Деперсоналізаційний потенціал анафори: шляхи дослідження моделі антропонім - займенник 3-ї особи однини
Обґрунтування ролі анафори як засобу деперсоналізації на прикладі заміни антропонім - займенник третьої особи однини. Виокремлення категорії деперсоналізації у зв’язку з теорією персональності. Аналіз імперсональної природи власних імен займенників.
Подобные документы
Стан сучасних вітчизняних досліджень у галузі перекладознавства. Літературно-художні антропоніми як перекладацька проблема. Аналіз особливостей відтворення власних імен у процесі перекладу. Проблеми, які виникають під час перекладу художнього твору.
статья, добавлен 28.08.2018Закономірності виникнення, розвитку, зміни, функціонування і структури власних імен у мові і мовленні, літературній і діалектній сферах. Власні найменування людей як типові номінативні одиниці. Мотиви надання казковим героям конкретних антропонімів.
реферат, добавлен 14.12.2016Стаття покликана розширити знання про професійну мовленнєву комунікацію лікарів та пацієнтів. У рамках антропоцентричної парадигми розглянуто комунікативно-когнітивні процеси в інституційному дискурсі медичної галузі при вживанні особового займенника Я.
статья, добавлен 11.05.2023Концепції займенникової семантики. Поетична семантика займенників Я і ТИ та співвідносних із ними присвійних займенників. Визначено найуживаніші референти семантизаціїї займенника Я, що розкривають індивідуальність поетичного світу Оксани Забужко.
статья, добавлен 08.02.2019- 55. Поліаспектність власних імен в англомовному казковому дискурсі та їх комунікативна спрямованість
Дослідження питання семантичної девіації власних імен та залежність вибору власного імені від соціуму, суспільного становища й особистих якостей літературного персонажа. Оцінка асиміляції запозичених власних імен в умовах обраного казкового дискурсу.
статья, добавлен 29.09.2016 Розгляд і характеристика особливостей семантичних переносів із власних на омонімічні загальні назви на прикладі антропонімів сучасної німецької мови. Дослідження механізмів та описання регулярних типів метонімічного переносу з антропонімів на апелятиви.
статья, добавлен 18.05.2022- 57. Поліаспектність власних імен в англомовному казковому дискурсі та їх комунікативна спрямованість
Вивчення питання семантичної девіації власних імен та залежності вибору власного імені від соціуму, суспільного становища й особистих якостей літературного персонажа. Аналіз асиміляції запозичених власних імен в умовах обраного казкового дискурсу.
статья, добавлен 04.02.2019 Аналіз способів творення матронімічних прізвищ, деривативними основами яких є українські варіанти жіночих християнських імен. Порівняльна характеристика деривативних процесів мікросистем антропонімів "Матронімічні прізвища" та "Патронімічні прізвища".
статья, добавлен 08.03.2023Форми неправильного, правильного використання книжних дієслів, наказового способу, теперішнього часу, інфінітиву, 3-ої особи однини, активних конструкцій, недоконаного виду. Написання дієслів з числівниками, дієприкметниками, дієприслівниками, частками.
реферат, добавлен 13.05.2009Аналіз неозначених субстантивних займенників "хтось", "щось" як виражальних засобів категорії означеності/неозначеності в українській мові. Виявлення специфіки семантичного оформлення прономінативів у текстах суспільно-політичного дискурсу, їх потенціал.
статья, добавлен 26.06.2020Система імен українського народу. Функціонування власних назв у тексті. Антропоніми, залучені для створення літературних образів у складі стилістичних засобів. Називання персонажів чоловічого роду, використання антрополексем в книзі М. Матіос "Нація".
статья, добавлен 28.06.2020Обґрунтування когнітивної природи афекту та виокремлення його як категорії лінгвістики. Виявлення аксіологічних домінант американської етносемантичної особи на базі аналізу поняттєвої, значущісної та образної компонент структури концепту радість.
автореферат, добавлен 28.07.2014Розгляд функціонування багатокомпонентних чоловічих імен в антропоніміконі міста Ужгорода протягом ХХ ст. Наведення прикладів найпоширеніших компонентів подвійних і потрійних антропонімів. Найуживаніші угорські, християнські та слов’янські імена.
статья, добавлен 30.12.2017- 64. Особливості та способи перекладу складних термінів з антропонімімами в англомовних наукових текстах
Аналіз проблеми дослідження поняття "антропонім". Огляд видів та функцій антропонімів, їх основних категорій в науково-технічних текстах. Характеристика різних методів.ю прийомів та способів перекладу термінів-антропонімів в наукових англомовних текстах.
статья, добавлен 11.10.2018 Аналіз особливостей антропоніма, зокрема, біблійного, як маркера концепту. Характеристика засобів структурування будь-якого біблійного концепту. Порушення проблеми аналізу фразеологічної символіки та парадигми вербалізаторів сакрального концепту.
статья, добавлен 25.08.2018Роль антропонімів у формуванні фентезійного середовища літературного твору. Власні імена у художньому тексті. Компоненти ономастичного простору твору. Вибір власних імен у літературних текстах жанру фентезі. Сприйняття читачем фантастичних назв героїв.
статья, добавлен 12.05.2018Реалізація особових протиставлень через систему граматичних категорійних значень у межах частин мови: іменника й дієслова. Дослідження особливих прагматичних аспектів категорії особи як вживання дієслівних форм першої особи в перформативних висловленнях.
статья, добавлен 28.07.2020Процедура виявлення смислу і денотату імені. Розгляд необхідності аналізу теорії імен для логіки. Огляд залежності логічного значення висловлювання від значень імен, що до нього входять. Характер зв’язку власних імен з предметами, які вони представляють.
реферат, добавлен 13.07.2017Аналіз способів та засобів ідентифікації особи у ХІХ ст. Семантика твірних основ прізвищевих назв. Продуктивність антропонімів кожної лексико-семантичної групи. Кількісний склад іменувань осіб. Інверсійний словник сучасних прізвищ північної Тернопільщини.
автореферат, добавлен 25.06.2014Лексико-семантичний аналіз топонімів і антропонімів тюркського походження, зафіксованих на території колишнього Зіньківського повіту. Встановлення зв'язку власних назв із позамовними чинниками. Тюркський вплив на формування топонімікону і антронімікону.
статья, добавлен 27.10.2016Дослідження етимологічної герменевтики власних імен як методу визначення приблизного датування тексту та наміру його авторів чи редакторів. Ілюстрація цього методу на прикладі етимологічного аналізу власних імен персонажів легенди про Сема, Хама і Яфета.
статья, добавлен 06.03.2018У статті розглядається історичний шлях розвитку англійських жіночих імен. Увага приділяється походженню жіночих антропонімів, особливостям найменувань, різним історичним процесам, які надали безпосередній вплив на їх формування на важливих етапах історії.
статья, добавлен 26.04.2021Аналіз прямих закликів періоду Революції Гідності. Тематичні різновиди прямих закликів, що функціонували в соціальних мережах. Семантико-структурні особливості закликів, утворених за допомогою дієслова у формі 2-ї особи однини, множини наказового способу.
статья, добавлен 25.10.2022Прономіналізація — один з основних видів міжчастиномовної транспозиції, що визначає перехід різних частин мови до класу займенника. Семантична генералізація —розширення функціональних меж мовного елемента та його сполучуваності з іншими одиницями.
статья, добавлен 16.10.2018Мовні та позамовні чинники, що зумовлюють перехід антропонімів, топонімів ВІ у СВІ, та значення символічних власних імен для лінгвокраїнознавчих та семантичних досліджень. Принципи укладання словника символічних власних імен та назв англійської мови.
автореферат, добавлен 20.04.2014