Аналіз співвідношення рівнів пізнання

Особливості теоретичної та практичної логіки. Основний аналіз понять мислення і мови. Характеристика формоутворення, здобуття та накопичення нового знання. Істинність і правильність роздумів, як відбиття дійсності в думках людей у вигляді осмисленості.

Подобные документы

  • Необхідний зв'язок мислення і мови. Загальна теорія знакових систем. Традиційна логіка при здобутті нових знань. Аналіз, синтез, індукція, абстрагування, конкретизація, аналогія та порівняння. Теоретичний й практичний аналіз розумових структур.

    реферат, добавлен 09.10.2011

  • Складові та типологія світогляду. Функції філософського знання. Проблема походження філософії. Особливості міфології як історично першої форми світогляду. Характерні риси філософського мислення. Співвідношення філософії, науки, мистецтва та релігії.

    учебное пособие, добавлен 26.09.2017

  • Орієнтація на пізнання дійсності, що опиралася на відчуття, як риса філософії Нового часу. Пізнавальний процес та метод пізнання (ідеальне освоєння реального світу). Характеристика методології Френсіса Бекона. Нові принципи філософії Рене Декарта.

    реферат, добавлен 19.12.2011

  • Історія — це сукупність подій, процесів, людських діянь, стосунків, які для сучасного людства залишилися в минулому. Місце і значення філософії історії в суспільствознавстві, її співвідношення з іншими галузями. Природа філософсько-історичного пізнання.

    реферат, добавлен 01.06.2010

  • Наукове теоретичне пізнання як різновид раціонального мислення, дослідження явищ природи та суспільства. Види та етапи теоретичного пізнання, постановка проблеми та висування гіпотези. Конкретизація методів мислення за загальнонауковими методами.

    реферат, добавлен 01.12.2012

  • Рушійні сили пізнавального процесу. Основні особливості мислення суб'єкта, що пізнає, у науковому і художньому пізнанні. Характер взаємодії і взаємодоповнення наукового і художнього пізнання. Роль художньо-образного мислення в пізнавальній діяльності.

    автореферат, добавлен 29.09.2013

  • Аналіз категорії заперечення, сутність девіталізації як концепту, що набуває негативного забарвлення в контексті співвідношення з позитивним концептом вітальність. Гносеологічний аспект моделі жорстокості у Ніцше та його розкриття через аналіз пізнання.

    статья, добавлен 27.07.2016

  • Філософське осмислення онтологічних й епістемологічних фундацій мови як системи лінгвістичних одиниць. Роль і місце нормативних структур мови і мовлення у людській культурі і пізнанні. Аналіз співвідношення нормативності і оцінювання в історії філософії.

    автореферат, добавлен 30.09.2013

  • Аналіз сучасної української та західноєвропейської економічної ментальності. Співвідношення індивідуалізму та колективізму на різних етапах історичного розвитку країни. Чинники, що формують особливості способу мислення, поведінки, умінні робити вибір.

    автореферат, добавлен 22.07.2014

  • Поняття як найпростіша і фундаментальна форма мислення. Види понять за формою: пусті, одиничні, загальні. Види понять за змістом: конкретні і абстрактні, позитивні і негативні, відносні і безвідносні, сукупні і несукупні. Взаємовідношення між поняттями.

    контрольная работа, добавлен 14.09.2010

  • Проблематика визначення поняття "знання" та характеристика основних теорій. Головні риси класичного стилю наукового мислення. Сутність інформаційного-сеологічного розуміння знання, основні відмінності та співпадіння з філософським усвідомленням.

    статья, добавлен 15.08.2013

  • Вивчення місця аргументації в системі логічного аналізу, що звернений на його мовні форми. Розгляд структури мислення. Істинність (хибність, заблудження) і смисл (відсутність смислу) як різні типи відношення висловлювань і реальності у логічному аналізі.

    статья, добавлен 06.03.2018

  • Виявлення особливостей наукового доробку українських логіків другої половини ХІХ - початку ХХ століття. Аналіз визначення логіки як науки та форм мислення (поняття, судження, умовивід) в концепціях українських науковців. Класифікація історії логіки.

    автореферат, добавлен 28.10.2013

  • Розум як ключова властивість людини та засіб пізнання, на основі якого формується об’єктивна картина світу та відбувається накопичення знань. Шанс відкрити нові горизонти власного існування. Добровільне переміщення людини у штучний світ власних вражень.

    статья, добавлен 04.02.2019

  • Дослідження богословсько-філософських поглядів митрополита А. Шептицького щодо особливостей розуміння понять мудрість, знання. Роль та значення пізнання світу, морального, інтелектуального зростання та у формуванні національного світогляду українців.

    статья, добавлен 29.05.2017

  • Аналіз внутрішнього діалогу людини з позиції визначення ознак філософського мислення, що здійснюється у станах кризи і щастя. Розуміння рефлексивного мислення античними філософами і сучасними дослідниками. Межі рефлексії та ставлення до себе та дійсності.

    статья, добавлен 19.12.2022

  • Методологія філософії Нового часу як одна із суттєвих передумов розробки нової теорії пізнання. Бекон як засновник емпіризму, розробка методу наукового пізнання. Розгляд правил нової індуктивної логіки. Особливості використання дедуктивного методу.

    доклад, добавлен 30.09.2012

  • Аналіз феномену уявлення, його значимості у складному і суперечливому процесі формування національної свідомості. Компаративний аналіз уявного та реального в природознавстві та соціогуманітарній науці. Пізнання, пов'язане з мисленням, пам'яттю, уявою.

    статья, добавлен 27.06.2024

  • Вивчення онтологічного, гносеологічного та формально-логічного аспектів визначення предмета науки логіки у філософській літературі. Розгляд її соціального призначення і функції. Характеристика взаємозв'язку логіки та формування культури мислення.

    реферат, добавлен 19.02.2014

  • Особливості емпіричного та теоретичного рівнів наукового пізнання, які відрізняються гносеологічною спрямованістю досліджень і пізнавальними функціями. Сутність науки як сукупності знань про навколишній світ, методологічні етапи пізнавального циклу.

    реферат, добавлен 28.10.2011

  • Основні напрямки філософських досліджень протопресвітера Гавриїла Костельника: теорія пізнання; аналіз матеріалістично-атеїстичної доктрини (зокрема еволюції) та соціалістичних ідей, наукової та природної логіки; створення власної філософської системи.

    статья, добавлен 22.08.2021

  • Поняття, форми та закони правильного мислення. Основні функції та складові мови, специфіка мови логіки. Характеристики основних логічних принципів. Принцип тотожності як невірний принцип буття, що говорить про його абсолютну сталість і визначеність.

    реферат, добавлен 16.11.2014

  • Аналіз феномену науки як системи, результатом якої є знання, еволюція котрих визначає формування культури творчого мислення. Акцентовано увагу, що в науковій освіті знання є умовою розширення культури творчого мислення, відповідного викликам сьогодення.

    статья, добавлен 09.12.2022

  • Положення концепції "прагматичного аналітизму". Дослідження проблеми смислу слова і висловлювання в епістемологічній концепції У. Куайна. Аналіз аргументів "pro" і "contra" філософа стосовно істинного знання в теоретичному і емпіричному контекстах.

    статья, добавлен 18.03.2018

  • Становлення проблеми повсякденності в історії філософії. Призначення предметно-речового оточення людини у повсякденній сфері іі існування, її обґрунтування. Феноменологічний аналіз буденного мислення, особливості та головні напрямки його проведення.

    автореферат, добавлен 15.11.2013

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу и оценить ее, кликнув по соответствующей звездочке.