Аналіз співвідношення рівнів пізнання

Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.

Подобные документы

  • Виникнення і етапи розвитку традиційної формальної логіки. Спроба виявити і обґрунтувати вимоги, яким повинне задовольняти наукове мислення, щоб його результати відповідали дійсності. Створювання символічной логіки. Становлення діалектичної логіки.

    реферат, добавлен 15.06.2009

  • Аналіз сфери позанаукового знання, міфології, релігії та езотеричного знання. Донаукове, класичне наукове та холістичне постнаукове типи знання. Застосування теоретико-системної методології у вигляді параметричної загальної теорії систем А.І. Уйомова.

    автореферат, добавлен 30.10.2013

  • Наука як соціокультурна діяльність, направлена на виявлення об'єктивних законів дійсності. Філосфсько-методологічна рефлексія над розвитком науково-теоретичного знання, критичний аналіз його змісту і методів пізнання, боротьба з псевдонауковими теоріями.

    реферат, добавлен 03.02.2013

  • Специфіка філософського пізнання. Теорія пізнання (гносеологія). Процес пізнання людиною навколишнього світу. Аналіз характеру взаємодії суб’єкта і об’єкта пізнання. Структура пізнання: відчуття, сприйняття, уявлення. Поняття істини та методи пізнання.

    контрольная работа, добавлен 03.09.2010

  • Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.

    реферат, добавлен 13.03.2013

  • Аналіз суті пізнання - процесу цілеспрямованого, активного відображення дійсності в свідомості людини, зумовленого суспільно-історичною практикою людства. Відчуття, сприйняття, уявлення, чуттєве відображення, мислення, судження, як основні форми пізнання.

    реферат, добавлен 23.07.2011

  • Всебічне дослідження апарату здобуття нового знання в різних галузях науки як головне завдання методології наукового пізнання. Сутність поняття "ландшафтна оболонка". Знайомство з властивостями системних об'єктів. Розгляд прикладів причинного пояснення.

    лекция, добавлен 02.12.2018

  • Заперечення можливості пізнання світу філософами. Істина у філософії як достовірне, правильне знання. Критерії та об'єктивність істини. Основні способи і методи наукового пізнання. Наукове мислення і сучасна людина. Роль гіпотези в науковому пізнанні.

    лекция, добавлен 25.06.2017

  • Аналіз аргументів про неможливість індуктивної логіки в науковому правовому дослідженні. Необхідність вважати в межах критично-правового мислення усі правові теорії припущеннями, які можна перевіряти критично з допомогою чіткої дедуктивної логіки.

    статья, добавлен 04.03.2019

  • Предикат як одне із фундаментальних понять логіки, а також математичної логіки, умова сформульована в термінах деякої точної логіко-математичної мови. Теорія предикатів та аналіз граматичної будови простих висловлень. Відмітні риси логіки предикатів.

    реферат, добавлен 24.03.2013

  • Арістотель як засновник логічного знання. Характеристика етапів науки логіки. Дослідження системи об'єктивного ідеалізму Платона. Антична та середньовічна логіка. Тотожність законів буття і мислення. Наука про виведення знання дедуктивним способом.

    реферат, добавлен 26.11.2016

  • Виявлення мотивів та значення появи філософії ірраціоналізму. Зміна підходу до предметної сфери, принципів пізнання і визначення критеріїв істинності. Виявлення специфіки і значення ірраціоналістичного підходу в осмисленні можливостей мислення.

    статья, добавлен 11.07.2018

  • Функціональні можливості метафори для розширення світоглядної системи людини. Роль метафори у процесі людського пізнання та створення нових понять. Аналіз теорій трактування метафори в розвитку мислення та мовлення людини в різний історичний період.

    статья, добавлен 23.05.2023

  • Особливості проблеми буття в релігієзнавчому та філософському контекстах. Буття як цілісність, істинність, єдність добра та краси. Особливості затвердження займенникової онтології, основні функції і традиційні докази буття методом творчого мислення.

    автореферат, добавлен 29.07.2015

  • Загальна характеристика умовиводу як найбільш складної форми мислення, що об’єднує судження і поняття. Види умовиводів: дедуктивні (силогізм, полісилогізм, ентимема), умовні і розподільні, індуктивні і традуктивні, їх особливості, істинність та хибність.

    реферат, добавлен 12.05.2010

  • Дослідження понять і типів світогляду. Вивчення філософських поглядів Стародавнього Світу, Середньовіччя, Нового Часу. Розгляд класичної німецької філософії. Історія філософії України. Аналіз концепцій, методології, структури знання та пізнання.

    курс лекций, добавлен 16.07.2017

  • Поняття формальної логіки та її елементи, які трактував Аристотель. Поняття "індукції" з точки зору вченого. Закони мислення традиційної логіки. Принципи об’єктивного мислення та особливості силогізму Аристотеля. Паралогізм і софізм як логічні помилки.

    реферат, добавлен 23.04.2015

  • Логіко-гносеологічні пошуки філософів Київської духовної академії у часи післякантівських реформ традиційної логіки і теорії пізнання. Духовно-академічний ідеалізм, загальнофілософські засади академістів щодо можливостей традиційних законів мислення.

    автореферат, добавлен 16.10.2013

  • Аналіз проблем гносеології, основні принципи пізнання. Методи фізичної причинності та агностицизм Канта. Аналіз механізмів активного творчого відтворення дійсності у свідомості людини. Абстрагування та ідеалізація реальних предметно-чуттєвих об'єктів.

    реферат, добавлен 02.12.2016

  • Аналіз проблеми співвідношення природничого і соціогуманітарного знання мислителями різних напрямків зарубіжної і вітчизняної філософії. Особливості уявлень про каузальність на різних етапах розвитку науки. Методологічні моделі структури наукового знання.

    автореферат, добавлен 16.10.2013

  • Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.

    реферат, добавлен 25.02.2014

  • Гегелівський аналіз впливу емпіризму та раціоналізму на французьких філософів XVIII ст. Дослідження деїстичних тенденцій світогляду Вольтера, його теоретичної та практичної філософії існування людини, соціального пізнання, моральності та свободи волі.

    статья, добавлен 29.08.2023

  • Логіка - наукова дисципліна про форми мислення, його закони, методи пізнання та умови істинності суджень і знань. Відокремлення дедукції у виді логічної форми доведення - основна ідея представників школи елеатів. Ключові постулати логіки Аристотеля.

    реферат, добавлен 04.04.2015

  • Вивчення причин заперечення і апології неявного, розсіяного знання. Аналіз аргументації прихильників і противників такого типу знання та його функцій у суспільстві. Роль неявного знання в організації самого наукового пізнання. Способи трансляції знання.

    статья, добавлен 12.07.2018

  • Аристотель - засновник логіки, який вперше в історії античної філософії зробив людську думку предметом наукового дослідження. Мислення – процес пізнавальної діяльності індивіда, що визначається узагальненим і опосередкованим відображенням дійсності.

    презентация, добавлен 09.12.2021

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.