Деперсоналізаційний потенціал анафори: шляхи дослідження моделі антропонім - займенник 3-ї особи однини
Обґрунтування ролі анафори як засобу деперсоналізації на прикладі заміни антропонім - займенник третьої особи однини. Виокремлення категорії деперсоналізації у зв’язку з теорією персональності. Аналіз імперсональної природи власних імен займенників.
Подобные документы
Ареальне дослідження неофіційних власних назв. Розвиток конотацій, асоціацій антропонімів залежно від культурно-історичного контексту. Аналіз студентських прізвиськ, групування за мотивами номінації: семантика, мотивація, творення, гендерні особливості.
статья, добавлен 24.09.2022Аналіз еволюції уявлень українських мовознавців про реалізацію граматичних значень особи в іменнику. Визнання розвитку функціоналізму важливим чинником зміни традиційних наукових поглядів і розширення меж граматичної категорії особи у мовознавстві.
статья, добавлен 05.02.2019Особливість відтворення власних назв, які становлять значну частину словникового складу будь-якої мови. Характеристика антропонімів, які функціонують у текстах художніх творів. Аналіз досягнення комунікативно-функціональної ефективності при перекладі.
статья, добавлен 05.03.2019Концептуалізоване поняття тимчасово переселеної особи з огляду на активізацію процесів в Україні у зв’язку з російською агресією. Семантико-когнітивна природа концептуалізованого поняття на позначення особи, змушеної змінити місце свого проживання.
статья, добавлен 11.02.2023Функціонально невизначена роль займенників в мові, їх граматична та смислова незавершеність. Необхідність врахування розходження у сприйнятті дискурсу носіями різних культур при перекладі дейктичних елементів "І", "you", що мають індексальний характер.
статья, добавлен 25.10.2010Виокремлення антропонімів, що стали мотиваційною базою дослідження ойконімів на *-ovb/*-evb. Дослідження структури географічних назв на *-ovb/*-evb та з'ясування конфігурації ареалу цих онімів у межах Лівобережжя на аналізованому історичному зрізі.
статья, добавлен 26.10.2021Аналіз семантичних типів неозначеного суб’єкта-діяча, вираженого особовими займенниками, в англійській і українській мовах. Визначення рис подібності та розбіжності кількісного характеру у використанні відповідних займенників у зіставлюваних мовах.
автореферат, добавлен 12.07.2014Дослідження функціональних особливостей антропонімів мови на прикладах німецької художньої літератури. Функції імен в соціумі та реальному житі. Вплив стилістичних конотацій апелятивів, омонімічні основи, асоціації зі значенням апелятивних лексем.
статья, добавлен 06.04.2019Специфіка вживання антропонімів й топонімів як джерела метонімічного перейменування на шпальтах сучасних газет. Типові моделі власних та загальних назв, які стали джерелом вторинної номінації, семантичні зсуви антропонімічного й топонімічного походження.
статья, добавлен 28.09.2016Виокремлення характеристик особливостей синтаксису, лексики Ф.Д. Рузвельта на основі аналізу його промов. Визначення стилістичних фігур та провідних стратегій і тактик дискурсу видатного політика. Місце синекдохи та анафори у лексиці президента.
статья, добавлен 20.02.2016Характеристика іменників жіночого роду, що переважно в непрямих відмінках, рідше в називному зреалізовані двома варіантами флексій. Важливість доповнення групи іменників третьої відміни родового відмінка однини паралельними формами з флексією –и.
статья, добавлен 18.11.2023Огляд випадків позитивного емоційного ставлення носіїв до імен та прізвищ, що були зафіксовані в розвідках XVIII-ХХ століття. Дослідження еволюції поглядів на емоційний зв’язок імені та носія. Можливості антропонімів як засоба маніпуляції у комунікації.
статья, добавлен 02.03.2024Загальна характеристика важливих транспозиційних процесів у прономінальній підсистемі англійської мови в історичній перспективі. Знайомство з основними способами виявлення найактивніших та найпасивніших у транспозитивному відношенні розряди займенників.
автореферат, добавлен 24.10.2013Фрагментарні згадки автором окремих епізодів своїх трудів у Посланнях. Перше питання стосовно поперемінного вживання займенників "я" та "ми". В реченні з’являється певна множинність, яка приховується за "я" та "ми" місцями. Елементарні приклади проблеми.
статья, добавлен 23.10.2020Аналіз творення індивідуально-авторських антропонімів, функціонування оказіонального і прецедентного ономастиконів у творах А. Вознесенського та Є. Євтушенка. Визначення функціонально-семантичних характеристик прецедентних імен у текстах авторів.
автореферат, добавлен 14.08.2015Виявлення предметних сфер, що стали джерелом прецедентності антропонімів у складі римованого сленгу англійської мови. Визначення поняття "прецедент" та "прецедентний антропонім". Характеристика моделей, за якими утворено римовані номінації, їх види.
статья, добавлен 28.06.2020Чинник "відчуження" та його сліди в усіх підструктурах мови, а отже в мовній картині світу та в мовній особистості. Гіпотеза про відображення семіотичного принципу протиставлення "свого" і "чужого" світів у мові, в її системі, категоріях та механізмах.
статья, добавлен 30.10.2010Розгляд ономастичної лексики як однієї з універсальних категорій художнього тексту з особливою семантикою та функціями. Основні підходи до визначення смислового змісту власних імен. Дослідження головних відмінностей поетонімів і мовних власних імен.
статья, добавлен 06.04.2019- 94. Мовна реалізація тактики вияву солідарності адресанта і адресата у науково-дидактичному дискурсі
Комплексний аналіз лінгвотекстових засобів побудови тактики солідарності адресанта й адресата у науково-дидактичному дискурсі у галузі екології. Використання особових займенників, питань-стимулів та спонукання до інтеракції через електронний канал.
статья, добавлен 29.05.2017 Вивчення межі функціонально-семантичної категорії персональності. Встановлення типових засобів її вираження в сучасній українській літературній мові. З’ясування специфіки реалізації цієї категорії в текстах публіцистичного стилю, адресатної системи.
автореферат, добавлен 07.03.2014Дослідження українських антропонімів XVII століття, які засвідчені в турецькому історичному джерелі "Дефтер Муфассал 1681 року". Аналіз власних назв людей та порівняння їх із українським антропоніміконом. Оніми, які на сучасному етапі не зафіксовані.
статья, добавлен 24.02.2023Дослідження специфіки формування німецьких антропонімів-символів в мові. Визначення груп символів: міфологічних, біблійних, імен героїв художньої літератури, історичних, політичних постатей, винахідників, музикантів, спортсменів та представників моди.
статья, добавлен 28.10.2017Особливості вибору засобів номінацій осіб: апелятивної та онімної. Закономірності формування системи іменувань персонажів у малій прозі І. Франка, ступінь відбиття в цій системі реальних мовних формул. Поняття семантики літературно-художніх антропонімів.
автореферат, добавлен 27.08.2015Культурні та історичні аспекти розвитку медичної галузі в англомовних країнах. Розкриття ролі й впливу власних імен у медичній термінології на розуміння і комунікацію в медичній галузі. Особливості вживання власних імен у формулюванні медичної інформації.
статья, добавлен 23.09.2024Розгляд можливостей медіа окреслювати конкретний часопростір, встановлювати зв’язки із національними, віковими, соціальними групами, засвідчувати значущість особи, посилювати персоналізацію поданої в медіатексті інформації через використання антропонімів.
статья, добавлен 28.07.2024