Індукція та емпіричні узагальнення
Поняття терміну "індукція". Функції індуктивних висновків у процесі пізнання. Характеристика повної, неповної, популярної індукції, їх демонстративність. Індукція методом добору, методом виключення. Емпіричні узагальнення згідно з В.І. Вернадським.
Подобные документы
Центральна світоглядна проблема філософії. Її гносеологічна, методологічна й інтеграційна функції. Теоретичне обґрунтування принципів життєдіяльності людини, походження й устрою світу. Методологія пізнання і світоглядної інтерпретації явищ дійсності.
реферат, добавлен 09.03.2015Класифікація умовиводів та їх коротка характеристика. Види дедуктивних умовиводів. Епіхейрема та її характеристика. Можливість й необхідність пізнання одних предметів на підставі знання інших. Поняття терміну "силогізм". Види опосередкованих умовиводів.
реферат, добавлен 28.09.2011Поняття пізнання як питання гносеології, його основні види. Основні джерела знання та пізнавального процесу (відчуття та мислення). Рівні пізнання: чуттєвий, раціонально-логічний та синтезувальний. Проблема істини та якісні характеристики знання.
реферат, добавлен 18.04.2015- 54. Наукове знання
Аналіз тенденцій та шляхів розвитку наукового пізнання, його структура і методи дослідження. Характеристика основних особливостей пізнання та різні критерії науковості людини. Поняття та класифікація методології наукового знання, та форми його прояву.
реферат, добавлен 13.03.2013 Антропологічне вчення Кароля Войтили - спроба узагальнення філософських, природничонаукових та богословських аспектів вивчення людської сутності. Пізнання - один з найбільш суттєвіших аспектів, через який розкривається методологія цього філософа.
статья, добавлен 25.07.2021Філософські течії від часів пізньої античності до сьогодення: концептуалізм Абеляра П'єра; ортодоксальна схоластика Аквінського; емпіричні традиції Бекона; теорія соціальної дії Вебера; космізм Вернадського; позитивізм Конта; конфуціанство; державництво.
реферат, добавлен 09.05.2013Уточнення поняття неявного знання з урахуванням сучасних філософсько-методологічних концепцій. Розкриття природи та виявлення особливостей феномена особистісного неявного знання і визначення його ролі в процесі наукового пізнання в сучасної епістемології.
автореферат, добавлен 17.09.2013Філософський аналіз проблеми узагальнення загальновизнаних тлумачень простору та часу у контексті некласичних наук. Аналіз еволюції уявлень про простір і час у філософській спадщині Р. Декарта, Спінози, Канта. Сутність терміну "епістемологічні перепони".
статья, добавлен 13.12.2018Розкриття ґенези поняття "праксеологія". Визначення еволюції її становлення як науки. Характеристика витоків праксеології конфлікту як окремого напрямку наукового пізнання. Уточнення даного поняття при формуванні правосвідомості в сучасному суспільстві.
статья, добавлен 01.02.2018Етапи становлення епохи наукової революції. Головні напрямки гносеології. Емпіричні дослідження природи Бекона. Розвиток сенсуалізму в Англії. Аналіз філософії Спінози. Розробка локківської ідеї Монтеск‘є. Класичні представники доби Просвітництва.
лекция, добавлен 14.11.2015- 61. Наукове пізнання
Пізнання як процес відображення реальної дійсності, його основні види, природа та призначення. Специфіка наукового пізнання, його форми і методи. Поняття істини, її види, шляхи досягнення. Практика як критерій істини, її абсолютний і відносний характер.
реферат, добавлен 03.11.2014 Проблема пізнання - одна із найважливіших у філософії. Сутність і структура пізнавального процесу. Проблема, яка підводить до агностицизму. Гносеологічний релятивізм та ірраціоналізм. Роздвоєність світу на об'єкт і суб'єкт. Поняття та критерії істини.
реферат, добавлен 01.04.2013- 63. Основи філософії
Базові функції світу ідей та чуттєво сприйнятих речей у рамках метафізики Платона, уявлення вченого про процес пізнання. Розгляд людини з методологічних позицій філософської антропології. Ставлення Франка до марксизму і загальна характеристика умовиводу.
реферат, добавлен 21.03.2011 Соціально-філософське та філософсько-історичне дослідження проблеми сутності поняття "соціально-педагогічне", його внутрішнього змісту й місця в категоріальному апараті соціального пізнання. Відображення сучасних моделей соціокультурної поведінки.
автореферат, добавлен 24.02.2014Поняття гносеології — як розділу філософії, що вивчає природу пізнання, закономірності пізнавальної діяльності людини; передумови, засоби та форми пізнання, а також відношення знання до дійсності, закони функціонування та умови й критерії достовірності.
реферат, добавлен 25.02.2014Поняття пізнання, його сутність і особливості, основні положення теорії пізнання. Сутність навчання Імануіла Канта про доцільність в органічній природі, його основна ідея та зміст. Коротка біографія Канта, етапи його особистого та творчого становлення.
реферат, добавлен 31.01.2009Дослідження проблеми специфіки і взаємодії наукового і художнього пізнання, де їх розмежування відбувається не на основі опозиції образу і поняття, а на основі концепції доповнюваності Н. Бора, який розглядає об'єкт у взаємозаперечних системах опису.
автореферат, добавлен 28.07.2014Визначення чинників та особливостей трансформації різних моделей пізнання в сучасній епістемології. Дослідження ролі людиномірного компоненту у епістемології на прикладі трансформації неопозитивізму. Аналіз взаємин факту та смислу в процесі пізнання.
автореферат, добавлен 25.09.2013Відношення до наукового виробництва як до професії. Раціональний експеримент як засіб контрольованого пізнання. Мистецтвознавство та юриспруденція як науки, їх головні завдання. Теорія пізнання Канта. Поняття про раціоналізацію та інтелектуалізацію.
доклад, добавлен 04.03.2013Аналіз проблеми ірраціонального в історії західноєвропейської філософії. Особливості ірраціонального пізнання, специфіка його ролі та проявів у процесі становлення й розвитку української філософської думки докласичної доби, класичної та нової доби.
автореферат, добавлен 27.09.2013Скептицизм - інтелектуальна культурна традиція, аргументи якої використовувалися філософським мисленням для подолання суперечностей в процесі пізнання. Достовірність - вимір адекватності відображення об`єкту, що може бути перевірено емпіричним шляхом.
статья, добавлен 29.03.2017- 72. Наукове пізнання
Наукове розуміння процесу пізнання, відмінність наукового та буденного пізнання. Форми наукового пізнання, його скерованість на нові відкриття. Вихідні основи діалектичної теорії пізнання. Чуттєве відображення, постановка проблеми та складання гіпотези.
реферат, добавлен 20.10.2010 Основна тенденція еволюції класифікації наук. Повна система сучасних наук і принцип її побудови, об'єктно-суб'єктний аспект. Принцип побудови повної системи наук і спосіб її зображення. Відмінність наук за об'єктом, методом і практичним застосуванням.
реферат, добавлен 25.11.2010Специфіка посткласичної парадигми соціально-філософського пізнання. Феномен людини з точки зору категоріального синтезу. Співвідношення сцієнтистських аспектів пізнання й екзистенційних методик у процесі соціально-філософського дослідження людини.
автореферат, добавлен 26.09.2013- 75. Основи філософії
Визначення і аналіз сутності філософії, як специфічного типу знання. Ознайомлення з основними онтологічними категоріями. Характеристика поняття свідомості та пізнання. Розгляд особливостей парадигми, як моделі постановки і вирішення наукової проблеми.
курс лекций, добавлен 23.09.2017