвитку суспільства. Предмет і специфіка художньої літератури.
реферат, добавлен 16.07.2017Філософія науки про вплив соціогуманітарних наук на формування світогляду та визначення парадигм соціальної активності людини і практики соціуму. Проблема взаємозв'язку соціогуманітарного знання в умовах сучасної інформаційно-технологічної революції.
реферат, добавлен 26.11.2017Агностицизм філософії Канта, обгрунтування загальності та необхідності наукового знання. Вчення Канта про явище та "річ у собі", про природу і свободу. Шляхи рішення традиційних проблем буття, співвідношення світу і людини, теорії пізнання, моральності.
контрольная работа, добавлен 10.04.2015Науковий потенціал концепту "мовчазне знання", що набув розвитку в західній філософії у другій половині ХХ ст. Вплив ідей Полані на історизацію та соціологізацію пізнання. Співставність і взаємодоповнюваність "мовчазного" та експліцитного знання.
статья, добавлен 12.05.2018Особливість філософії другої половини XX ст. Подолання догматичної віри в те, що вираження істини в мові залежить від ступеня формалізації мови. Допустимі межі формалізації мови. Процес формалізації і математизації знання. Вираження істини в мові.
статья, добавлен 24.07.2013Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального пізнання. Вивчення поняття методу і видів досліджень. Постановка проблеми та висування гіпотези. Процес емпіричного і теоретичного пізнання. Співвідношення гіпотези і перевіряючого її експерименту.
реферат, добавлен 18.03.2013Розкриття проблеми істини і істинності пізнання в контексті неоплатонічної концепції філософа Відродження Ніколи Кузанського. Вчення, що вплинули на концепцію. Роль розуму і інтуїтивно-нерозумового споглядання в процесі пізнання чуттєвого світу і Бога.
статья, добавлен 04.02.2019Підвищення ролі суб’єкту пізнання у його взаєминах із об’єктом та перенесення центру уваги з пізнання загального на розуміння індивідуального, засвідченого постнекласичною наукою. Значення звернення науки до філософії як теорії людської особистості.
статья, добавлен 26.10.2018У науковій статті авторами розкрито питання творчого підходу до основних етичних цінностей, які потрібно включити у процес пізнання, в якому належить досягнути єдності знання про суще і належне як однієї зі змістовних характеристик сучасної етики.
статья, добавлен 14.08.2023Основні орієнтації сучасної релігійної філософії. Складові частини містицизму. Поширеність неотомізму у католицьких країнах. Сакральне мистецтво християнської церкви. Головні постулати персоналізму. Погляди Бердяєва на зв'язок особистості з суспільством.
реферат, добавлен 26.01.2014Наукове пізнання як цілеспрямований процес, що вирішує чітко визначені пізнавальні завдання, що визначаються цілями пізнання, його форми, засоби, методи та компоненти. Методи емпіричного й теоретичного рівня наукового та стихійно-емпіричного пізнання.
контрольная работа, добавлен 05.10.2009- 89. Основи філософії
Дослідження проблеми походження свідомості; її структура, властивості та нейрофізіологічні основи. Характеристика форм суспільної свідомості. Вивчення проблемного поля епістемології. Поняття об'єкта та суб'єкта пізнання, їх філософське розуміння.
контрольная работа, добавлен 03.02.2012 Аналіз історичних періодів розвитку людського пізнання та встановлення змісту понять "наукове "і "позанаукове" знання. Побудова алгоритму надійного метода дізнання, який би виключав оману. Протиставлення науки та традиційних форм освоєння світу.
статья, добавлен 25.09.2017- 91. Чуттєве пізнання
Філософський підхід до проблеми чуттєвого й раціонального. Огляд процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Вивчення закономірностей пізнавальної діяльності людини.
реферат, добавлен 20.10.2012 Присутність інтерпретації у мисленнєвій діяльності. Дослідження проблеми інтерпретації в контексті філософських рефлексій соціального пізнання. Аналіз багатозначності інтерпретації, її залежності від позиції філософа та його відношення до тексту.
статья, добавлен 31.01.2018У процесі пізнання у людей формуються знання, на основі яких виникають цілі та мотиви соціально-культурно діяльності людини. Дослідження філософських засад пізнання, проаналізовано роль і значення соціокультурного підходу в пізнавальній діяльності людини.
статья, добавлен 05.03.2023Розробка цілісної концепції управління як дійового реального механізму поєднання теоретичного суспільствознавчого знання і різновидів практичних рішень. Поняття суб'єкта та об'єкта сучасного соціального управління з точки зору соціальної філософії.
автореферат, добавлен 26.09.2013Когнітологія - наука, що розглядає пізнання як проблему інституалізації базових сфер життєдіяльності в межах державної системи управління. Роль позасвідомих факторів регламентації діяльності суб’єктів соціального буття у процесах пізнавальної сфери.
статья, добавлен 01.12.2018Сутність некласичного осмислення поняття "істини", його парадоксально-неоднозначного варіанту, який пропонує постмодернізм. Акцент на невкоріненості, релятивності всього, що стосується істини. Дослідження поверхневих постмодерністських концепцій істини.
статья, добавлен 02.02.2019Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.
автореферат, добавлен 29.09.2013Автор зазначає, що для розуміння процесів розвитку сучасного знання важливо враховувати поняття когнітивної складності. Показано, що істинне знання адекватне складному мисленню, яке допомагає усвідомити соціально-економічну та культурну реальність.
статья, добавлен 21.05.2023Висвітлення основних філософських ідей та напрацювань атеїстичного крила екзистенціалістів у контексті пізнання історичного процесу. Особливості історичної гносеології та вплив екзистенціалізму на вихідні методологічні засади історичного пізнання.
статья, добавлен 03.09.2024- 100. Трансформація постпозитивістської епістемологічної традиції: основні вектори та сучасні модифікації
Виявлення особливостей формування постпозитивізму як філософсько-пізнавальної традиції, його інваріантних та характерних ознак. Дослідження характеру інтерпретацій доктринальних положень постпозитивізму в рамках нових епістемологічних тенденцій.
автореферат, добавлен 27.02.2014